16 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/2727/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О. Р. - головуючого, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електричні мережі"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електричні мережі" (далі - АТ "ДТЕК Одеські електричні мережі")
до ОСОБА_1
про стягнення нарахувань за необліковану електроенергію,
1. АТ "ДТЕК Одеські електричні мережі" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 25798,43 грн.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем вимог п. 3.1. та п. 3.6. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями, які діяли на час виявлення порушення), яке полягало у монтажі дооблікового відгалуження в приміщенні для електропостачання струмоприймачів та самовільного підключення цих струмоприймачів до мереж Публічного акціонерного товариства "Одесаобленерго".
3. Господарський суд Одеської області рішенням від 11.01.2021 стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ "ДТЕК Одеські електромережі" заборгованість за недовраховану електричну енергію в розмірі 25798,43 грн.
4. Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги АТ "ДТЕК Одеські електричні мережі" є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, зокрема, актом про порушення від 26.02.2018 № 037223 та рішенням комісії з розгляду актів АТ "Одесаобленерго", оформленим протоколом від 28.03.2018 № 49.
5. Південно-західний апеляційний господарський суд рішенням від 13.05.2021 рішення суду першої інстанції скасував, провадження у справі №916/2727/20 закрив.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір про стягнення з відповідача вартості недорахованої електричної енергії в сумі 25 798,43 грн не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки вироком Болградського районного суду Одеської області від 13.06.2018 у справі №497/874/18 встановлено, що з вересня 2017 року по 26.02.2018 у підвальному приміщенні складу S3 відповідач незаконно вирощував та зберігав коноплю без мети збуту, що спростовує доводи АТ "ДТЕК "Одеські електричні мережі" про те, що приміщення складу S3 використовувалось відповідачем в його господарській діяльності, а договір про постачання електричної енергії від 02.07.2016 №682 укладався з метою забезпечення такої господарської діяльності.
7. 14.06.2021 АТ "ДТЕК Одеські електричні мережі" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021, в якій просить її скасувати та направити справу № 916/2727/20 для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Скаржник стверджує, що:
- висновок суду апеляційної інстанціє є передчасним та необґрунтованим з огляду на те, що вирощування та зберігання наркотичних речовин незалежно від наявності чи відсутності збуту, не може бути критерієм ведення чи не ведення особою господарської діяльності; саме по собі вирощування та зберігання коноплі є кримінально караною діяльністю і не може розглядатись в аспекті господарських відносин взагалі;
- суд залишив поза увагою наявність між позивачем та відповідачем договірних правовідносин, їх суть та підстави виникнення; суд не дослідив і не надав належним чином оцінку тому, що вказані правовідносини між сторонами є саме господарськими правовідносинами, які виникли на підставі господарського договору про постачання електричної енергії №682 від 02.07.2016 на нежитлове приміщення (склад);
- ПКЕЕ та ПКЕЕН розмежовували фізичну особу як побутового споживача і фізичну особу, яка у правовідносинах не є побутовим споживачем; ПКЕЕ і ПКЕЕН розрізняють фізичних осіб - споживачів електричної енергії, правовідносини з якими урегульовано різними нормативними актами;
- якщо споживач електричної енергії - фізична особа як частина населення, що має у власності нерухоме майно і споживав електричну енергію для задоволення власних побутових або господарських потреб - такі правовідносини регулюються ПКЕЕН; фізична особа як власник нерухомого майна, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору (не для задоволення власних побутових потреб), є суб'єктом правовідносин, що врегульовані ПКЕЕ;
- юрисдикційність спору залежить від правового статусу суб'єкта звернення та предмета і змісту позовних вимог, які визначає позивач; суд дійшов передчасного висновку про відсутність між позивачем та відповідачем господарських відносин, адже ОСОБА_1 уклав договір з позивачем саме на підставі ПКЕЕ, що свідчить про використання ним об'єкту не для побутових потреб, а для ведення господарської діяльності;
- суд не надав оцінки і тому факту, що на момент укладання Договору, ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця, що додатково підтверджує ведення ним господарської діяльності, хоч і на момент подачі позову такий статус відповідача було припинено;
- відповідач хоч і укладав договір постачання електричної енергії як фізична особа, але за цим договором послуги щодо постачання електроенергії надавалися для здійснення відповідачем господарської діяльності, а саме для обслуговування складських приміщень; для особистих потреб відповідача постачання електроенергії за цим договором не здійснювалося;
- ОСОБА_1 не вносив зміни та не звертався щодо припинення дії договору, тим самим підтверджуючи наявність господарських зобов'язань між сторонами;
- плата за користування електроенергією та розрахунки здійснювались позивачем та відповідачем по тарифах, встановлених для юридичних осіб (непобутових осіб), а не для фізичних осіб (побутовий споживач, населення), що ще раз підтверджує той факт що між позивачем та відповідачем було укладено і виконувались саме господарські зобов'язання;
- зазначеному контексті потрібно також враховувати позиції Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17, від 08.05.2018 по справі № 757/45133/15-ц;
9. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник у касаційній скарзі посилається на п. п.1, 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає:
- апеляційний суд не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 та від 08.05.2018 по справі № 757/45133/15-ц щодо юрисдикційності спору; зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 зроблено наступний висновок про правильне застосування норм права щодо визначення юрисдикційності спору в аналогічних правовідносинах: "З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з п.6 ч.1 ст.231 ГПК у редакції Закону "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі; відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК у вказаній редакції спорів, в яких стороною е фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем".
- судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, передбачені зокрема в ст.ст. 598. 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, п.п. 1.2,1.6, 2, 5.1 - 5.4, 6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (ПКЕЕ) та порушено норм процесуального права, зокрема ст.ст.4, 20, 73, 86, 231, 278 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а висновок щодо їх застосування у подібних правовідносинах відсутній;
- суд не дослідив і не надав оцінки: 1) природі правовідносин, що склалися між сторонами; 2) підставам і предмету позовних вимог; 3) підставам виникнення і умовам договору про постачання електричної енергії від 02.07.2016 № 682 та тому, що він укладений відповідно до ПКЕЕ, а не до ПКЕЕН; 4) тій обставині, що ОСОБА_1 не вносив зміни та не звертався щодо припинення дії договору, тим самим підтверджуючи наявність господарських зобов'язань між сторонами; 5) обставині, що ОСОБА_1 на момент укладання договору мав статус фізичної особи- підприємця.
10. Оскільки касаційна скарга відповідає вимогам ст.290 ГПК, то відповідно до правил ст.294 цього Кодексу необхідно відкрити касаційне провадження у справі №916/2727/20.
11. Згідно з ч.4 ст.301 ГПК перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
12. Відповідно до ч.13 ст.8 ГПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
13. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
14. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
15. Відповідно до ч. 2 ст. 288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
16. Скаржник отримав оскаржувану постанову 24.05.2021, що підтверджується матеріалами справи. Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 8, 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити Акціонерному товариству "ДТЕК Одеські електричні мережі" строк на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №910/13206/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електричні мережі".
3. Призначити до розгляду справу №910/13206/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електричні мережі" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
4. Надати відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.09.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Кролевець
Л. Стратієнко