18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 серпня 2021 року м. Черкаси справа № 925/577/21
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., за правилами загального провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Умань», Уманський район, с. Городецьке, вул. Софіївська, 1-А
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Строй Груп», м. Золотоноша, вул. Заводська, 4Д
про стягнення 2250292,50 грн санкцій,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: І.В.Патрікєєва - адвокат - за ордером;
від відповідача: участі не брав.
ТОВ «Сервісагро-Умань» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ТОВ «Нова Строй Груп» про стягнення 2250292,50 грн санкцій за неналежне виконання зобов'язання за договором на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей №02/19 від 11.04.2019, та відшкодування судових витрат.
Короткий опис руху справи:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.05.2021 відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 01.06.2021.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.06.2021 підготовче засідання відкладено на 01.07.2021.
У підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 14.07.2021.
01.07.2021 відповідач подав відзив на позов, позовні вимоги заперечує.
09.07.2021 позивач надав відповідь на відзив, стверджує, що додаткова угода з відповідачем після 14.04.2020 не укладалась. Подано заяву про залишення без розгляду відзиву на позов з додатками та не враховувати подані документи при ухвалені остаточного рішення у справі.
14.07.2021 до початку підготовчого засідання відповідач подав суду заяву про подання суду електронних доказів та DVD-RW-диск з копією електронних доказів будівництва складу на майданчику ТОВ «Сервісагро-Умань».
14.07.2021 підготовче провадження було закрито і проведення судового засідання призначено на 11.08.2021.
В судовому засіданні:
представник позивач позовні вимоги підтримує, надає суду докази направлення відповіді на відзив відповідачу. Посилається на пропущений відповідачем процесуальний строк подання відзиву, просить залишити без розгляду відзив на позов з додатками, та не враховувати подані документи при ухвалені остаточного рішення у справі; електронні докази вважає неналежними та недопустимими.
Відповідач не забезпечив участь свого представника в судовому засіданні. Суд відхиляє клопотання адвоката відповідача про неможливість участі в судовому засіданні у зв'язку з участю його як депутата в роботі сесії ради, оскільки юридична особа не позбавлена права та можливості звернутись до іншого фахівця в галузі права. Адвокат Манжара Д.С. був обізнаний з 14.07.2021 з датою проведення судового засідання.
Відповідач позовні вимоги заперечує письмово; подання електронних доказів до суду окремо від відзиву пояснює технічними проблемами архівування/розархівування електронних доказів.
За результатами судового розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
Між ТОВ «Сервісагро-Умань» (Замовник, Позивач, Кредитор у справі) та ТОВ «Нова Строй Груп» (Виконавець, Відповідач, Підрядник, Боржник у справі) 11.04.2019 був укладений договір №02/19 на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі даху з сандвіч-панелей (а.с. 6-9).
Ціна договору складає 8357498,26 грн. - п. 2.1. договору.
Приймання, передача та прийом виконаних робіт оформлюється відповідними актами - п. 11.1 договору.
До договору підписані невід'ємні додатки №1 та №2 з графіком виконання робіт та з пропозиціями по оплаті робіт.
Строк закінчення виконання робіт визначений в додатку 2 - кінцевий термін 31.10.2019.
В період дії договору №02/19 Позивачем (Замовником) було перераховано Відповідачу (Підряднику) 7750000 грн. Стан розрахунків підтверджений відповідачем в акті звірки розрахунків від 16.06.2020 (а.с. 10)
Позивач неодноразово письмово вказував на неналежне виконання Відповідачем підрядних робіт на об'єкті.
Позивачем неодноразово направлялись вимоги Відповідачу (Виконавцю робіт) на усунення недоліків виконаних робіт:
Станом на 28.04.2021 акт прийняття виконаних робіт за договором між сторонами - не підписаний, роботи Замовнику (Позивачеві) не здані, в зв'язку з чим Позивач нараховує Відповідачеві неустойку та звернувся до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення неустойки з Відповідача.
Відповідач вимоги заперечив. Просить в позові відмовити з мотивів безпідставності та необґрунтованості вимог, оскільки роботи виконані в повному об'ємі, своєчасно і передані замовнику. Подано письмовий відзив на позов.
Позивачем подано відповідь на відзив як спростування доводів Відповідача.
Інших доказів не подано.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим - приписи частини 1 ст. 236 ГПК України.
Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями та приписами ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом представлений договір №02/19 від 11.04.2019 є змішаним договором підряду на виконання будівельних робіт з елементами послуги і відповідає вимогам ст. 837 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, - є господарським зобов'язанням.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей (підряду) №02/19 від 11.04.2019 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).
Як встановлено судом, Позивач з квітня 2019 по травень 2020 здійснив перерахування грошей Відповідачеві на виконання підрядних робіт з облаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сандвіч-панелей, а Відповідач мав виконати обумовлені договором та Додатками до договору будівельні та опоряджувальні роботи і здати їх замовнику не пізніше 31.10.2019 (а.с. 9).
Позивач заперечив виконання Відповідачем робіт в повному об'ємі та здачу їх Позивачу в установлений термін. На момент прийняття рішення у справі доказів підписання акту приймання-передачі робіт сторони до суду не подали.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Суд враховує, що строк виконання зобов'язання Відповідачем по передачі виконаних робіт Позивачеві (Замовнику) є таким, що настав. Відповідач не надав доказів коригування, зміни строків виконання та передачі робіт Замовнику за договором.
Суд не приймає як доказ належного виконання робіт акт приймання-передачі, поданий Відповідачем у справу за підписом 2020 року та направлений на адресу: м. Умань, пров. Чкалова, 2Б. Позивач заперечив реєстрацію своєї юридичної особи за вказаною поштовою адресою чи розміщення об'єктів Позивача за вказаною адресою.
Відповідач не довів належними доказами належне та повне виконання робіт в обумовлений договором строк. Навпаки, Позивач доводить письмовими доказами неналежне виконання Відповідачем робіт з облаштування огородження та покрівлі об'єкта - листування а.с. 11-15.
На підставі п. договору Позивач нараховує Відповідачу до стягнення неустойку за прострочення виконання робіт.
Відповідно до п. 12.1 Договору у разі несвоєчасного виконання робіт, при порушенні строків Договору Виконавець сплачує Замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від договірної ціни за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 5% від суми невиконаних робіт (а.с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Позивач нараховує пеню (за період з 31.10.2019 по 28.04.2021) в сумі 1875292,50 грн. (а.с. 24) та штраф 5% від суми невиконаного зобов'язання (у виді одноразового стягнення за прострочення виконання зобов'язання понад 15 днів, а.с. 3) - 375000 грн.
Розрахунок Позивач перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт:Ліга Закон».
Суд враховує обмеження, встановлені приписами ст. 232 ГК України для нарахування пені в шестимісячний термін з моменту порушення зобов'язання.
Тому задоволенню підлягає пеня в сумі 923 355,04 грн. за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 та штраф 375000 грн. від суми невиконаного зобов'язання.
Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:
Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де
С - сума заборгованості за період,
2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
Д - кількість днів прострочення.
Період (01/11/2019 - 30/04/2020)
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
01.11.2019 - 12.12.2019 : 15,50 (облікова ставка НБУ) 7 500 000,00 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 10042267 534,25 грн.
13.12.2019 - 31.12.2019 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 7 500 000,00 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 365) x 19 днів (прострочення) : 10019105 410,96 грн.
01.01.2020 - 30.01.2020 : 13,50 (облікова ставка НБУ) 7 500 000,00 (Сума боргу) x (2 x 13,50 : 366 ) x 30 днів (прострочення) : 10030165 983,61 грн.
31.01.2020 - 12.03.2020 : 11,00 (облікова ставка НБУ) 7 500 000,00 (Сума боргу) x (2 x 11,00 : 366 ) x 42 днів (прострочення) : 10042189 344,26 грн.
13.03.2020 - 23.04.2020 : 10,00 (облікова ставка НБУ) 7 500 000,00 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 366 ) x 42 днів (прострочення) : 10042172 131,15 грн.
24.04.2020 - 30.04.2020 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 7 500 000,00 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 366 ) x 7 днів (прострочення) : 100722 950,82 грн.
Всього штрафних санкцій за період: 923 355,04 грн.
В решті вимог належить відмовити з мотивів необґрунтованості та безпідставності.
Сторони не заявляли про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин - до прийняття рішення у справі. Відповідачем заперечені вимоги Позивача по суті спору з мотивів належного виконання зобов'язання за договором.
Але одночасно суд враховує, що Відповідач доводи позивача по застосуванню санкцій за договором - не спростував, свого розрахунку заборгованості не надав.
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи, що позивачем доведено та належними доказами підтверджено в діях Відповідача порушення умов договору та підстави для застосування нарахованих санкцій до відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро Умань» до ТОВ «Нова Строй Груп». Позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з Відповідача на користь позивача:
923 355,04 грн. пені за період з 01.11.2019 по 30.04.2020
та штраф 375000 грн. від суми невиконаного зобов'язання.
В решті вимог належить відмовити.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності - недопустимість ревізування рішень судів, в тому числі які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» №4909/04 від 10.02.2010, рішення «Трофімчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» №4994/04 від 09.09.2011).
Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.
Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання договору. Відповідач не надав суду і свого контррозрахунку вимог. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом. Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь позивача 19475,32 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Строй Груп”, м. Золотоноша, вул. Заводська, 4Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35154355, номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісагро-Умань”, с. Городецьке Уманського району, вул. Софіївська, 1А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36558693, номер рахунку в банку невідомий
923 355,04 грн. пені, 375000 грн. штрафу, 19475,32 грн судового збору.
В решті вимог належить відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення, або через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 13.08.2021
Суддя Г.М. Скиба