Рішення від 18.08.2021 по справі 907/404/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

18.08.2021 м. Ужгород Справа № 907/404/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд», с. Холмок, Ужгородський район, Закарпатська область

до відповідача Приватного підприємства «Євроімекс-Інвест», м. Ужгород

про стягнення 6510,09 грн.

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач заявив позов до відповідача про стягнення суми боргу 6000,00 грн., що виник внаслідок невиконання останнім зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг автогрейдера та нарахованих у зв'язку з цим 96,09 грн. - 3% річних та 414,00 грн. інфляційних втрат. Позов заявлено з посиланням на статті 525, 526, 530, 599, 611, 625, 629Цивільного кодексу України, 174, 179, 193Господарського кодексу України.

При зверненні з позовом заявник просив розглядати справу без участі свого представника.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 2 270,00 грн. сплаченого судового збору та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 04.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Ухвала суду про відкриття провадження в справі, яка надсилалася на юридичну адресу відповідача - м. Ужгород, вул. Гранітна, 48, - повернулася без вручення ПП «Євроімекс-Інвест» із зазначенням причин невручення - «Неповна поштова адреса».

Разом з тим, 13 серпня 2021 року відповідачем подано суду клопотання від 13.08.2021 року про приєднання до матеріалів справи копії платіжного доручення №825 від 11.08.2021 року. Також відповідно до даного клопотання ПП «Євроімекс-Інвест» зазначає, що ним не отримано ані копії позовної заяви з додатками, ані ухвали суду про відкриття провадження в справі, але зважаючи на виконання підприємством своїх зобов'язань перед позивачем в повному обсязі, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Будь-яких інших письмових заперечень з приводу заявленого позову відповідачем не подано, як і не заявлено суду інших клопотань, в тому числі щодо надання можливості представнику ознайомитися з матеріалами справи, чи про продовження строку подання відзиву на позов, чи про розгляд справи з повідомленням сторін.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг автогрейдера в нього існує заборгованість в розмірі 6000,00 грн. на яку позивачем нараховано за період з 03.11.2020 року по 01.05.2021 року 3% річних та втрати від інфляції в розмірі 96,09 грн. та 414,00 грн. відповідно.

Заперечення відповідача.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову, стверджуючи, що ним в повній мірі здійснено оплату за надані послуги відповідно до наданого суду платіжного доручення №825 від 11.08.2021 року.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Судом встановлено, що між сторонами у справі досягнуто домовленості щодо надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» (надалі - ТОВ «Коватехбуд») Приватному підприємству «Євроімекс-Інвест» (надалі - ПП «Євроімекс-Інвест») послуг автогрейдера Caterpillar 12M 09274AO на загальну суму 6000,00 грн. (з ПДВ).

Позивачем надано відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000310 від 30.10.2020 року на оплату вартості роботи автогрейдера Caterpillar 12M 09274AO на суму 6000,00 грн. (з ПДВ) та з вказівкою, що такий рахунок дійсний до сплати до 02.11.2020 року.

30 жовтня 2020 року ПП «Євроімекс-Інвест», як Замовником та ТОВ «Коватехбуд», як Виконавцем підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000078 за яким підтверджено, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку № СФ-0000310 від 30.10.2020 - робота автогрейдера Caterpillar 12M 09274AO на суму 6000,00 грн. (з ПДВ).

Факт надання відповідних послуг та їх вартість сторонами не заперечується.

За твердженням позивача належним чином свої зобов'язання відповідач не виконав та не погасив заборгованість за надані Виконавцем згідно з актом №ОУ-0000078 послуги в сумі 6000,00 грн.

У зв'язку з невиконанням умов договору, позивачем нараховано відповідачу 3% річних та втрати від інфляції в розмірі 96,09 грн. та 414,00 грн. відповідно за період з 03.11.2020 року по 01.05.2021 року.

11 серпня 2021 року, тобто після відкриття провадження в справі відповідачем здійснено сплату на користь позивача грошових коштів в розмірі 6000,00 грн., на підтвердження чого суду надано копію платіжного доручення №825 від 11.08.2021 року.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з надання послуг в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторонами у справі відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000310 від 30.10.2020 року та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000078 від 30 жовтня 2020 року вчинено правочин, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг та регулюється положеннями Глави 63 ЦК України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Матеріали справи, а саме: рахунок-фактура № СФ-0000310 від 30.10.2020 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000078 від 30 жовтня 2020 року, платіжне доручення №825 від 11.08.2021 року підтверджують факт надання позивачем відповідачу послуг автогрейдером на суму 6000,00 грн. та свідчать про сплату вартості відповідачем таких послуг в повному обсязі 11.08.2021 року, тобто вже після відкриття провадження у даній справі.

Таким чином, провадження в справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 6000,00 грн. заборгованості щодо оплати вартості наданих послуг автогрейдера підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ЦК України, оскільки спір між сторонами в цій частині станом на день прийняття рішення в справі, - відсутній.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та втрати від інфляції в розмірі 96,09 грн. та 414,00 грн. відповідно за період з 03.11.2020 року по 01.05.2021 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між сторонами у справі не існувало домовленості щодо строку оплати Замовником за надані Виконавцем послуги, а відтак, до застосування підлягає ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно з якою якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою здійснити оплату наданих послуг відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, як і встановлено, що обов'язок негайного виконання ПП «Євроімекс-Інвест» зобов'язання зі сплати вартості наданих не випливає із договору або актів цивільного законодавства, які регулюють правовідносини щодо договору про надання послуг.

Зазначення, при цьому, в рахунку-фактурі № СФ-0000310 від 30.10.2020 року, що такий дійсний до сплати до 02.11.2020 року не може свідчити про погодження сторонами в справі строку сплати за надані позивачем послуги, позаяк рахунок-фактура є одностороннім документом позивача в справі та за своєю правовою природою не може вважатися первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги.

Відповідна правова позиція відображена, зокрема, в постанові Верховного суду від 29.04.2020 року в справі №915/641/19.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інших доказів встановлення сторонами строку виконання Замовником зобов'язання з оплати вартості наданих Виконавцем послуг матеріали справи не містять, а відтак, слід вважати недоведеними належними та допустимими доказами обставини наявності прострочення боржника в розумінні ст. 612 ЦК України, що виключає застосування до спірних правовідносин приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, а відтак, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та втрати від інфляції в розмірі 96,09 грн. та 414,00 грн. відповідно слід відмовити.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних нарахувань є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, а в частині стягнення основної суми боргу, - судом встановлено відсутність спору з даного приводу, що є підставою для закриття провадження у справі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача в справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 14, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» про стягнення з Приватного підприємства «Євроімекс-Інвест» 6000,00 грн. основного боргу - провадження в справі закрити.

2. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коватехбуд» про стягнення з Приватного підприємства «Євроімекс-Інвест» 96,09 грн. - 3% річних та 414,00 грн. втрат від інфляції - в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Андрейчук Л.В.

Попередній документ
99056048
Наступний документ
99056050
Інформація про рішення:
№ рішення: 99056049
№ справи: 907/404/21
Дата рішення: 18.08.2021
Дата публікації: 19.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (31.08.2021)
Дата надходження: 31.08.2021
Предмет позову: стягнення