16 серпня 2021 року Справа № 915/39/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Берко О.В.
представника ОСОБА_1 : не з'явився,
представника Медовкіна П.О. : не з'явився,
представника ОСОБА_3 : Островського С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ;
РНОКПП НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
до відповідача: ОСОБА_3
( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;
ел.адреса представника - адвоката Островського С.Б.: ІНФОРМАЦІЯ_3 ),
про: стягнення коштів в сумі 3584181,54 грн,
та за зустрічним позовом: ОСОБА_3
( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 ;
РНОКПП НОМЕР_2 ; ел.адреса представника - адвоката
Островського С.Б.: ІНФОРМАЦІЯ_3 ),
до відповідача-1: ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ;
РНОКПП НОМЕР_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
до відповідача-2: Медовкіна Павла Олеговича
( АДРЕСА_1 ;
РНОКПП НОМЕР_3 ),
про: визнання недійсним договору,-
31.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 30.12.2020 (вх.№187/21 від 06.01.2021) про стягнення з ОСОБА_3 на його користь коштів в сумі 3584181,54 грн, з яких:
1) 379523,47 грн - заборгованість по орендній платі за договорами оренди обладнання №1 від 01.11.2011 та б/н від 01.11.2011, укладеними між Фізичною особою-підприємцем Медовкіним Павлом Олеговичем та Фізичною особою-підприємцем Вороненко Богданом Миколайовичем, та нараховані на суму такої заборгованості 21366,98 грн - інфляційні втрати, 36544,28 грн - 10% річних, 120557,80 грн - проценти, 570987,69 грн - неустойка, 117615,31 грн - пеня;
2) 1897275,14 грн - заборгованість пов'язана з несплатою відшкодування вартості обладнання та нараховані на суму такої заборгованості 205608,94 грн - проценти, 9319,64 грн - інфляційні втрати, 16457,54 грн - 10% річних, 207198,98 грн - пеня, 860,63 грн - інфляційні втрати від несплати пені, 865,14 грн - 10% річних від несплати пені.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2021 у справі №915/39/21 позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 б/н від 30.12.2020 (вх.№187/21 від 06.01.2021) про стягнення з ОСОБА_3 на його користь коштів в сумі 3584181,54 грн.
У зв'язку з оскарженням сторонами за первісним позовом вказаної ухвали в апеляційному порядку, матеріали справи направлялись до Південно-західного апеляційного господарського суду та після їх повернення до Господарського суду Миколаївської області, ухвалою суду від 07.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.06.2021.
Разом з позовною заявою 06.01.2021 за вх.№189/21 ОСОБА_1 подано до суду клопотання про зменшення розміру судового збору до мінімального показника - 2270,0 грн, яке обґрунтоване тим, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний 2019 рік, ОСОБА_1 доходів не має, гроші на сплату мінімального розміру судового збору він позичив, пенсію не отримує, а тому виникла необхідність звернутися до суду з клопотанням про зменшення йому розміру оплати судового збору до мінімального.
22.04.2021 ОСОБА_3 подано до суду заперечення проти клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не надано суду доказів щодо наявності або відсутності у нього рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища, а тому позивачем не доведено, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Розглянувши клопотання та заперечення проти нього, суд призначив розгляд клопотання на перше підготовче судове засідання за участю сторін. При цьому, ухвалою від 07.05.2021 судом було запропоновано ОСОБА_1 надати суду: документи, що підтверджують його майновий стан на теперішній час, зокрема, розмір річного доходу за 2020 рік та 1 квартал 2021 року, докази щодо наявності (відсутності) у нього рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо.
08.06.2021 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з направленням матеріалів справи до Верховного Суду.
Ухвалою суду від 16.07.2021 підготовче засідання у справі було призначено на 16.08.2021.
ОСОБА_1 явку повноважного представника у судове засідання 16.08.2021 не забезпечив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, доводи та заперечення ОСОБА_3 проти клопотання про зменшення розміру судового збору не спростував, вимоги ухвали суду від 07.05.2021 не виконав.
Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за відсутності його представника.
У судовому засіданні 16.08.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв'язку з із цим обставини, зазначені вище, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Приписами ч.2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 13 ГПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Зменшення розміру судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Надані заявником довідка Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за 2019 рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період: 4 квартал 2019 року - 3 квартал 2020 року та довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.05.2020 не є беззаперечними і достатніми доказами його скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що він не може сплатити судовий збір, оскільки заявник не надав доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними тощо.
До того ж, судом приймається до уваги, що в ухвалі від 07.05.2021 суд пропонував ОСОБА_1 надати суду документи, що підтверджують його майновий стан на теперішній час, зокрема, розмір річного доходу за 2020 рік та 1 квартал 2021 року; докази щодо наявності (відсутності) у нього рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо.
Однак, станом на 16.08.2021 ОСОБА_1 таких документів до суду не надано.
За такого, наведені у клопотанні доводи не дають підстав для його задоволення, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що він дійсно позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання позову у встановленому законом розмірі, зокрема доказів щодо наявності (відсутності) у нього рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, доказів щодо розміру річного доходу за 2020 рік та 1 квартал 2021 року, які не перевищують 5 відсотків розміру річного доходу заявника, що відповідно до вищенаведеної статті 8 Закону України «Про судовий збір» є умовою зменшення судового збору. Вимоги ухвали суду від 07.05.2021 про надання таких доказів фактично проігнорована.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду за умови виконання вимог закону щодо оплати позову судовим збором у встановленому розмірі та порядку у цій справі дотримано.
Таким чином, підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відсутні.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачем в позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення грошових коштів в сумі 3584181,54 грн.
Відповідно до пп.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за вимогу майнового характеру - стягнення коштів в сумі 3584181,54 грн, судовий збір повинен складати 53762,72 грн (3584181,54 грн х 1,5% = 53762,72 грн).
У відповідності до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому розмірі, а саме 53762,72 грн. Позивачем надано лише квитанцію №0.0.1962862478.1 від 31.12.2020 про сплату судового збору у розмірі 2270,0 грн.
Тобто, позивачу слід доплатити 51492,72 грн судового збору та надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору.
Документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, - надаються суду в оригіналі.
Згідно ч.11 ст.176 ГПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.164 ГПК України, що відповідно до вимог ч.11 ст.176 ГПК України є підставою для залишення первісної позовної заяви без руху з наданням ОСОБА_1 строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.164, 174, ч.11 ст.176, ст.ст.234, 235 ГПК України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", суд,-
1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 б/н від 30.12.2020 (вх.№189/21 від 06.01.2021) про зменшення розміру судового збору, - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 б/н від 30.12.2020 (вх.№187/21 від 06.01.2021), - залишити без руху.
3. ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено 16.08.2021 року.
Суддя М.В.Мавродієва