просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
12 серпня 2021 року м.Харків Справа № 913/300/21
Провадження №15/913/300/21
За позовом Громадської спілки «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (вул.А.Аболмасова, буд.5, прм.57, офіс 11, м.Київ, 02002)
в інтересах позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік» (вул.М.Василенка, буд.7-А, м.Київ, 03124)
до Фізичної особи-підприємця Добашинскас Ганни Григоріївни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 56 750 грн 00 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Славич В.І.
У засіданні брали участь:
від ГС «ОКУАСП»: Гуйда Д.М. - адвокат за довіреністю від 01.01.2021 (у режимі відеоконференції);
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: Чернобай С.С. - адвокат на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 08.07.2021 серії ВВ №1014183 (у режимі відеоконференції).
Громадська спілка «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (далі - ГС «ОКУАСП») 18.05.2021 звернулась до Господарського суду Луганської області в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік» (ТОВ «Бест Мьюзік») з позовом до Фізичної особи-підприємця Добашинскас Ганни Григоріївни (далі - ФОП Добашинскас Ганни Григоріївни) про стягнення компенсації за незаконне використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець - ОСОБА_1) у сумі 56 750 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до договору від 26.06.2020 №АВ110620 про управління майновими правами в управління ГС «ОКУАСП» передані майнові авторські права ТОВ «Бест Мьюзік».
Відповідно до п.2.1 договору правовласник - ТОВ «Бест Мьюзік», надає організації - ГС «ОКУАСП», повноваження здійснювати управління майновими правами на об'єкті авторських прав (у тих сферах, про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об'єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом.
У відповідності до п.6.3 договору у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за письмовим погодженням з правовласником має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так і від імені правовласника беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному вище випадку організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам залученим організацією до представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках передбачених законом.
Представником ГС «ОКУАСП» проведені фіксації фактів використання відповідачем музичних творів в публічному закладі, у якому здійснює господарську діяльність відповідач, як шляхом складання відповідного акту фіксації, так і проведенням відеозапису використання відповідачем музичних творів.
Зазначив, що позивачу на підставі договору від 09.06.2016 №16-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав належать майнові авторські права на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець - ОСОБА_1).
На підставі приписів ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» ГС «ОКУАСП» просить стягнути з відповідача на свій рахунок суму компенсації за порушення авторських прав за незаконне використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» у сумі 56 750 грн 00 коп. в інтересах позивача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2021 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою суду від 24.05.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзивом від 08.07.2021 вимоги позову відхилив, посилаючись на наступне.
Громадська спілка «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» не є акредитованою організацією колективного управління в сфері: «публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів» та не має права звертатися до суду з позовними вимогами про стягнення компенсації за не законне використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки відповідно до ч.11 ст.16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» інформація про акредитацію організації колективного управління вноситься до Реєстру організацій колективного управління. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, як Установа, уповноважена на прийняття наказів про затвердження рішень комісії, має видати відповідний наказ, яким затвердити рішення комісії про акредитацію організації колективного управління та внести відомості щодо цього до Реєстру організацій колективного управління. Тобто, рішення комісії з акредитації організацій колективного управління про акредитацію Громадської спілки «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» від 17.12.2020 не набрало чинності, оскільки не було затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Вважає, що з відеозапису суду потрібно встановити, чи уповноваженими особами було здійснено фіксацію, в яку саме дату, час та за якою адресою було здійснено фіксацію. Повинні бути у наявності належні докази того, що було запитано підтвердження підстав використання авторських прав, а також надано для ознайомлення і підпису акт фіксації.
Зазначив, що із залученого ГС «ОКУАСП» звуко- відеозапису неможливо встановити хто здійснює запис, де він здійснюється та коли це відбувалося, яке джерело звуку лунає на відео, та що представником закладу не заявлено підставу використання музичних творів, відмовлено назвати свої дані та підписати акт.
Також указав, що ГС «ОКУАСП» не надала докази того, що хоча б один з творів, які зафіксовані на відео є саме твором «ІНФОРМАЦІЯ_1» у виконанні ОСОБА_1, не надала жодного ідентифікатора твору виконавця ОСОБА_1, що свідчило б про те, що твір на відео та твір, стосовно якого передані в управління майнові права позивачу, є одним й тим самим.
Зазначив, що згідно з додатком 1.1 до договору №16-ПФ про передачу виключних авторських і суміжник прав від 09.06.2016 ОСОБА_1 передав ТОВ «Бест Мьюзик» майнові права саме на твір, а не на відеокліп. Крім того, відповідач вважає, що строк дії договору сплинув, оскільки відповідно до п.8.1 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом Строку. Пунктом 1.20 договору передбачено, що «Строк» означає період часу, який починає обчислюватись з моменту підписання сторонами договору і триває до 31.12.2017.
Також відповідач просить стягнути з заявника позову понесені витрати на правову допомогу адвоката Чернобая С.С. у розмірі 15 000 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 13.07.2021 вирішено продовжити розгляд справи у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 28.07.2021.
21.07.2021 на адресу електронної пошти суду від ГС «ОКУАСП» надійшла заява від 20.07.2021 про повернення відзиву без розгляду, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій він зазначив, що відзив передбачає наявність 7 додатків до відзиву, з яких ГС «ОКУАСП» отримано лише один.
21.07.2021 на адресу електронної пошти суду від ГС «ОКУАСП» надійшла відповідь на відзив від 20.07.2021, у якій заявник зазначив, що надані ним докази - акт, відеофіксація та чек, є належними та допустимими доказами, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.03.2018 №910/7609/17 та від 09.07.2019 у справі №910/12033/18.
Указав, що відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» комерційне використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.
Зазначив, що використання музичного твору безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням.
Відповідно до додаткової угоди від 01.07.2020 №1 до договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020 у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов.
При цьому у ГС «ОКУАСП» наявний статус організації колективного управління (внесена в Реєстр організації колективного управління).
Указав, що у відповідності до п.8.2 договору він за відсутності письмової заяви про припинення або зміну умов був автоматично пролонгованим і наразі є діючим.
Ухвалою суду від 28.07.2021 оголошено перерву в розгляді справи по суті в судовому засіданні на 12.08.2021.
У судове засідання 12.08.2021 представник позивача не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6102256112468.
Позивач відзив на позовну заяву не подав.
Частиною 8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Представники ГС «ОКУАСП» та відповідача брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
05.08.2021 від відповідача на адресу електронної пошти суду надійшов лист, підписаний кваліфікованим електронним підписом, від 04.08.2021 про долучення до матеріалів справі копії договору про надання правової допомоги від 14.06.2021 №1406/21 та доказів направлення сторонам копії договору про надання правової допомоги, копії акту здачі прийняття робіт та копії квитанції до прибутково-касового ордеру.
10.08.2021 від ГС «ОКУАСП» на адресу електронної пошти суду надійшли письмові пояснення, підписані кваліфікованим електронним підписом, від 09.08.2021, у яких заявник зазначив, що мало місце незаконне використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників ГС «ОКУАСП» та відповідача, господарський суд
Фактичними підставами позову стало те, що 13.03.2021 представником ГУ «ОКУАСП» виявлено та зафіксовано факт незаконного використання відповідачем музичних творів у публічному закладі.
На підтвердження вказаного факту заявником позову надані наступні докази: копія договору про управління майновими авторськими правами з додатком, копія договору про передачу авторських та суміжних прав з додатками, декларація-доручення щодо музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», акт фіксації, диск з відеофонограмою.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст.77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку наданим ГС «ОКУАСП» доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до акту фіксації №13/03/21 комерційного використання об'єкта авторського права (музичних творів) способом публічного виконання, 13.03.2021 Гудим Артем Миколайович , перебуваючи у кафе «Привал», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та у якому відповідач здійснює свою господарську діяльність, виявив факт незаконного публічного виконання 8 (восьми) музичних творів, зокрема, музичного твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (виконавець ОСОБА_1 ).
При цьому відповідно до цього ж акту фіксації представником ГС «ОКУАСП» здійснювалася фіксація комерційного використання музичних творів за допомогою технічного засобу - мобільного телефону Redmi А8.
Відносно доводів відповідача про відсутність у представника ГС «ОКУАСП» Гудими А.М. відповідних повноважень на фіксацію порушення суд зазначає наступне.
26.06.2020 ТОВ «Бест Мьюзик» видано декларацію-доручення до договору від 26.06.2020 №АВ110620, якою заявник (ТОВ «Бест Мьюзик») підтвердив наявність в його каталозі (серед об'єктів, на які в нього є права) станом на 26.06.2020 наступних об'єктів авторського права - музичний твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (виконавець ОСОБА_1 ); спосіб використання щодо якого отримані майнові авторські права - публічне виконання; автор музики - ОСОБА_1 ; автор тексту - ОСОБА_1 . Одночасно із декларуванням, заявник, як довіритель, надав цю попередню письмову згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням - за якою ГС «ОКУАСП» отримав повноваження здійснювати фіксацію фактів використання зазначених об'єктів авторського права, а також попередню згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами щодо зазначених об'єктів.
01.03.2021 ГС «ОКУАСП» видано довіреність Гудимі Артему Миколайовичу (а.с.68), якою уповноважено останнього бути представником організації та, зокрема, виявляти незаконне використання об'єктів авторського права та суміжних прав, та здійснювати фіксацію і вживати заходи для усунення таких порушень.
Відтак, Гудим Артем Миколайович був наділений повноваженнями здійснювати відповідну фіксацію.
Відносно доводів відповідача, що йому не було запропоновано для ознайомлення та підпису акт фіксації суд зазначає наступне.
Суд бере до уваги, що приписами Закону України «Про авторське право і суміжні права», Закону України «Про ефективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав» не передбачено ані вимог до форми акта фіксації, ані до складу осіб, що його складають, як і не існує законодавчої заборони складати такі акти одноособово представником організації.
З огляду на що у заявника не виникло обов'язку надати складений акт на ознайомлення та підписання відповідачеві.
Зазначення у акті фіксації від 13.03.2021 №13/03/21 про те, що представник закладу від підпису відмовився не впливає на дійсність зафіксованих таким актом обставин.
Відтак, указані доводи відповідача судом відхиляються.
До позовної заяви заявником у поштовому конверті було додано диск, який містить два фрагменти відеофонограми: 1) VID_20210313_193248 тривалістю 23 хв. 07 с., 2) VID_20210313_193248_1 тривалістю 3 хв. 49 с., формат файлів відео МР4.
Відносно доводів відповідача про те, що на відеозаписі представник не представляється ні на камеру, ні персоналу кафе, а також не повідомляє мети свого візиту суд зазначає наступне.
Судом у судовому засіданні 28.07.2021 було досліджено указані фрагменти відеофонограми та з'ясовано наступне.
На першому фрагменті зафіксовано як особа, яка представляється представником ГС «ОКУАСП», але не називає свого прізвища, ім'я та по-батькові, перебуваючи 13 березня 2021 року (субота) на перехресті проспекту Центрального та вулиці Гагаріна у м.Сєвєродонецьку Луганської області, о 19 год. 33 хв. розпочинає відеозвукозйомку свого відвідування кафе «Привал».
На думку суду надані заявником позову докази, зокрема, акт фіксації від 13.03.2021 №13/03/21, який складений Гудимом Артемом Миколайовичем та довіреність від 01.03.2021 на його ім'я (а.с.68) переконливо свідчать про те, що аудіовідеозапис фіксації порушення 13.03.2021 здійснював представник ГС «ОКУАСП» Гудим Артем Миколайович.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування цієї обставини.
Приписи Закону України «Про авторське право і суміжні права», Закону України «Про ефективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав» не містять вимог про те, що здійснюючи фіксування факту порушення авторських прав, уповноважена особа має повідомляти будь-кого про мету свого візиту у публічний заклад або представлятися персоналу на камеру чи іншим способом засвідчувати свою особу.
Відтак указані доводи відповідача судом відхиляються.
Відносно доводів відповідача, що на відеозаписі фіксації порушення зафіксовано фактично тільки аудіоряд, джерело якого з відео встановити неможливо суд зазначає наступне.
Так, перебуваючи всередині приміщення кафе «Привал» представником ГС «ОКУАСП» шляхом аудіовідеозапису на мобільний телефон на стіні приміщення зазначеного закладу зафіксовано роботу телевізора, який транслює канал Music Box.
При досліджені відеофонограми фіксації судом установлено, що саме внаслідок наближення фіксуючого пристрою до зазначеного телевізора на відеофонограмі виникало зображення (відеоряд) та звучання (аудіоряд), що відповідали виконанню аудіовізуальних творів.
При віддаленні фіксуючого пристрою від зазначеного телевізора зображення (відеоряд) та звучання (аудіоряд), що відповідали виконанню аудіовізуальних творів, на відеофонограмі фіксації зникали.
Ураховуючи те, що відповідачем не надано інших переконливих версій щодо можливого джерела звучання на наданій ГС «ОКУАСП» відеофонограмі фіксації у приміщенні відповідача та доказів на підтвердження цих версій, суд вважає встановленою ту обставину, що джерелом звучання (аудіоряду), що відповідає виконанню аудіовізуальних музичних творів, у даному випадку є телевізор.
Відтак, доводи відповідача в цій частині судом відхиляються.
Крім того, на відеофонограмі фіксації порушення міститься зйомка куточка споживача кафе, у якому розміщені виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ім'я ФОП Добашинскас Г.Г., витяг з реєстру платників єдиного податку на ім'я ФОП Добашинскас Г.Г., а також фіскального чеку від 13.03.2021 №1216.
Відносно доводів відповідача про те, що ГС «ОКУАСП» не надано жодного ідентифікатора твору виконавця Монатик, за допомогою якого можна пересвідчитись, що твір на відеофонограмі фіксації порушення і твір, майнові права на який передані в управління ГС «ОКУАСП», є одним й тим самим, суд зазначає наступне.
По-перше, Закон України «Про авторське право і суміжні права» не містить визначення терміну «ідентифікатор твору», як і вимог до нього.
По-друге, абз.1, 2 ч.1 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.
У судовому засіданні 12.08.2021 здійснене виконання аудіовізуального твору « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (виконавець ОСОБА_1 & ОСОБА_2) із мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, аудіовізульного твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (виконавець ОСОБА_1) із мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та музичного твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (виконавець ОСОБА_1 ) з сайту ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суд виходить із того, що зазначені інтернет-ресурси є всесвітньовідомими, популярними, та загальнодоступними.
На сторінці сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 виконавцем пісні «ІНФОРМАЦІЯ_1» зазначений ОСОБА_1 ; за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 автором пісні «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка входить до складу аудіовізульного твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (виконавець ОСОБА_1) зазначений ОСОБА_1 (Song: ОСОБА_1 ), виконавцем - ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що загальновідомими є обставини, які відомі широкому колу осіб, в тому числі і складу суду. Вони не потребують доказування тому, що об'єктивність їх існування очевидна.
Ураховуючи викладене, суд за результатами дослідження виконання зазначених творів в судовому засіданні визнає загальновідомими обставинами, які не потребують доказування відповідно до ч.3 ст.75 ГПК України, щодо безпосереднього змісту музичного твору - пісні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », як сукупності слів та звучання (мелодії), та те, що автором цього музичного твору є ОСОБА_1 - ОСОБА_1 .
Також судом шляхом особистого сприйняття та співставлення слів та мелодії встановлено, що частина (фрагмент) музичного твору - відомої пісні «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1) входить до складу аудіовізуального твору « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (виконавець ОСОБА_1 & ОСОБА_2).
Шляхом особистого сприйняття та співставлення слів, мелодії та відеоряду судом установлено, на другому фрагменті відефонограми фіксації порушененя (файл VID_20210313_193248_1) представником ГС «ОКУАСП» зафіксовано виконання саме аудіовізуального твору « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (виконавець ОСОБА_1 & ОСОБА_2), у межах якого у проміжок з 1 хв.51 с. по 2 хв. 00 с. виконується фрагмент музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1).
Відтак суд вважає, що ГС «ОКУАСП» доведено, а відповідачем не спростовано факт публічного виконання вказаного музичного твору у приміщенні кафе «Привал», у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП Добашинскас Г.Г.
Доказів на підтвердження надання ФОП Добашинскас Г.Г. дозволу особою, яка має виключне право дозволяти використання цього об'єкту авторського права, матеріали справи не містять.
З огляду на що указані доводи відповідача судом відхиляються.
Відносно доводів відповідача про те, що згідно договору від 09.06.2016 №16-ПФ правовласником передані позивачу права саме на твір, а не на відеокліп суд зазначає наступне.
09.06.2016 між громадянином України ОСОБА_1 як правовласником та ТОВ «Бест Мьюзік» як видавцем укладено договір №16-ПФ (далі - договір №16-ПФ) про передачу виключних авторських і суміжних прав, за умовами якого правовласник передає видавцю, належні правовласнику виключні майнові права на об'єкти, зазначені в додатках до договору, що означає право видавця використовувати об'єкти протягом строку і на території способами, зазначеними в п.2.2 договору. За надані виключні майнові права на об'єкти видавець зобов'язується виплачувати правовласнику роялті та виконувати інші зобов'язання, покладені на нього договором (п.2.1 договору №16-ПФ).
У п.1.7 договору сторони визначили термін відеокліп (як у множині, так і в однині) - це аудіовізуальний твір, виготовлений в жанрі «музичний відеокліп» або є аудіовідеозаписом концертного виступу виконавця (колективу виконавців) та/або концертного життя виконавця (колективу виконавців) і/або документальним фільмом про виконавця (колектив виконавців), і створений на основі твору. Назву відеокліпу сторони вказують у додатках до договору.
Відповідно до п.2.2 договору №16-ПФ правовласник передає видавцю право здійснювати використання об'єктів наступними способами використання, зокрема: відтворювати (в тому числі у складі збірника або альбому), тобто виготовляти один і більше примірників об'єктів або його частини на носіях, а також в будь-якій іншій матеріальній формі, в тому числі у формі звуко- або відеозапису. При цьому запис об'єкту на електронний носій, в тому числі запис в пам'ять комп'ютера, також вважається відтворенням (пп.2.2.1 п.2.2 договору №16-ПФ); поширювати (в тому числі у складі збірника або альбому) екземпляри об'єктів, в тому числі продавати шляхом першого продажу, здавати в прокат або передавати в користування іншим чином екземпляри об'єктів, в тому числі за допомогою цифрового електронного розповсюдження (пп.2.2.2 п.2.2 договору №16-ПФ); публічно показувати оригінал або примірник об'єкту безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір або по кабелю) або за допомогою інших пристроїв чи процесів, в тому числі демонструвати окремі кадри відеокліпу без дотримання їх послідовності (пп.2.2.4 п.2.2 договору №16-ПФ).
У відповідності до п.2.4 договору з метою організації збору винагороди за використання об'єктів, способами, зазначеними в п.2.2 договору, в тому числі за відтворення об'єктів в формі звукового або аудіовізуального запису в особистих цілях, виконавець має право частково передавати права на використання об'єктів в управління організації, що здійснює управління правами на колективній основі, або в іншій аналогічній організації, а також має право наділити таку організацію правом видавати дозволи (субліцензії) на відповідні способи використання і на збір відповідної винагороди в порядку визначеному договором між такою організацією і видавцем з обов'язковою реєстрацією правовласника у відповідному каталозі такої організації. Видавець зобов'язаний вибрати відповідну організацію для збору винагороди на основі сумлінності. Умови, на яких буде здійснюватися використання об'єктів кінцевими користувачами, в такому випадку будуть визначатися договорами між такою організацією і кінцевими користувачами.
Відповідно до додатку 1.1 до договору від 09.06.2016 №16-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав громадянином України ОСОБА_1 передані ТОВ «Бест Мьюзик» права використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Частинами 1, 2 ст.433 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що об'єктами авторського права є твори, а саме: 1) літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; 2) комп'ютерні програми; 3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; 4) інші твори. Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме музичні твори з текстом і без тексту.
У ст.1 вказаного Закону даються наступні визначення: автор - це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом; аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Аудіовізуальні твори є поєднанням багатьох інших творів - сценарію, музичних творів, малюнків тощо. Для створення аудіовізуального твору можуть використовуватися вже готові такі окремі елементи або створені спеціально.
При цьому, об'єктом авторського права у даному випадку може виступати аудіовізуальний твір як єдине ціле або ж окремі його елементи. Проте самостійними об'єктами авторського права в такому творі можуть бути сценарій, музика, які увійшли складовою частиною до аудіовізуального твору (ст.17 Закон України «Про авторське право і суміжні права»). Автор кожної частини аудіовізуального твору зберігає авторське право на свою частину.
Суд зауважує, що законодавче визначення терміну «відеокліп» відсутнє.
При цьому, відеокліпом за загальним визначенням є нетривала за часом художньо складена послідовність кадрів.
Отже, відповідачем неправомірно ототожнено визначення понять «аудіовізуальний твір» та «відеокліп», які мають різний зміст.
Відтак суд приходиться до висновку, що аудіовізуальний твір « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (виконавець ОСОБА_1 & ОСОБА_2) є складним твором, окремим складовим елементом якого є, зокрема, частина (фрагмент) музичного твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (виконавець ОСОБА_1).
З огляду на те, що на відеофонограмі зафіксоване саме виконання аудіовізуального твору « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (виконавець ОСОБА_1 & ОСОБА_2), елементом якого є фрагмент музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1 ), права на використання якого ОСОБА_1 були передані ТОВ «Бест Мьюзик» за договором від 09.06.2016 №16-ПФ та додатками до нього, а не відеокліпу як вважає відповідач, указані доводи ФОП Добашинскас Г.Г. судом відхиляються.
Суд бере до уваги, що факт відвідування представником ГС «ОКУАСП» Гудимою Артемом Миколайовичем кафе «Привал», що знаходиться за адресою: вул.Гагаріна, буд.44, м.Сєвєродонецьк Луганської області, підтверджується фіскальним чеком від 13.03.2021 №1216.
Також указаний чек та відеофонограма, на якій зафіксовано куточок споживача з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ім'я ФОП Добашинскас Г.Г., витяг з реєстру платників єдиного податку на ім'я ФОП Добашинскас Г.Г., у сукупності підтверджують факт здійснення ФОП Добашинскас Г.Г. господарської діяльності у відповідному публічному закладі - кафе «Привал», за адресою: вул.Гагаріна, буд.44, м.Сєвєродонецьк Луганської області.
Суд зауважує, що використання музичних творів у господарській діяльності певної особи неможливе без її ініціативи (у тому числі, свідомого допущення звучання музичних творів у приміщенні, у якому нею здійснюється господарська діяльність); особа, яка здійснює господарську діяльність у відповідному закладі несе відповідальність за дотримання вимог закону у ньому, у тому числі у сфері інтелектуальної власності.
Частиною 3 ст.426 ЦК України передбачено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.441 ЦК України використанням твору є його публічне виконання.
Частиною 1 ст.442 ЦК України передбачено, що твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічне виконання - це подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Суд зауважує, що в даному випадку має місце саме публічне виконання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1).
Відтак, суд приходить до висновку, що надані ГС «ОКУАСП» докази в їх сукупності, а саме, акт фіксації від 13.03.2021 №13/03/21 комерційного використання об'єктів авторського права (музичних творів) способом публічного виконання з додатками до нього, фіскальний чек від 13.03.2021 №1216, відеофонограма фіксації порушення, свідчать, що відповідач у своїй господарській діяльності використовував музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1) без відповідного договору від суб'єкта авторського права чи організації колективного управління, що є порушенням вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права». Належних доказів на спростовування вказаних обставин відповідачем суду не надано.
Суд наголошує. що саме ФОП Добашинскас Г.Г., яка здійснює господарську діяльність у відповідному закладі, несе відповідальність за додержання в ньому вимог Закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності.
Відносно доводів відповідача про закінчення строку дії договору від 09.06.2016 №16-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав суд зазначає наступне.
Згідно з п.8.1 договору №16-ПФ він набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом строку, а в частині виконання фінансових зобов'язань - до повного їх виконання.
У п.1.20 розділу 1 «Термінологія» вказаного договору дається визначення терміну «строк» - це означає період часу, який починає обчислюватися з моменту підписання договору і триває до 31.12.2017, якщо інше не передбачено в додатках до договору.
При цьому, відповідно до п.8.2 договору при відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 і більше днів до закінчення терміну його дії, договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах і на той самий строк.
Відтак, строк дії договору продовжувався автоматично і наразі є діючим. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Відносно доводів відповідача, що ГС «ОКУАСП» не є акредитованою організацією колективного управління в сфері публічного виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, а тому не має права звертатись до суду з заявленими позовними вимогами суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.
Статтею 418 ЦК України встановлено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Статтею 421 ЦК України встановлено, що суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.
У даному випадку позов пред'явлений ГС «ОКУАСП» в інтересах ТОВ «Бест Мьюзик».
У ст.1 Закону України «Про ефективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав» даються наступні визначення понять: організація колективного управління - це громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав; колективне управління - це діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом.
Відповідно до пп.«в» ч.1 ст.45 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами через організацію колективного управління.
Частиною 1 ст.47 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».
Частиною 1 ст.5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» встановлено, що колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку. Організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об'єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених статтею 12 цього Закону. Засновниками організації колективного управління можуть бути виключно правовласники.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.5 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами.
ГС «ОКУАСП» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.11.2019, що підтверджується відповідною випискою (а.с.8-9).
Відповідно до витягу від 15.09.2020 з Реєстру організацій колективного управління ГС «ОКУАСП» включено до Реєстру організацій колективного управління 23.01.2020. засновниками організації є: ТОВ «Бест Мьюзик», ПП «Світова музика», ТОВ «Бізнес-Груп», ТОВ «Музичні візерунки», ТОВ «Фокс Лаб».
Організація зареєстрована, зокрема, у таких сферах розширеного колективного управління: публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції.
Відповідно до пп.2.2.6 п.2.2 статуту ГС «ОКУАСП» напрямами діяльності організації є фіксація правопорушень авторського права.
Пунктом 4 ч.1 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» передбачено, що організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, а саме звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація;
Згідно з абз.1 ч.5 ст.12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
Отже, системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що організація колективного управління може здійснювати управління майновими правами її членів у межах, визначених правовласником (конкретно визначених майнових прав для управління, які вносяться у відповідний каталог), а розширене колективне управління, у свою чергу, надає право організації колективного управління управляти майновими правами членів організації без включення їх у відповідні каталоги (крім випадків вилучення майнових прав автором), у межах, визначених законодавством.
Пунктом 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» передбачено, що відповідно до статті 45 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Суд зауважує, що така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких справах є суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулась організація.
За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами, організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону України «Про авторське право і суміжні права», що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.
Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Статтею 422 ЦК України встановлено, що право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Згідно ст.427 ЦК України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.
Як уже зазначалось судом, 09.06.2016 між громадянином України ОСОБА_1 як правовласником та ТОВ «Бест Мьюзік» як видавцем укладено договір №16-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав, за умовами якого правовласник передає видавцю, належні правовласнику виключні майнові права на об'єкти, зазначені в додатках до договору, що означає право видавця використовувати об'єкти протягом строку і на території способами, зазначеними в п.2.2 договору. За надані виключні майнові права на об'єкти видавець зобов'язується виплачувати правовласнику роялті та виконувати інші зобов'язання, покладені на нього договором (п.2.1 договору №16-ПФ).
У подальшому, 26.06.2020 між ГС «ОКУАСП» як організацією та ТОВ «Бест Мьюзік» як правовласником укладений договір №АВ110620 про управління майновими авторськими правами, за умовами якого правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об'єкти авторських прав (у тих сферах, про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об'єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору надання повноважень на управління за цим договором передбачає право на укладення організацією договорів про надання дозволів на використання авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагород за використання об'єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які прямо не заборонені законом.
Згідно з п.2.4 договору організація здійснює безпосереднє управління відповідно до цього договору на території України, а також має право здійснювати реєстрацію (декларування) переданих їй в управління за цим договором майнових прав, в іноземних організаціях колективного управління та має право отримувати винагороду в таких іноземних організаціях колективного управління. При цьому правовласник може обмежити перелік зарубіжних держав (тобто держав за виключенням України), в яких організація має право отримувати винагороду від іноземних організацій колективного управління, шляхом направлення організації офіційного письмового повідомлення з цього приводу (цінним листом із описом вкладення) із вказівкою конкретних держав в яких правовласник має намір застосувати зазначене обмеження.
Правовласник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема від організацій колективного управління, винагороду, зібрану ними за використання об'єктів авторського права (переданих в управління правовласником організації), у тому числі впродовж періодів, передуючих укладенню цього договору (п.2.5 договору).
Відповідно до п.3.1 договору правовласник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти майнових авторських прав відповідно до внутрішніх правил організації. Питання порядку декларування є процедурними питаннями стосовно взаємодії організації і правовласника. Водночас правовласник гарантує правильність декларування та достовірність даних, які він зазначає при декларуванні, також правовласник гарантує наявність у нього майнових, які він вніс у декларацію. За надані гарантії правовласник несе особисту відповідальність (в тому числі, перед організацією).
Правовласник передає організації за цим договором невиключне право здійснювати збір винагороди при використанні об'єктів майнових авторських прав щодо способів, зазначених в п.4.1.1.1 та п.4.1.1.2 договору (п.4.3 договору).
Згідно з п.6.2 договору організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторських прав.
У відповідності до п.6.3 договору у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за письмовим погодженням з правовласником має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так та і від імені правовласника, беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному випадку організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам залученим організацією до представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вона дії (правовласника) в рамках передбачених законом.
Підставою для нарахування винагороди правовласнику є інформація про майнові права останнього, задекларована у відповідності з внутрішніми правилами організації (п.7.2 договору).
У п.7.6 договору сторонами погоджено, що організація має право на відшкодування у повному обсязі витрат, що виникли під час збору, розподілу та виплати винагороди із врахуванням обмежень передбачених законом.
Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (п.9.1 договору).
У додатку від 26.06.2020 до договору про управління майновими авторськими правами сторони узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в залежності від кількості використань). Водночас, щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).
Частинами 1, 2 ст.13 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» передбачено, що декларування правовласником майнових прав здійснюється з метою ідентифікації об'єктів авторського права і (або) суміжних прав. При декларуванні майнових прав правовласник надає такі відомості про об'єкт, які дають змогу надійно відрізнити його від інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав правовласника і третіх осіб.
26.06.2020 ТОВ «Бест Мьюзик» складено декларацію-доручення до договору від 26.06.2020 №АВ110620, якою заявник (ТОВ «Бест Мьюзик») підтвердив наявність в його каталозі (серед об'єктів, на які в нього є права) станом на 26.06.2020 наступних об'єктів авторського права - музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1); спосіб використання щодо якого отримані майнові авторські права - публічне виконання; автор музики - ОСОБА_1 ; автор тексту - ОСОБА_1 . Одночасно із декларуванням, заявник, як довіритель, надав цю попередню письмову згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням - за якою ГС «ОКУАСП» отримав повноваження здійснювати фіксацію фактів використання зазначених об'єктів авторського права, а також попередню згоду (дозвіл), яка одночасно є дорученням пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами щодо зазначених об'єктів.
01.07.2020 між ГС «ОКУАСП» та ТОВ «Бест Мьюзик» укладено додаткову угоду №1 до договору про управління майновими авторськими правами, відповідно до якої у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов.
З огляду на викладене суд приходить до висновку , що ТОВ «Бест Мьюзик» наділено майновими авторськими щодо музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1), а заявник позову - ГС «ОКУАСП», наділений правом збирати винагороду за публічне виконання цього твору, здійснювати фіксацію фактів їх комерційного використання та подавати позови до суду про виплату компенсації за незаконне використання такого твору від імені та в інтересах ТОВ «Бест Мьюзик».
З наведених підстав, ураховуючи наявність між ГС «ОКУАСП» та ТОВ «Бест Мьюзик» договірних відносин про управління майновими авторськими правами щодо музичного твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (виконавець ОСОБА_1), указані доводи відповідача судом відхиляються.
Відповідно до ст.445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Згідно ст.431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Підпунктом «а» ч.1 ст.50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;
Відтак суд приходить до висновку, що використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди згідно пп.«а» ч.1 ст.50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» є порушенням авторського права.
Відповідно до пп.«г» ч.2 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
У додатку від 26.06.2020 до договору від 26.06.2020 №АВ110620 про управління майновими авторськими правами сторони узгодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в залежності від кількості використань). Водночас, щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).
Суд бере до уваги, що кожен музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту, а тому і кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації.
Відповідно до наданих заявником доказів, комерційне використання відповідачем твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1) мало місце 13.03.2021, а тому розмір компенсації, що підлягає стягненню, має визначатися з урахуванням установленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2021 року.
Згідно абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270 гривень.
Відтак, розмір компенсації за незаконне використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_1) складає 56 750 грн 00 коп., виходячи з наступного розрахунку: 25 (визначений у додатку від 26.06.2020 до договору від 26.06.2020 №АВ110620 еквівалент ціни за використання одного твору способом публічного виконання) х 2 270 (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року)=56 750 грн 00 коп.
Отже, заявником вірно визначений розмір компенсації, що підлягає стягненню з відповідача.
Також суд ураховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів палати з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 08.06.2021 у справі №910/16803/19, що у будь-якому випадку законодавчо визначена можливість стягнення збитків лише суб'єктом майнових суміжних прав, а організація колективного управління майновими правами таких суб'єктів (позивач) має право на таке стягнення лише на їх користь та за їх дорученням.
Проте уже зазначалось судом, 01.07.2020 між ГС «ОКУАСП» та ТОВ «Бест Мьюзик» укладено додаткову угоду №1 до договору про управління майновими авторськими правами, відповідно до якої у разі звернення до суду з позовом в інтересах і на користь правовласника організація має право вимагати присудження на свій рахунок (та має право отримувати на свій рахунок) сум коштів, яких стосується позов.
З огляду на викладене, уклавши указану додаткову угоду №1, ТОВ «Бест Мьюзик» уповноважило ГС «ОКУАСП» правом вимагати присудження сум коштів за незаконне використання авторських прав на її рахунок.
Відтак, ГС «ОКУАСП» правомірно просить стягнути заявлену до стягнення суму на свій рахунок.
Вирішуючи заявлене представником заявника у судовому засіданні 12.08.2021 клопотання про повернення відповідачеві відзиву без розгляду, оскільки останнім не направлено ГС «ОКУАСП» додані до відзиву копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої (правової) допомоги, суд виходить із наступного.
Як уже зазначалось, 12.07.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
До відзиву додані: копія договору про надання правової допомоги, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 08.07.2021 серії ВВ №1014183; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.07.2012, копія акту здачі-прийняття робіт, копія квитанції до прибутково-касового ордеру, копія витягу з протоколу №6 засідання комісії з акредитації організації колективного управління від 17.12.2020, докази направлення відзиву з додатками сторонам у справі.
При цьому, як убачається з опису вкладення до цінного листа про направлення поштового відправлення №934040808984961, у якому надсилався відзив на позовну заяву на адресу ГС «ОКУАСП», адресату направлено відзив на позовну заяву та копію з протоколу №6 засідання комісії з акредитації організації колективного управління від 17.12.2020.
Стаття 165 ГПК України є спеціальною нормою, яка встановлює вимоги до відзиву на позовну заяву та регулює питання його подання.
Так, відповідно до ч.1 указаної статті у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Частинами 5, 9 ст.165 ГПК України передбачено, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, наслідки неподання відзиву на позовну заяву передбачені ч.9 ст.165 ГПК України, проте жодних наслідків у разі ненаправлення відповідачем заявнику позову та позивачеві доданих до відзиву документів, зокрема і у вигляді повернення відзиву без розгляду, зазначені норми не передбачають.
Відносно посилання ГС «ОКУАСП» на приписи ст.170 ГПК України суд зазначає наступне.
Стаття 170 ГПК України міститься в іншому розділі кодексу та встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Суд зауважує, що указана стаття не регулює питання подання відзиву, а тому не може застосовуватися до нього.
Також суд ураховує, що 05.08.2021, відповідачем направлено на адресу ГС «ОКУАСП» копію договору про надання правової допомоги від 14.06.2021 №1406/21, копію акта №1406/21 здачі прийняття робіт, копію квитанції до прибутково-касового ордеру, що підтверджується копією накладної від 05.08.2021 №9340300038016 та описом вкладення до цінного листа.
Суд зауважує, що ордер на надання правничої (правової) допомоги від 08.07.2021 серії ВВ №1014183; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.07.2012 були надані суду на підтвердження наявності у адвоката Чернобая С.С. повноважень на представництво інтересів ФОП Добашинскас Г.Г. у суді.
З огляду на надані суду документи представник відповідача адвокат Чернобай С.С. був допущений до участі у справі та мав повноваження на представництво ФОП Добашинскас Г.Г. у цій справі.
Суд бере до уваги, що ГС «ОКУАСП» направлялась відповідачем копія договору про надання правової допомоги від 14.06.2021 №1406/21 та те, що розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу підлягає встановленню судом на підставі наданих доказів, зокрема, акта №1406/21 здачі прийняття робіт, квитанції до прибутково-касового ордеру.
Відтак, указане клопотання судом відхиляється.
Ураховуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір у сумі 2 270 грн 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь заявника позову відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.
Відносно понесених ГС «ОКУАСП» судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У позовній заяві заявник зазначив, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат ГС «ОКУАСП» складається із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 грн 00 коп. та судового збору в сумі 2 270 грн 00 коп.
До позовної заяви додані копія договору про надання професійної правової допомоги від 01.03.2021 та додатку до договору від 22.04.2021.
У судовому засіданні 28.07.2021 представник ГС «ОКУАСП» повідомив, що докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
З огляду на викладене, питання про розподіл судових витрат заявника позову на професійну правничу допомогу адвоката буде вирішено судом за наслідками надання ГС «ОКУАСП» доказів їх понесення.
Відносно понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.
У відзиві на позовну заяву відповідачем наведено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на суму 15 000 грн 00 коп. та детальний розрахунок указаної суми, що складається з: правового аналізу позовної заяви та додатків до позовної заяви, аналізу судової практики - 6 000 грн 00 коп. (3 год. по 2 000 грн 00 коп.); надання послуг усного консультування ФОП Добашинскас - 2 000 грн 00 коп. (2 год. по 2 000 грн 00 коп.); складання відзиву на позовну заяву - 6 000 грн 00 коп. (3 год. по 2 000 грн 00 коп.); складання процесуальних документів - 1 000 грн 00 коп. (1 год. по 1 000 грн 00 коп.). До відзиву додані копія договору від 14.06.2021 №1406/21 про надання правової допомоги, оригінал ордеру від 08.07.2021 серії ВВ №1014183 на надання правничої (правової) допомоги, копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю від 26.07.2012, копія акту від 14.06.2021 №1406/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг), оригінал квитанції від 14.06.2021 №25 до прибуткового касового ордеру.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із зверненням ГС «ОКУАСП» із позовом до відповідача, ФОП Добашинскас Г.Г. звернулося до адвоката Чернобая Сергія Сергійовича з метою надання останнім правової допомоги, в т.ч. пов'язаної із захистом своїх прав та інтересів у даній справі.
Як уже зазначалось, до відзиву додані копія договору від 14.06.2021 №1406/21 про надання правової допомоги, оригінал ордеру від 08.07.2021 серії ВВ №1014183 на надання правничої (правової) допомоги, копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю від 26.07.2012.
Відповідно до умов договору від 14.06.2021 №1406/21 про надання правової допомоги, який укладений між ФОП Добашинскас Г.Г. (замовник) та адвокатом Чернобаєм Сергієм Сергійовичем (виконавець), в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати необхідну правову допомогу замовнику, здійснювати представництво інтересів замовника в Господарському суді Луганської області у справі №913/300/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзик» до ФОП Добашинскас Г.Г. про стягнення 56 750 грн 00 коп., в Східному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях, використовувати передбачені Господарським процесуальним кодексом, та іншими законодавчими актами права, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги (п.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору послуги надаються виконавцем замовнику шляхом: письмового консультування, надання письмового висновку; усного консультування; складання необхідних документів - листів, запитів, позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг та ін.; представництво інтересів та захист замовника в державних (в т.ч. правоохоронних) органах, установах, судах всіх інстанцій.
Згідно з п.2.2 договору виконавцю надається право бути представником замовника в судах всіх інстанцій, та від його імені подавати заяви, скарги, запити, клопотання, пояснення, отримувати необхідні довідки, документи.
Сума договору складає 15 000 грн 00 коп. без ПДВ (п.4.1 договору).
Відповідно до п.5.1 договору замовник здійснює оплату за цим договором не пізніше 3 банківських днів наступних за тим, в якому надавались послуги у готівковій формі згідно з рахунком наданим виконавцем та актом виконання робіт.
14.06.2021 між ФОП Добашинскас Г.Г. та адвокатом Чернобаєм Сергієм Сергійовичем складено акт №1406/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 15 000 грн 00 коп.
Згідно з квитанцією від 14.06.2021 №25 до прибуткового касового ордеру адвокатом Чернобаєм С.С. прийнято від ФОП Добашинскас Г.Г. 15 000 грн 00 коп.
Відтак ФОП Добашинскас Г.Г. у належний спосіб доведено, що нею сплачено адвокату у відповідності до акту від 14.06.2021 №1406/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) грошові кошти у сумі 15 000 грн 00 коп.
За оцінкою суду такий розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката з підготовки та подання до суду відзиву на позовну заяву, правового аналізу позовної заяви, аналізу судової практики та складання процесуальних документів відповідає складності даної справи та виконаній адвокатом роботі; часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенню справи для відповідача.
Пунктом 1 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Отже, понесені ФОП Добашинскас Г.Г. витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15 000 грн 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Громадської спілки «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік» до Фізичної особи-підприємця Добашинскас Ганни Григоріївни задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Добашинскас Ганни Григоріївни, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на рахунок Громадської спілки «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» вул.А.Аболмасова, буд.5, пр.57, офіс 11, м.Київ, 02002, ідентифікаційний код 43370642, п/р НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік», вул.М.Василенка, буд.7-А, м.Київ, 03124, ідентифікаційний код 40471053, компенсацію за незаконне використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» у сумі 56 750 грн 00 коп., судовий збір у сумі 2 270 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Учасники справи:
Заявник: Громадська спілка «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (вул.А.Аболмасова, буд.5, пр.57, офіс 11, м.Київ, 02002, ідентифікаційний код 43370642).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік» (вул.М.Василенка, буд.7-А, м.Київ, 03124, ідентифікаційний код 40471053)
Відповідач: Фізична особа-підприємець Добашинскас Ганна Григоріївна ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.08.2021.
Суддя С. Смола