Справа № 428/2490/21
Провадження № 2/428/878/2021
18 червня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Посохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання Федорущенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона є власником жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В даному жилому будинку зареєстрований відповідач, син позивача, ОСОБА_2 . Позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням з тих підстав, що відповідач не проживає у вказаному жилому будинку понад рік та добровільно з реєстраційного обліку не знімається.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником жилого будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування 2/3 часток жилого будинку з надвірними побудовами, посвідченого 30.09.1994 державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1-8029, копією договору дарування 1/3 частки жилого будинку з надвірними побудовами серії ВАР № 083651, посвідченого 19.09.2003 приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О., зареєстрованого в реєстрі за № 5595, та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1819271, наданого 25.10.2003 Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації
Згідно з довідкою про склад сім'ї № 5599, виданої 23.03.2021 відділом адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії паспорту громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , виданого 18.11.2020 ГУ МВС Росії по м. Санкт-Петербургу та Ленінградській області, код підрозділу 470-021, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Лисичанськ Ворошиловградської області, є громадянином Російської Федерації.
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності, а саме права користування та розпорядження житловим приміщенням. Вказані правовідносини регулюються нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та Цивільного кодексу України.
Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не проживає у вказаному жилому будинку понад рік, існування реєстрації відповідача в будинку обмежує право власності позивача, суд вважає, що досліджені судом докази свідчать про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - жилим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 8 від 17.03.2021 у сумі 908,00 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, враховуючи, що відповідач визнав позов повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 454,00 грн. та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у сумі 454,00 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме жилим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 14.12.1999 2 МВМ Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто у сумі 454,00 грн., згідно з квитанцією № 8 від 17.03.2021 року у АТ Ощадбанк ТВБВ № 10012/020, РМ-34004, на р/р НОМЕР_4 ГУК у Луг. обл. /МТГ м. СЄВЄР/22030101 (код ЄДРПОУ отримувача коштів 37991110, МФО отримувача коштів 899998, код призначення платежу 22030101).
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя І. С. Посохов