10 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6360/20 пров. № А/857/11260/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.,
за участю секретаря Мельничук Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 (ухвалене головуючим - суддею Комшелюк Т.О. у м. Рівне) у справі № 460/6360/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 1466858/39036935 від 25.02.2020 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 20.12.2019 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 7 від 20.12.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» у Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що позивач та Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» уклали договір про впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами № 750 від 30.08.2019 та договір поставки № 892 від 12.12.2019. На виконання умов договору поставки, позивачем сформовано та подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 20.12.2019 № 7. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН з посиланням на її відповідність вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН. Позивачем надані контролюючому органу усі необхідні пояснення та документи, обсяг яких був достатній для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Проте, такі документи не взяті до уваги та прийнято рішення № 1466858/39036935 від 25.02.2020 про відмову в реєстрації вказаної вище податкової накладної в ЄРПН. Вважає, що таке рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.02.2020 № 1466858/39036935 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» № 7 від 20.12.2019. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» від 20.12.2019 № 7 днем її подання.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов'язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанції від 14.01.2020 про зупинення реєстрації ПН, даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений, як не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.
Нечітке формулювання органом ДПС у вказаній квитанції підстав для зупинення реєстрації податкових накладних з вказівкою про те, що такі податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, Головне управління ДПС у Рівненській області, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що контролюючим органом правомірно прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням позивачем копій документів.
Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
06.08.2021 та 10.08.2021 до суду апеляційної інстанції надійшли клопотання апелянта про заміну сторони правонаступником та залишення позовної заяви без розгляду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового засідання задоволено клопотання представника апелянта про заміну сторони відповідача, а саме замінено Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449) на Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» є юридичною особою приватного права, створене в грудні 2013 року.
Основним видом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води, та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.50), в рамках вказаної діяльності надаються послуги з підключення, перероблення, технічне обслуговування та ремонт у будівлях або спорудах опалювальних систем (печей, котлів), устаткування для вентиляції та кондиціювання повітря, трубопроводів для подачі пари та інше.
Іншими профілюючими видами діяльності підприємства є установлення та монтаж машин і устаткування (КВЕД 33.20) та надання інших допоміжних комерційних послуг (КВЕД 82.99).
30.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Новозайм-ОСТ» та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» укладено договір про впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами № 750 від (далі - Договір №750) та договір поставки № 892 від 12.12.2019 (далі - Договір поставки № 892).
За умовами підпункту 1.1. пункту 1 Договору № 750, виконавець зобов'язався своїми силами та на свій ризик виконати роботи з впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами (надалі АСУТП) подрібнення зерна, приготування замісу, розварювання і оцукрення сусла продуктивністю 2500дал/добу в умовах Дубов'язівського МПД ДП «Укрспирт».
Замовник в свою чергу зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи і поставлене обладнання АСУТП, сплатити їх вартість на умовах та в термін (строк) обумовлений цим Договором.
Підпунктом 1.3. Договору №750 передбачено, що роботами, що виконуються виконавцем на умовах цього Договору є: виконання комплексу інжинірингових робіт; розробка робочої документації технічного забезпечення; розробка проекту та прикладного програмного забезпечення PLC і SCADA; поставка обладнання та матеріалів для АСУТП; монтаж та пусконалагоджувальні роботи АСУТП; гарантійне обслуговування.
Підпунктом 1.4. пункту 1 Договору № 750, визначено, що склад та обсяги Робіт, що є предметом Договору, визначаються Технічним завданням та Специфікацією.
Місцем виконання робіт сторонами Договору № 750 визначено Дубов'язівське МДП ДП «Укрспирт», що знаходиться за адресою: 41655, Сумська область, Конотопський район, смт. Дубов'язівка, вул. Петра Лусти, 38 (підпункт 1.5. пункту 1 Договору № 750).
Відповідно до підпункту 2.1 Договору, загальна сума цього Договору визначається загальною ціною Робіт відповідно до Специфікації робіт (Додаток № 2) і загальною ціною обладнання АСУТП відповідно до Специфікації обладнання (Додаток № 3) і становить 1014000 грн, в тому числі ПДВ 20% - 169000 грн.
Згідно підпункту 2.2. Договору, загальна ціна Робіт становить 393606,76грн, в тому числі ПДВ 20% - 65601, 13 грн. Ціни на виконувані роботи зазначені в Специфікації робіт (Додаток № 2).
Відповідно до підпункту 2.3. Договору, загальна ціна обладнання, що поставляється, становить: 620393,24грн, в тому числі ПДВ 20% - 103398, 87грн. Ціни на поставлене обладнання зазначені в Специфікації обладнання (Додаток № 3).
Згідно підпункту 2.4. Договору, ціни на обладнання, що поставляється, погоджені сторонами, включають вартість пакування, тари і доставки обладнання до складу Замовника, який знаходиться за адресою: 41655 Сумська обл. Конотопський район, смт. Дубов'язівка, вул. Петра Лусти, 38.
Відповідно до Додатку № 2 до Договору № 750 від 30.08.2019, що має назву Специфікація робіт по АСУТП, ТОВ «Новозайм-ОСТ» та ДП «Укрспирт» погоджені найменування, зміст етапів робіт та їх вартість.
Згідно Додатку № 3, до Договору № 750 від 30.08.2019, ТОВ «Новозайм- ОСТ» та ДП «Укрспирт» погоджена поставка Товару.
Щодо договору поставки № 892 від 12.12.2019.
За умовами підпункту 1.1 Договору поставки № 892, продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця обладнання для впровадження термоферментативної обробки крохмалевмісної сировини на Дубов'язівському МПД ДП «Укрспирт», а покупець прийняти товар та сплатити його вартість на умовах даного договору.
Підпунктом 1.2. Договору поставки № 892 передбачено, що найменування (асортимент), кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару, що підлягає поставці визначається сторонами у специфікаціях, що є Додатками до цього Договору та становлять невід'ємну частину цього договору.
Згідно підпункту 3.1 Договору, загальна сума Договору становить 243540грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього 292248 грн з ПДВ. Ціна за одиницю товару вказується у відповідних специфікаціях, що є додатками до цього Договору. Остаточна загальна сума Договору складається з суми вартості товару поставленого на умовах цього Договору протягом строку його дії.
За змістом підпункту 3.2 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з фактичної дати отримання товару Покупцем, що підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця про прийняття товару на відповідній накладній.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору поставки № 892 від 12.12.2019, складаного 12.12.2019, що має назву Специфікація, ТОВ «Новозайм-ОСТ» та ДП «Укрспирт» погоджена поставка товару та такий товар поставлений згідно підписаної сторонами видаткової накладної № 6Д від 20.12.2019.
На виконання вимог податкового законодавства позивачем 14.01.2020 складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну від 20.12.2019 № 7 для реєстрації в Єдиному реєстрі іншому реєстрі податкових накладних (далі - ЄДРПН).
14.01.2020 відповідачем 2 надіслано квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена, та вказано, що відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.12.2019 № 7 в ЄДРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН.
У зв'язку з чим, позивачем були надані письмові пояснення та копії документів в кількості 122 арк. на підтвердження факту поставки товару по податковій накладній № 7 від 20.12.2019.
25.02.2020 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1466858/39036935 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, згідно з яким підстави для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).
Позивач вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Щодо поданого клопотання апелянта про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду то колегія суду вважає за потрібне зазначити таке.
Строк звернення до адміністративного суду врегульований ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч.1 цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.
Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацами першим - третім п. 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що із урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з п. 58.19 ст. 58 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження , платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, п. 102.1 статті 102 ПК України в системному зв'язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань.
У постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому п. 56.18. ст. 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.
Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами ст. 122 КАС, а не Податковим кодексом України.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами про визнання протиправним рішення контролюючого органу у сфері оподаткування.
Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так зокрема апелянт вказує, що про прийняття оскаржуваного рішення № 1466858/39036935 від 25.02.2020 позивач дізнався у день його винесення 25.02.2020, а відтак строк звернення до суду із позовними вимогами щодо такого рішення слід обраховувати з 26.02.2020. Відтак вважає, що 26.08.2020 закінчився строк звернення до суду, а позивач в свою чергу звернувся до суду з цим позовом лише 31.08.2020, тобто з порушенням шестимісячного строку на звернення до суд.
З таким твердженням апелянта колегія суддів не погоджується, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як слідує з матеріалів справи, позовна заява здана на пошту 25.08.2020, що підтверджується штемпелем на конверті, а тому шестимісячний строк звернення до суду не пропущено.
Відтак відсутні підстави для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції по суті спору, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 74.2 ст. 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зі змісту квитанції від 14.01.2020 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.
Водночас, у вказаній вище квитанції податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).
Разом з цим, суд зазначає, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VIII від 07.12.2017. Вказаним Законом, п. 201.16. ПК України викладено в новій редакції, за якою: «Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України».
На виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 117).
Пунктом 2 вказаної Постанови передбачено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України №2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Відповідно до п. 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Таким чином, вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Як зазначив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у квитанції від 14.01.2020 про зупинення реєстрації ПН, даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений, як не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.
За правилами пунктів 18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
В силу вимог пункту 21 цього Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі);
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Так для підтвердження реєстрації податкової накладної позивачем було надіслано податковому органу пояснення та копії документів.
Отримання вказаних документів не спростовано скаржником. Вказані документи також наявні в матеріалах справи, котрі були оглянуті і вивченні колегією суддів.
Відтак керуючись наведеним вище суд вважає, що контролюючим органом, не було вказано ані даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку, ані конкретного переліку документів, а позивачем в свою чергу було у повній мірі представлено пакет документів, що давало змогу для прийняття позитивного рішення, щодо питання реєстрації податкової накладної.
Більше того, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, прийнятий суб'єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
З огляду на встановлене та практику Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги, оскільки контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, а тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, який був предметом судового контролю у межах цієї справи.
При цьому обов'язок здійснення реєстрації податкової накладної покладається на ДФС, оскільки відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Отже, суд апеляційної інстанції визнає правильним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача.
Поряд з цим, покладання на першого відповідача, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Оскільки відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної, належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 у справі № 460/6360/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді В. З. Улицький
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 17 серпня 2021 року