09 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5168/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року в адміністративній справі №280/5168/19 (головуючий суддя першої інстанції Бойченко Ю.П., повне судове рішення виготовлено 23.04.2021 року) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Приватного підприємства «Аскон» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, -
Позивач 24.10.2019 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Аскон», в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованих за адресою: 72503, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул.Центральна, 68, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та зазначає, що проведеною в період з 15 липня по 26 липня 2019 року плановою перевіркою ПП «Аскон» встановлено, що будівлі, споруди, приміщення та територія відповідача за вказаною адресою експлуатуються з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що наведені у акті №78 від 26.07.2019 року. З посиланням на ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу контролю, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог з підстав, зазначених в позові.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що надані відповідачем суду докази часткового усунення ним порушень не являються достатніми умовами і обставинами вважати, що порушення пожежної безпеки, які не усунуті та існують на об'єктах відповідача (дерев'яні елементи горищних покриттів не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності), не несуть загрози для здоров'я і життя людей. Роботи з обробки вказаних конструкцій виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт. Крім вказаного порушення не усунуто також наступне: будинки, приміщення та споруди підприємства (будівля адміністративно-офісного призначення, матеріальний склад, складські будівлі, наземні гаражі, силосні корпуси) не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; не обладнано складські будівлі елеватору автоматичними системами пожежогасіння; приймально-відпускні пристрої для зерна, зерносушарка, транспортні галереї та приміщення, де перемішується зерно, не обладнано автоматичними системами пожежогасіння.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідач - Приватне підприємство «Аскон» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 22120822), розташоване за адресою: 72503, Запорізька область, Якимівський район, смт Якимівка, вул.Центральна, 68. Основними видами діяльності є: вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійник культур.
В період з 15 липня 2019 року по 26 липня 2019 року Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області проведено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб'єктом господарювання ПП «Аскон», розташованого за адресою: 72503, Запорізька область, Якимівський район, смт.Якимівка, вул.Центральна, 68, за результатами якої 26.07.2019 року складено акт №78.
Висновками акту перевірки встановлено 55 порушень вимог законодавства, зокрема:
- посадові особи підприємства не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (п.10);
- дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Роботи повинні виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (п.14);
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п.18);
- допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, га експлуатація їх без ковпаків (п.20);
- не у повному обсязі виконано захист території та будівель від прямих попадань блискавок і вторинних її проявів відповідно до вимог нормативних актів (п.22);
- не забезпечено технічне обслуговування і перевірку на працездатність систем протипожежного захисту підприємства, (блискавкозахист) які встановлено на об'єкті підприємства силами організації, що має ліцензію на проведення даного виду робіт відповідно до вимог 11.6.1 глави 6 та пункту Ж.2.4. додатку Ж (обов'язкового) ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п.23);
- будинки, приміщення га споруди підприємства (будівля адміністративно-офісного призначення, матеріальний склад, складські будівлі, наземні гаражі, силосні корпуси) не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п.24);
- не обладнано складські будівлі елеватору автоматичними системами пожежогасіння (п.25);
-приймально-відпускні пристрої для зерна, зерносушарка, транспортні галереї та приміщення де перемішується зерно не обладнано автоматичними системами пожежогасіння (п.26);
- пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання не захищені від замерзання води на території мехтоку (п.27);
- не забезпечено проведення раз на шість місяців розгортання та згортання пожежних рукавів наново (п.28);
- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля (п.31);
- пожежні крани встановлені у вибухопожежонебезпечних приміщеннях з наявністю пилу не укомплектовані пожежними стволами, шо подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим (п.32);
- пожежні кран-комплекти не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування не рідше одного разу на рік (п.33);
- територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не у повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (п.35);
- не проведено розрахунок по вибору типу та визначення необхідної кількості вогнегасників відповідно до наказу МВС України №25 від 15.01.2018 року «Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» (п.36);
- не здійснено технічне обслуговування вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МВС України 15.01.2018 року за №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги» (п.39);
- допущено зберігання мастила, а також тару з-під мастила та палива у місцях зберігання транспортних засобів (п.41);
- у складських будинках (приміщеннях) операції, пов'язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, не здійснюються у відокремлених приміщеннях (п.42).
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 31.07.2019 року видано Припис №67 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким від ПП «Аскон» вимагається вжити відповідних заходів.
Вказані порушення та інші, на думку контролюючого органу створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки на момент звернення до суду, відповідачем не усунуто виявлених в ході перевірки порушень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що фактично на час розгляду справи залишилось не усунутим лише чотири з 55 виявлених порушень влаштування на будівлі та приміщень, які як зазначає відповідач, стосуються приміщень зерносховища, постійне перебування в якому працівників підприємства не передбачається, при цьому, відповідачем вживаються заходи для його усунення. Суд вважає, що більшість виявлених порушень, які могли нести реальну загрозу, було усунуто суб'єктом господарювання та підтверджується актами перевірки, а інші ж порушення, що не були усунуті, не містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування - збереження життя/здоров'я людей та майна. Слід наголосити, що наявність порушень, які залишились не усунутими, є прямим обов'язком для виконання відповідачем, проте виходячи з їх суті та можливих ризиків настання надзвичайної ситуації, не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного блокування роботи підприємства. Суд дійшов висновку, що відповідач, враховуючи наявне фінансування, усунув більшість порушень, виявлених перевіркою, та вжив усіх можливих від нього заходів щодо повного виконання вимог ГУ ДСНС України у Запорізькій області. Встановлення відповідних судових заборон, як цього просить позивач, без встановлення умов та критеріїв для їх скасування чи зміни, може призвести до фактичного зупинення діяльності ПП «Аскон», що у спірних правовідносинах не відповідає критеріям пропорційності.
Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI.
Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.
Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом ДСНС України №661 від 12.11.2018 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.
Таким чином, позивач є повноважним органом на подання вказаного позову.
Згідно із статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Підстави та порядок проведення перевірки ПП «Аскон» не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
З аналізу викладених положень вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч.7 ст.7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Крім того, суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю людей, орган ДСНС зобов'язаний скласти припис за допомогою якого зобов'язати підконтрольний об'єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.
Відповідно до п.1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року№1417 (далі по тексту- Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Згідно із п.4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до п.35-36 постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18 недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 року у справі № 826/14758/17.
Відповідачем наявність встановлених актом перевірки №78 від 26.07.2019 року порушень норм пожежної безпеки як під час перевірки, так і на час подання позивачем адміністративного позову не спростовується та не заперечується.
Судом першої інстанції зазначено, що на момент розгляду справи судом, відповідачем вже усунуто більша частина порушень.
У період з 21.01.2020 року по 22.01.2020 року ГУ ДСНС України у Запорізькій області проведено позапланову перевірку ПП «Аскон», за результатами якої складений акт №12 від 22.01.2020 року, на підставі якого винесений припис №16 від 28.01.2020 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с.155-160 т.1).
Як вбачається з вказаного Припису, в порівнянні з попередньо виявленими порушеннями, що знайшли своє відображення в Акті №78 від 26.07.2019 року та Приписі №67 від 31.07.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, кількість порушень вимог законодавства зменшилась та становить 21 порушення.
У подальшому, в період з 16.07.2020 року по 17.07.2020 року ГУ ДСНС України у Запорізькій області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання ПП «Аскон» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої 17.07.2020 року складений Акт №122 (а.с.228-243 т.1).
Як зазначено у Акті, проведеним заходом встановлено, що не усунутими ПП «Аксон» порушеннями, які слугували підставою для звернення позивача до суду із даним позовом, залишаються такі порушення вимог законодавства:
- дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Роботи повинні виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (п. 1);
- будинки, приміщення та споруди підприємства (будівля адміністративно-офісного призначення, матеріальний склад, складські будівлі, наземні гаражі, силосні корпуси) не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 2);
- не обладнано складські будівлі елеватору автоматичними системами пожежогасіння (п. 3);
- приймально-відпускні пристрої для зерна, зерносушарка, транспортні галереї та приміщення, де перемішується зерно, не обладнано автоматичними системами пожежогасіння (п. 4).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що за результатами здійснення чергового перевірочного заходу відповідачем не було повністю усунуто всі порушення, проте, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. Судом встановлено, що фактично на час розгляду справи залишилось не усунутим лише чотири з 55 виявлених порушень влаштування на будівлі та приміщень, які як зазначає відповідач стосуються приміщень зерносховища, постійне перебування в якому працівників підприємства не передбачається, при цьому відповідачем вживаються заходи для його усунення. Суд вважає, що більшість виявлених порушень, які могли нести реальну загрозу, було усунуто суб'єктом господарювання та підтверджується актами перевірки, а інші ж порушення, що не були усунуті, не містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування - збереження життя/здоров'я людей та майна. Суд першої інстанції вважає, що наявність порушень, які залишились не усунутими, є прямим обов'язком для виконання відповідачем, проте виходячи з їх суті та можливих ризиків настання надзвичайної ситуації, не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного блокування роботи підприємства.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на протязі значного періоду з дня перевірки до прийняття судом першої інстанції рішення (півтора року) в повному обсязі не усунуті встановлені аком і приписом порушення.
Судом першої інстанції в рішенні підміняються поняття обов'язкового виконання вимог припису відповідачем і можливість в майбутньому виконати відповідача такі вимоги, оскільки відмова в задоволенні позовних вимог не може спонукати відповідача на активні дії по виконанню вимог припису.
Посилання суду першої інстанції, що позивачем не доведено, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які залишились не усунутими відповідачем, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, та усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення підприємства.
Разом з тим, відповідачем не заперечується факт існування таких порушень законодавства як на момент здійснення перевірки, на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом, так і на час прийняття рішення судом, у зв'язку з чим не спростовується і необхідність їх усунення.
Тобто, порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які залишились не усунутими відповідачем на протязі півтора року, судом першої інстанції визнані такими, що не містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування - збереження життя/здоров'я людей та майна, а виходячи з суті вказаних порушень та можливих ризиків настання надзвичайної ситуації, не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного блокування роботи підприємства.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що наявність дерев'янних елементів горищних покриттів (крокви, лати), які не оброблено засобами вогнезахисту, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, дає підстави вірогідності пожежі, що само по собі створює загрозу життю та здоров'ю людей та не потребує будь-яких додаткових доказів.
А відсутність автоматичних систем протипожежного захисту та автоматичних систем пожежогасіння в будинках, приміщеннх та спорудах підприємства (будівля адміністративно-офісного призначення, матеріальний склад, складські будівлі, наземні гаражі, силосні корпуси), складськіх будівлях елеватору, приймально-відпускних пристроїв для зерна, зерносушарки, транспортних галереях та приміщеннях, де перемішується зерно, дає підстави вірогідності швидкого розповсюдження вогню та диму, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та знищенню майна.
Вказані в актах перевірки та зазначені вище не усунуті порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.
Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні звертає увагу на необхідність справедливого балансу, який потрібно встановити між суспільним інтересом та обмежувальним правом.
Апеляційний суд такі посилання вважає неприпустимими, оскільки в питаннях щодо безпечності життя та здоров'я людей, не може бути як у позивача так і у відповідача більшого інтересу ніж інтереси, здоров'є та життя людей.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Суд враховує, що з огляду на кількість виявлених порушень та їх специфіку, повне усунення відповідачем таких порушень (або їх не усунення) може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю.
Апеляційний суд також враховує і ту обставину, що заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров'ю людей.
Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати в повній мірі на час прийняття судом першої інстанції рішення по суті справи та в повному обсязі не усунуті відповідачем, а відтак колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги.
Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Враховуючи наведені норми права та те, що компетентним суб'єктом владних повноважень з питань існування загрози життю та/або здоров'ю людей при порушенні вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є позивач, то суд вважає обґрунтованою позицію позивача наведеною у позові та апеляційній скарзі, що безперечним доказом усунення відповідачем порушень буде відповідний акт позапланової перевірки, складений позивачем, про усунення відповідачем виявлених порушень у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач посилався на пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України.
Вказана норма статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначає зміст можливих позовних вимог, а саме щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Перелічені повноваження та норми Кодексу цивільного захисту України не містять такого способу реагування як зобов'язання відповідача зупитини експлуатацію об'єкту, а відтак такі не відповідають закону та є зайвими при задоволенні вимог позову про застосування заходів реагування.
Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року в адміністративній справі №280/5168/19 задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року в адміністративній справі №280/5168/19 скасувати.
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Приватного підприємства «Аскон» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Приватного підприємства «Аскон», розташованих за адресою: 72503, Запорізька область, Якимівський район, смт Якимівка, вул.Центральна, 68, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак