ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2021 року м. Київ №640/27166/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №395/26-15-33-17-26/3251218815 від 30 вересня 2019 року про виключення з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані наступним: позивач є фізичною особою - підприємцем з 13 вересня 2018 року та є платником єдиного податку другої групи. Рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 30 вересня 2019 року №395/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 позивача виключено з реєстру платників єдиного податку з 30 вересня 2019 року, у зв'язку з наявністю у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, у порядку п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України. Позивач отримав вказане рішення 28 серпня 2020 року поштовим відправленням. Позивач стверджує, що у останнього відсутній будь-який податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що передували рішенню про анулювання реєстрації з 30 вересня 2019 року, що виключає можливість застосування положень п.299.10 ст. 299 та підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, оскільки позивачем вчасно та у повному обсязі сплачувався єдиний податок, проте в декларації позивачем помилково не заповнювався пункт 13, проте така помилка виправлена за допомогою подачі уточнюючої декларації від 17 лютого 2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що рішенням Головного управління ДПС у м. Києві анульовано реєстрацію платника єдиного податку ОСОБА_1 , оскільки встановлено, що у фізичної особи підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що підтверджено інтегрованою карткою платника податку по єдиному податку з фізичних осіб. Розмір податкової заборгованості у фізичної особи підприємця станом на 01 вересня 2019 року становить 10008,28 грн. Вищенаведене стало підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку у зв'язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України та відповідно до абзацу 8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України. Датою анулювання реєстрації є 30 вересня 2019 року.
Відповідач зазначає, що в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 за кодом 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів наявний податковий борг, а саме: на 01 квітня 2019 року - 815,00 грн., 01 травня 2019 року - 815,00 грн., 01 червня 2019 року - 815,00 грн., 01 липня 2019 року - 815,00 грн., 01 серпня 2019 року - 815,00 грн., 01 вересня 2019 року - 10008,28 грн та на момент винесення рішення борг становив - 10008,28 гривень. В інтегрованій картці платника відсутня інформація про сплату єдиного податку з фізичних осіб по термінах сплати 21 лютого 2019 року, 30 вересня 2019 року.
Відповідач вказує, що Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку за недотримання платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 вимог п.п. 8 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України на підставі п.299.10 ст. 299 ПК України, який не передбачає проведення документальної перевірки та складення акта перевірки. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДПС у м. Києві 30 вересня 2019 року прийнято рішення №395/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 , на підставі якого позивача було виключно з реєстру платників єдиного податку.
Підставою для виключення позивача з реєстру стало, як вказує відповідач:
- виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірки порушень платником єдиного податку вимог глави 1 розділу XIV Кодексу (п. 299.11 ст. 299 Кодексу);
- наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу восьмого підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 Кодексу.
Про наявність такого рішення і підстав, з яких було прийнято таке рішення позивачу стало відомо 28 серпня 2020 року, що підтверджується відомостями з веб-сайту ПАТ «Укрпошта» та штрих-кодом, розміщеним на конверті, в якому надано відповідь відповідачем щодо підстав виключення з реєстру платників єдиного податку на звернення позивача від 04 серпня 2020 року, лист №39795/ФОП/26-15-33-17-15 від 19 серпня 2020 року.
В той же час, позивач був зареєстрований платником єдиного податку третьої групи 13 вересня 2018 року.
В лютому 2020 року під час оформлення припинення позивачем статусу фізичної особи- підприємця йому стало відомо про те, що відповідачем було прийнято рішення про виключення його з реєстру платників єдиного податку ще у вересні 2019 року.
Як зауважував позивач, усі усні звернення позивача щодо документальних підстав його виключення з реєстру платників єдиного податку працівниками відповідача проігноровані і лише на звернення позивача від 04 серпня 2020 року відповідачем, листом № 39795/ФОП/26-15-33-17-15 від 19 серпня 2020 року було повідомлено позивача про наступне.
Так, відповідно до пояснень відповідача, «згідно з даними інтегрованої картки платника по єдиному податку з фізичних осіб (18050400) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у ФОП ОСОБА_1 був наявний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб: 01.04.2019 - 815,00 грн., 01.05.2019 - 815,00 грн., 01.06.2019 - 815,00 грн., 01.07.2019 - 815,00 грн., 01.08.2019 - 815,00 грн., 01.09.2019 - 10008,28 та на момент винесення рішення 30.09.2019 борг становив -10008,28 гривень. Податковий борг по єдиному податку виник у зв'язку з відсутністю в інтегрованій картці платника (далі ІКП) по єдиному податку фізичних осіб (код 18050400) сплат самостійно визначених податкових зобов'язань по податковим деклараціям платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за: 2018 рік, І півріччя 2019 року, три квартали 2019 року та рік 2019».
Вважаючи рішення про анулювання платником єдиного податку протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 №2755-VI.
Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку
За приписами пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до абзацу 3 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у редакції спірного періоду податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ), то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначено підпунктом 169.1.1 ПКУ для відповідного року.
Тобто, у спірний період податкова вимога не надсилалась у випадку, якщо сума податкового боргу платника податків не перевищувала 1020 грн. (17х60).
Відповідно до абзацу першого пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у своїй постанові від 03 грудня 2020 року у справі №200/9334/19-а.
Згідно матеріалів справи підставою прийняття рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30 вересня 2020 року №395/26-15-33-17-26/3251218815 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку було встановлення наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Позивач покликається на те, що дійсно, при заповненні декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за податкові (звітні) періоди: 2018 рік, за І квартал 2019 року, за півріччя 2019 року та за три квартали 2019 року ним були допущені арифметичні помилки, а саме не заповнений рядок 13 (сума єдиного податку нарахована за попередній звітній період), які не вплинули на розмір його податкових зобов'язань по єдиному податку, обрахованих виходячи з фактично отриманого доходу.
Вищезазначені декларації були прийняті відповідачем без зауважень.
Більше того, помилку позивачем було допущено не навмисно, що зокрема підтверджується поданням уточнюючої декларації від 17 лютого 2020 року.
При цьому, фактично у позивача відсутній податковий борг, оскільки відповідні податкові зобов'язання по єдиному податку, обраховані виходячи з фактично отриманого доходу, ним були сплачені в належному розмірі та строки, що зокрема підтверджується платіжними дорученнями:
Платіжне доручення №@2PL651115 (дублікат квитанції №0.0.1190017113.1) від 20.11.2018;
Платіжне доручення №@2PL776933 (дублікат квитанції №0.0.1268319913.1) від 15.02.2019;
Платіжне доручення №@2PL690100 (дублікат квитанції №0.0.1364442490.1) від 24.05.2019;
Платіжне доручення №@2PL549234 (дублікат квитанції №0.0.1433437686.1) від 12.08.2019;
Платіжне доручення №@2PL355371 (дублікат квитанції №0.0.1512272238.1) від 04.11.2019.
Відповідно до статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Помилка позивача в розрахунковому рахунку не свідчить про протиправність його дій, а тому не є податковим правопорушенням у розумінні ПК України, яке тягне за собою застосування негативних наслідків у вигляді виключення з реєстру платника єдиного податку
Спірне рішення хоч і прийнято контролюючим органом на підставі акта перевірки, як передбачено п.299.11 ст. 299 ПК України, прот, контролюючим органом проведено камеральну перевірку, а не документальну перевірку.
Більше того, датою виключення з реєстру платника єдиного податку, відповідно до оскаржуваного рішення, є 30 вересня 2019 року (останній день ІІІ кварталу), що не відповідає вимогам п.299.11 ст. 299 ПК України, оскільки не є першим числом місяця, наступного за кварталом.
За таких обставин суд прийшов до переконання про недоведеність відповідачем наявності підстав для позбавлення позивача статусу платника єдиного податку та протиправність оскаржуваного рішення від 30 вересня 2020 року №395/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
З огляду на вищевказане рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 30 вересня 2020 року №395/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №395/26-15-33-17-26/3251218815 від 30 вересня 2019 року про виключення з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 .
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко