11 серпня 2021 року справа №380/7600/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
від позивача Нікішин О.О. , Кравець В.Ю. ,
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» до Виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» (далі - позивач, ПП «Телерадіокомпанія «НІК ТВ») з позовною заявою до виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення «Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету «Про надання дозволу «Телерадіокомпанії «НІК ТВ» на встановлення відеокамери на території міста» №174 від 14.04.2021.
В обґрунтування позову зазначено, що 23.07.2020 рішенням виконавчого комітету Бродівської міської ради надано позивачу дозвіл на встановлення відеокамери на розі вул. Золота та площа Ринок м. Броди, Львівської області з висотою підвісу 5,2 м. Однак 14.04.2021 вказаний дозвіл скасовано відповідно до оскаржуваного рішення, з мотивів відсутності погодження на встановлення камери відеоспостереження загальними зборами співвласників багатоквартирного житлового будинку на вул. Золота, 1-3 м. Броди .
Позивач вказав, що оскаржуване рішення є безпідставним та необґрунтованим.
Рішення від 23.07.2020, яким позивачу надано дозвіл на розміщення відеокамери, не було строковим; вимоги при прийнятті такого рішення щодо погодження їх співвласниками будинку щодо розміщення відеокамери відповідачем не виставлено. Крім того, рішення від 23.07.2020 вичерпало свою дію його виконанням, а тому визнати його таким, що втратило чинність неможливо. Також, оскаржуване рішення не може бути виконаним позивачем, оскільки на фасаді будинку на вул. Золота 1-3 не встановлено відеокамери, а камера висить на розі вул. Золота і площі Ринок на тросі.
Також позивач вказав, що відповідач не має повноважень скасовувати власне рішення ненормативного характеру. Дійсною причиною винесення оскаржуваного рішення є відносини позивача та відповідача, оскільки позивач висвітлює діяльність місцевої влади, у тому числі у негативному світлі.
Зазначено, що відеокамеру встановлено для задоволення потреб населення в інформуванні про новини міста, діяльність влади, дотримання чистоти і порядку на вулицях міста, безпеки, тощо, виконує дуже важливу роль, зокрема інформаційну. Діяльність позивача відповідає ліцензійним умовам. Відеокамера здійснює функцію відеотрансляції, а не відеонагляду чи відеоспостереження.
Крім того, зауважено, що поруч з телевізійною камерою позивача на відстані 20 метрів на фасаді будинку встановлена камера іншого провайдера, за допомогою якої комунальна телерадіокомпанія проводить трансляцію м. Броди в мережі кабельного телебачення, на яку немає подібного дозволу на її встановлення та яку відповідач не зобов'язує демонтувати.
Оскільки оскаржуване рішення порушує права позивача, він звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 17.05.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 19.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача від 17.05.2021 про забезпечення позову.
17.06.2021 за вх. №43967 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що в результаті здійснення контролю діяльності ПП «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» встановлено, що відеокамера, яка знаходиться на розтяжках між будинками вул. Золота, 1-3 та вул. Золота,2 м. Броди встановлена з порушеннями чинного законодавства.
Відеокамера використовується позивачем для відеотрансляції, запису відеоінформації на носій та використання збереженого відеозображення, в т.ч. особистого життя громадян, в сюжетах на ютуб каналі (YouTube), соціальних мережах, що є грубим порушенням прав громадян, зокрема ст. 307 Цивільного кодексу України, Конституції України.
В позивача відсутнє погодження на встановлення кронштейнів та розтяжок на фасадах будинків для підвісу камери, а саме: відсутнє погодження загальних зборів співвласників житлового будинку на вул. Золота 1-3 в м. Броди та погодження власників нежитлової будівлі вул. Золота, 2 в м. Броди , а також КП «Броди» як балансоутримувача мереж вуличного освітлення щодо кріплення розтяжки до мережі вуличного освітлення.
Будинок 1-3 на вул. Золотій в м. Броди є пам'яткою архітектурної спадщини місцевого значення. Оскільки засвердлення металевих кронштейнів створює додаткове навантаження на фасадну стіну будинку, проведення таких робіт без погодження з органами культурної спадщини є порушенням Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Тобто, відповідач прийняв оскаржуване рішення з мотивів відновлення законності.
Відповідач також зауважив, що за змістом рішення Конституційного Суду України від 16.02.2009 №7-рп/2009 орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або за ініціативою заінтересованих органів змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Просив у задоволенні позову відмовити.
30.06.2021 за вх. №46697 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач пояснив, що видачі рішення від 23.07.2020 передувало надання відповідачем дозволу позивачу на виконання проектно-пошукових робіт для впровадження на територіях міста кабельної мережі, розроблення проекту ММБ.06.101.000, погодження його Львівською обласною службою Української державної інвестиційної експертизи при Адміністрації президента у Львівській області, погодження відповідного плану відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Бродівської держадміністрації разом із ситуаційним планом в котрому також і зазначена мережа вулиць з будинками по вул. Золота в м. Броди.
Телевізійна камера трансляції телеканалу «Броди online» розміщена не на фасаді будинку де передбачалось її переустановити і по котрому був з початку наданий дозвіл 23.07.2020 рішенням відповідача, а знаходиться на телекомунікаційних кабелях підвісах ТРК «НІК ТВ» власника цих мереж, котрі розміщені з 2007 року.
Також позивач звернув увагу, що зауваження виникли лише стосовно позивача, щодо інших надавачів послуг, які також встановили та користуються розтяжками на відповідному будинку не висловлено жодних застережень.
Позивач також стверджує про відсутність будь-яких фактів таємного знімання фізичних осіб без їх згоди, а відеотрансляція є формою діяльності позивача.
Ухвалою суду від 19.07.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином шляхом скерування судової повістки на офіційну електронну адресу відповідача та зазначену у відзиві на позовну заяву. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.
З врахуванням приписів ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд з'ясувавши думку представників позивача щодо можливості продовження розгляду справи за даною явкою сторін проти чого застережень не висловлено, продовжив розгляд справи за відсутності уповноважених представників відповідача.
Суд заслухав пояснення представників позивача, з'ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи, та, -
ПП «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» зареєстроване як юридична особа 19.10.2006. ЄДРПОУ 34573128, види діяльності: 60.20 Діяльність у сфері телевізійного мовлення (основний).
Згідно з Ліцензією на мовлення Серії НР №01616-м від 04.03.2020 (з додатками), виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, позивач має право на здійснення місцевого кабельного мовлення, 24 години на добу, строком дії з 04.03.2020 по 04.03.2030.
Згідно з додатком 3 до ліцензії оператор телекомунікацій, що здійснює обслуговування і експлуатацію телемережі - ФОП Нікішин О.О. , м. Броди Львівської області.
Відповідно до Ліцензії Серії НР №00700-п від 28.04.2018 (з додатками) позивач є провайдером програмної послуги до 23.04.2028 /арк.спр.6-16/.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Бродівської міської ради Бродівського району Львівської області №164 від 23.07.2020 ПП «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» надано дозвіл на встановлення відеокамери на розі вул. Золота та площа Ринок в м. Броди Львівської області з висотою підвісу 5,2 м /арк.спр.4/.
14.04.2021 виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області прийняв рішення №174 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету «Про надання дозволу «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» на встановлення відеокамери на території міста».
У вказаному рішенні зазначено, що у зв'язку із відсутністю погодження на встановлення камери відеоспостереження «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» загальними зборами співвласників багатоквартирного житлового будинку на вул. Золота, 1-3 м. Броди , з метою дотримання вимог ст. 32 Конституції України, ст. 307 Цивільного кодексу України, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет вирішив визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету №164 від 23.07.2020 «Про надання дозволу «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» на встановлення відеокамери на території міста». Також вказаним рішенням зобов'язано «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» демонтувати камеру відеоспостереження встановлену на фасаді багатоквартирного житлового будинку на вул. Золота, 1-3 в 10 денний строк. Контроль за виконанням вказаного рішення доручено заступникам міського голови /арк.спр.5/.
Листом від 05.05.2021 за №679/03-01 позивачу запропоновано до 05.05.2021 добровільно демонтувати відеокамеру до 08.05.2021, в іншому випадку його буде здійснено силами КП «Броди» /арк.спр.35/.
Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 6 ст. 27 Закону України «Про телекомунікації» №1280-IV від 18.11.2003 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані створювати сприятливі умови для функціонування розвитку телекомунікаційних мереж загального користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №280/97-ВР).
Згідно з підп. 18 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація недискримінаційного доступу операторів та провайдерів телекомунікацій, уповноважених ними осіб до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності на договірній основі з підприємствами, на балансі яких перебуває ця інфраструктура.
При цьому, підп. 13 п. «б» ч. 1 ст. 30 Закону №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за дотриманням підприємствами комунальної власності вимог законодавства щодо забезпечення на договірній основі безперешкодного доступу операторів та провайдерів телекомунікацій, уповноважених ними осіб до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, що перебуває у них на балансі, а також за правильністю обрахування плати за доступ. Виконавчим органам сільських, селищних, міських рад забороняється делегування цих повноважень з контролю суб'єктам господарювання.
Також до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація розвитку інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту комунальної власності для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою задоволення потреб населення у телекомунікаційних послугах (підп. 12 п. «а» ч. 1 ст. 31 Закону №280/97-ВР).
Відповідно до ст. 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд вважає за доцільне зазначити, що нормативний акт це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово, а ненормативного характеру (індивідуальних актів) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
При цьому, ненормативні правові акти суб'єкта владних повноважень є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані, змінені або визнані нечинними після їх виконання.
Приписи норми ст. 59 Закону №280/97-ВР в контексті права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є його компетенцією, офіційно розтлумачено в Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009.
В абзаці 3 пункту 3 цього Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Рішення органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Абзацами 5 та 6 пункту 5 Рішення визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування та громадянами, що породжує у громадян упевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Своєю чергою слід зазначити, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним рішенням про таке або з іншого визначеного моменту після прийняття такого акта. Рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини. Однак у даному випадку, як вже зазначалось, вищевказане рішення вичерпало свою дію.
Державний орган не може визнавати, в даному випадку, нечинними свої рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Отже, ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Оцінюючи викладене у сукупності суд вказує, що у зв'язку з прийняттям органом місцевого самоврядування рішення №164 від 23.07.2020 «Про надання дозволу «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» на встановлення відеокамери на території міста», рішення індивідуальної дії, у позивача виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних та охоронюваних законом інтересів, і він, як суб'єкт цих правовідносин, не надавав згоди на їх зміну чи припинення.
Таким чином, рішення №164 від 23.07.2021 є ненормативним правовим актом одноразового застосування, відтак не може бути визнано нечинним або таким, що втратило чинність чи скасованим, оскільки вичерпало свою дію фактом його використання/виконання шляхом прийняття іншого рішення - №174 від 14.04.2021.
Суд встановив, що прийняттю рішення №164 від 23.07.2020 передувала погоджувальна робота позивача щодо впровадження на території міста кабельної мережі: прийнято відповідачем рішення про надання позивачу дозволу на виконання проектно-пошукових робіт для впровадження на територіях міста кабельної мережі; розроблено проект «Система кабельного телебачення Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» в м. Броди» ММБ.06.101.000, погоджений 20.12.2006 за №6.2094 Львівською обласною службою Української державної інвестиційної експертизи при Адміністрації президента у Львівській області; погодження цього проекту разом їх ситуаційним планом відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Бродівської райдержадміністрації.
Особливу увагу суд звертає на те, що рішенням №164 від 23.07.2020 позивачу надано дозвіл на встановлення відеокамери на розі вул. Золота та площа Ринок м. Броди з висотою підвісу 5,2 м., а рішенням №174 від 14.04.2021 скасовано рішення №164 з зобов'язанням демонтувати камеру встановлену на фасаді будинку на вул. Золота. 1-3.
Відповідачем не надано доказів, що відповідну відеокамеру, яка належить позивачу розміщено на фасаді будинку, позаяк долученими фотокопіями підтверджується її розміщення на розтяжках шляхом саме підвісу на телекомунікаційних кабелях.
Ба більше, позивач стверджує про те, що відповідні телекомунікаційні кабелі належать позивачу відповідно до впровадженої ним на територіях міста кабельної мережі.
У своєму відзиві відповідач ствердив про здійснення контролю діяльності позивача, однак не вказав виду заходу контролю та підстав його здійснення. Крім того, відповідач не підтвердив долученими до матеріалів справи письмовими доказами фактів допущення позивачем порушень ст. 32 Конституції України, ст. 307 Цивільного кодексу України чи Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Крім того, суд критично оцінює покликання відповідача на відсутність погодження на встановлення камери відеоспостереження позивача з загальними зборами співвласників багатоквартирного житлового будинку на вул. Золота, 1-3 м. Броди , а у зв'язку з цим необхідність демонтажу камери встановленої на фасаді будинку, як зазначено у рішенні №174 від 14.04.2021 (у відзиві зазначено про відсутність погодження встановлення кронштейнів та розтяжок на фасадах житлового будинку, ПАТ «КБ «Приватбанк», КП «Броди»).
У даному випадку суд вважає можливим застосування позиції про те, що демонтаж є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб'єктом іншої процедури реагування, спрямованої на встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.
Тобто фактично відповідач одразу виключив можливість врегулювання позивачем, за необхідності (така відповідачем правовими нормами не аргументована), питання щодо отримання відповідних погоджень.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд керується нормами ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
За встановлених вище обставин, оскаржене рішення №174 від 14.04.2021 критеріям правомірності не відповідає, а тому слід скасувати.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати у виді судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області №174 від 14.04.2021 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету «Про надання дозволу «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» на встановлення відеокамери на території міста».
3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «НІК ТВ» (80600, Львівська область, м. Броди, вул. Гончарська, 20/67; ЄДРПОУ 34573128) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, м. Броди, пл. Ринок, 20; ЄДРПОУ 04055989) судові витрати у виді судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2021.
Суддя Кравців О.Р.