Іменем України
17 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3139/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
18 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.06.2021 (арк. спр. 35-44) просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до календарної вислуги років позивача вислуги років на пільгових умовах та неоформлення, та неподання необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення позивачу пенсії за вислугу років;
2) зобов'язати відповідача зарахувати до календарної вислуги років позивача, вислугу років на пільгових умовах, оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду України для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 15.08.2003 по 06.11.2015 позивач проходила службу в органах внутрішніх справ України на посадах молодшою, середнього та старшого начальницького складу органів внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 03.06.2020 проходила службу у відповідача па посадах середнього начальницького складу Національної поліції, що підтверджуються послужним списком позивача.
03.06.2020 позивач звільнена зі служби в поліції за пунктом 7 частиною першою статтею 77 (за власним бажанням) з вислугою років на час звільнення у календарно - обчисленні: 16 років 09 місяців 18 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги), за час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України, що підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах: 11 років 06 місяців 08 днів, та у пільговому обчислені з урахування календарної вислуги - 28 років 03 місяці 26 днів, що підтверджується послужним списком та у позивача мається довідка від відповідача від 07.05.2021 № 1988/111/19-2021.
09.04.2021 звернулася до відповідача із заявою щодо оформлення та подання необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення їй пенсії.
Відповідач надіслав лист від 06.05.2021 № 2328/111/58/05-2021, в якому зазначив, що на день звільнення позивач має вислугу років у календарному обчисленні 22 роки 06 місяців 11 днів, чого на думку відповідача недостатньо для отримання права на пенсію за вислугу років та посилається на підпункт «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», в якому зазначено, що з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року право на пенсію за вислугу років мають працівники зазначених у цьому законі категорій з вислугою років 24 календарні роки та 6 місяців і більше. Крім того, відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що позивач після звільнення з Національної поліції продовжила службу як атестований співробітник територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, де й проходить службу по теперішній час, вона також не має права на пенсію та посилається на статтю 12 зазначеного Закону, згідно з якою право на пенсійне забезпечення мають особи зазначених в законі категорій, які були звільнені зі служби.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Головне управління Національної поліції в Луганській області адміністративний позов не визнало, про що 14.07.2021 подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 51-56).
Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки 6 місяців та більше.
Частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідач зазначив, що в Законі № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 22 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 24 календарних років та більше; міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Календарний рік - це проміжок часу від першого до останнього дня того чи іншого року по календарю; рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.05.2020 № 490 о/с при звільненні з Національної поліції з 03 червня 2020 року позивачу була встановлена вислуга років у календарному обчисленні: 16 років 09 місяців 18 днів, у пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги): 11 років 06 місяців 08 днів.
Відповідач вважає, що наявної у позивача вислуги років недостатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Також відповідач вказує на те, що позивач у позові посилається на положення Порядку № 393, відповідно до якого позивачу для призначення пенсії у вислугу років має зараховуватися пільговий стаж. Проте, на думку відповідача, приписи пункту 3 Порядку №393 суперечать приписам пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з чим застосуванню підлягають саме положення Закону № 2262-ХІІ, як правового акта, що має вищу юридичну силу, а тому обґрунтування позивачем своїх вимог нормами Порядку № 393 є нікчемними.
З посиланням на норми Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), відповідач зазначає, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Оскільки позивач на час звернення до відповідача із заявою від 25 березня 2021 року не набув права на призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, у відповідача не виник обов'язок щодо оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за такою заявою, про що ОСОБА_2 був повідомлений належним чином листом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 15 квітня 2021 року № 1961/111/58/05-2021.
Таким чином, відповідач вказує, що у Головного управління Національної поліції в Луганській області відсутні правові підстави для підготовки документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, передбаченої статтею 12 Закону № 2262-ХІІ, і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Відповідач також вказує на те, що позивач після звільнення з Національної поліції продовжила службу у територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області, де й проходить службу по теперішній час, у зв'язку з чим, у неї відсутнє право на призначення пенсії у відповідності до на статті 12 та ст.50 Закону 2262-ХІІ, згідно з якими право на пенсійне забезпечення мають особи зазначених в законі категорій тільки після звільнення. З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 08 червня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 27-29).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 є учасником бойових дій, у період з 15.08.2003 по 06.11.2015 проходила службу в Головному управлінні МВС України у Луганській області, а у період з 07.11.2015 по 03.06.2020 проходила службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_2 від 06.11.2015, довідкою Головного управлінні Національної поліції в Луганській області від 27.05.2021 №1988/111/19-2021, послужним списком (арк. спр. 13-18, 20-22, 59-65).
Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07.05.2021 № 1918/111/19-2021вислуга років на час звільнення ОСОБА_1 складає: у календарному обчисленні - 16 років 09 місяців 18 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 11 років 06 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні з урахуванням календарної вислуги - 28 років 03 місяці 26 днів (арк. спр. 21-22).
Згідно із довідкою Головного управління Національної поліції в Луганській області від 08.07.2021 №2859/111/19-2021 майор поліції ОСОБА_1 на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341, від 30.04.2018 № 120 ОСОБА_1 в період з 26.08.2014 по 06.11.2015 та 07.11.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брала участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області. На підставі наказів командувача Операції об'єднаних сил Міністерства оборони (по стройовій частині) від 30.11.2018 № 185 дек, від 07.02.2018 №191 дек, від 08.01.2019 № 7 дск, від 01.02.2019 № 28 дск, від 05.03.2019 № 55/дск, від 06.03.2019 № 56/дск, від 01.04.2019 № 78/дск, від 02.04.2019 №79/дск, від 07.05.2019 № 108/дск, від 08.06.2019 № 139/дск, від 04.07.2019 №161/дск, від 01.08.2019 № 186/дск, від 11.09.2019 № 222/дск, від 03.10.2019 № 242/дск, від 09.11.2019 № 275/дск, від 02.12.2019 № 294/дск, від 06.01.2020 № 6/дск, від 03.02.2020 № 31/дск, від 14.03.2020 № 68/дск, від 28.03.2020 №80/дск, від 06.05.2020 № 112/дск, від 02.06.2020 № 136/дск, в період з 01.05.2018 по 30.11.2018, з 01.12.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.01.2019, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 30.04.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019, з 01.06.2019 по 30.06.2019, з 01.07.2019 по 31.07.2019, з 01.08.2019 по 31.08.2019, з 01.09.2019 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2019, з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 01.12.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 31.01.2020, з 01.02.2020 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 30.04.2020, з 01.05.2020 по 31.05.2020 безпосередньо була залучена до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Луганської області. Час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брала участь в антитерористичній операції, а також в Операції об'єднаних сил складає у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 11 років 06 місяців 08 днів (арк.спр.57-58).
Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області по особовому складу від 25 травня 2020 року № 490 о/с майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора групи кадрового забезпечення батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Луганській області, за статтею 77 частини 1 пункту 7 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в Національній поліції з 03.06.2020, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 16 років 09 місяців 18 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 11 років 06 місяців 08 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та стаж служби для її виплати складає 16 років, встановвивши вілсоток премії за червень 2020 року 52,792%, сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 2635,14 грн (арк. спр. 17).
09 квітня 2021 року позивач звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області із заявою, в якій просив оформити та спрямувати необхідні документи до Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років (арк. спр. 23).
Листом від 06 травня 2021 року №2328/111/58/05-2021 Головне управління Національної поліції в Луганській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для підготовки документів, необхідних для призначення йому пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (арк. спр. 24).
Відмовляючи у підготовці та направленні документів до пенсійного органу, відповідач у листі від 06 травня 2021 року № 2328/111/58/05-2021 зазначив про відсутність у позивача необхідної вислуги років, необхідної для призначення пенсії за вислуги років, та проходження позивачем після звільнення з органів поліції подальшої служби як атестованого співробітника у територіальному органі Служби судової охорони.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 102 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) регламентовано, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ передбачено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до абзаців першого, одинадцятого пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок № 393.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду, служба в Національній поліції.
За приписами підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
За приписами підпункту «г» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів - час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 05 грудня 2011 року № 895 «Про затвердження переліків посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, час проходження служби на яких зараховується на пільгових умовах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1574/20312:
затверджено Перелік посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби міліції, час проходження служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах (один місяць за сорок днів), що додається (підпункт 1.3 пункту 1);
установлено, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується працівникам, зазначеним у підпункті 1.3 пункту 1 цього наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах (підпункт 2.2 пункту 2).
Частиною третьою статті 8 Закону України від 23 квітня 1999 року № 613-XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» закріплено, що вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Ця позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
Окрім цього, у вищезазначеній постанові судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393».
Пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1).
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку № 3-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Пунктом 12 Порядку № 3-1 регламентовано, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
Системний аналіз викладених положень Порядку № 3-1 дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1980/16-а та у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 554/2032/17.
Судом встановлено, що вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 24 календарних роки та 6 місяців (16 років 09 місяців 18 днів - стаж служби в поліції та служба в органах внутрішніх справ України) та 11 років 06 місяців 08 днів - вислуга років на пільгових умовах).
Ураховуючи правові висновки, наведені у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача на дату звільнення вислуги років, необхідної для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналізуючи доводи відповідача про те, що станом на момент звернення з заявою від 09.04.2021 щодо підготовки документів, необхідних для призначення йому пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області позивач працює в Територіальному управлінні служби судової охорони у Луганській області, яка дає право на пенсію за вислугу років, що, на думку відповідача, є порушенням вимог статтей 12, 50 Закону № 2262-ХІІ, суд зазначає таке.
Трудовою книжкою позивача підтверджено, що ОСОБА_1 04.06.2020 прийнята на службу до Служби судової охорони на підставі наказу №263 о/с від 02.06.2020 та 04.04.2020 прийнята присяга співробітника Служби судової охорони (арк. спр. 18).
Згідно з довідкою Територіального управління служби судової охорони у Луганській області від 28.04.2021 № 43/3/385/21 ОСОБА_1 проходить службу у Територіальному управлінні служби судової охорони у Луганській області на посаді головного спеціаліста відділу фізичного захисту, організації безпеки суддів та підтримки (арк.спр.69).
Отже, як на момент звернення до відповідача з заявою від 09.04.2021 так і на момент розгляду справи позивач проходить службу в органі та на посаді, яка надає право на пенсію за вислугу років згідно з Законом № 2262-ХІ.
Відповідно до частини першої статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):
б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Статтею 12 Закону № 2262-ХІІ визначено умови призначення пенсії за вислугу років.
Так, пенсія за вислугу років признається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, та якщо вони звільнені зі служби.
З аналізу наведених норм Закону № 2262-ХІІ слідує, що обов'язковою умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до цього Закону є звільнення особи зі служби.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення (частина 2 статті 2 Закону № 2262-ХІІ).
Сукупний аналіз положень статті 2 Закону № 2262-ХІІ свідчить про те, що проходження особою служби в органах та на посадах, які надають право на призначення пенсії за вислугу років на умовах Закону № 2262-ХІІ, перешкоджає призначенню та отриманню особою пенсії за вислуги років відповідно до цього Закону.
Приймаючи до уваги, що позивач після звільнення з органів Національної поліції працевлаштувався та продовжив проходити службу в органі та на посаді, яка надає право на призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ, суд дійшов висновку про обґрунтованість відмови відповідача у підготовці та направленні документів для призначення пенсії позивачу.
Тобто, позивач передчасно звернулась до відповідача із вимогою щодо підготовки та направлення документів для призначення пенсії за вислугу років, перебуваючи при цьому на службі, яка дає право на цю пенсію.
Отже, при зверненні до відповідача за призначенням пенсії, позивачем не додержано умови щодо звільнення зі служби, що виключає можливість призначення пенсії навіть при наявності необхідної вислуги років.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова