Іменем України
17 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3112/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Харківської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати позивачу заробітної плати з дня початку роботи окружних прокуратур, з 15 березня 2021 року, в порядку та розмірах передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року, розраховуючи з розміру прожиткового мінімуму 2270 гривень, з урахуванням відповідних надбавок та доплат;
- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку з дня початку роботи окружних прокуратур, з 15 березня 2021 року, в порядку та розмірах передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року, розраховуючи з розміру прожиткового мінімуму 2270 гривень, з урахуванням відповідних надбавок та доплат;
- зобов'язати Харківську обласну прокуратуру здійснити нарахування та виплатити позивачу заробітну плату з дня початку роботи окружних прокуратур, з 15 березня 2021 року, на підставі ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року, розраховуючи з розміру прожиткового мінімуму 2270 гривень, з урахуванням відповідних надбавок та доплат;
- зобов'язати Харківську обласну прокуратуру здійснити нарахування та виплатити позивачу середній заробіток з дня початку роботи окружних прокуратур, з 15 березня 2021 року, обчисленому відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року, розраховуючи з розміру прожиткового мінімуму 2270 гривень, з урахуванням відповідних надбавок та доплат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що працює в органах прокуратури з 16.07.2012, безпосередньо в Харківській місцевій прокуратурі №5 на посаді прокурора прокуратури з 28.11.2018 по теперішній час.
З 28.02.2019 і на даний час виконує військовий обов'язок в складі військової частини НОМЕР_1 із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку в органах прокуратури Харківської області у відповідності до вимог статті 119 КЗпП України.
Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.
Таким чином, з 15 березня 2021 року місцеві прокуратури почали працювати як окружні прокуратури.
Відповідно до частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень.
Водночас, заробітна плата і середній заробіток йому нараховуються та виплачуються відповідачем не відповідно до вимог ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням відповідних надбавок та доплат, а на рівні заробітної плати, яку отримував до увільнення від виконання службових обов'язків, в зв'язку з проходженням військової служби.
Позивач зазначив, що 19.04.2021 він звернувся до Харківської обласної прокуратури з проханням зробити перерахунок заробітної плати з 15 березня 2021 року і здійснювати нарахування середньої заробітної плати з розрахунку окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року.
Згідно відповіді від 29 04.2021, яку він отримав 07 травня 2021 року, йому було відмовлено в перерахунку, з яким позивач не погоджується, виходячи з того, що відповідно до вимог частини першої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» Кабінету Міністрів України не надано права на визначення чи корегування розміру окладу прокурора, а лише вказано на необхідність приведення нормативно-правових актів КМУ у відповідність із зазначеним законом.
У зв'язку з цим, зміна порядку визначення посадового окладу при нарахуванні та виплаті заробітної плати, середнього заробітку в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України, свідчить про грубе порушення його прав на оплату праці внаслідок незаконної бездіяльності відповідача щодо виконання вимог Закону України «Про прокуратуру», адже розмір посадового окладу прокурора визначено безпосередньо у цьому Законі.
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VIІ від 14.10.2014 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 26.03.2020.
Водночас, відповідачем вимоги ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 не виконуються.
Відповідачем було відмовлено в перерахунку та виплаті заробітної плати в розмірах, встановлених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням відповідних надбавок та доплат, з моменту початку роботи окружних прокуратур, тобто з 15.03.2021, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту трудових прав (а.с.1-9).
Відповідач позов не визнав, 02.08.2021 до суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначив наступне.
Позивач, прокурор Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області ОСОБА_1 , у зв'язку із продовженням військової служби за контрактом під час особливого періоду на підставі наказу прокурора Харківської області від 26 лютого 2020 року № 422к з 28 лютого 2020 року по теперішній час увільнений від виконання службових обов'язків на період проходження військової служби за контрактом або до дня фактичного
звільнення.
Також, відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України та ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» за ОСОБА_1 зберігається на період проходження військової служби за контрактом або дня фактичного звільнення, місце роботи та середній заробіток на посаді прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області.
Отже, середня заробітна плата ОСОБА_1 розрахована та виплачується виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (пункт 2 розділу II Порядку до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100), тобто за грудень-січень 2020 року по посаді прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5.
Також відповідач зазначив, що Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113), який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Так, у частині 1 статті 7 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697) слова «регіональні» та «місцеві» замінено відповідно на «обласні» та «окружні», а пункт 4 цієї частини 1 та статті стосовно військових прокуратур в системі органів прокуратури виключено.
Отже, статтею 15 Закону № 1697 зазначено виключний перелік посад в обласних та окружних прокуратурах (в редакції Закону № 113).
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 113 за прокурорами та керівниками регіональних і місцевих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до обласної чи окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників регіональних прокуратур та місцевих прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (зі змінами)).
Прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом (п. 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ).
Відповідно до п. 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
На теперішній час за ОСОБА_1 зберігається місце роботи та середній заробіток на посаді прокурора Харківської місцевої прокуратур № 5 Харківської області, до окружної прокуратури позивача не переведено.
Таким чином, відповідач вважає, що підстави для нарахування заробітної плати з 15 березня 2021 року з розрахунку посадового окладу прокурора окружної прокуратури відсутні.
Крім того відповідач зазначив, що позивач з аналогічного питання, щодо коригування його збереженого середнього заробітку на час мобілізації у зв'язку із встановленням нових окладів прокурорам місцевих прокуратур після проведеного реформування органів прокуратури у 2015 році, звертався до ГУ Держпраці у Харківській області.
Ураховуючи викладене, відповідач вважає, що підстав для перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 з 15 березня 2021 року, в порядку та розмірах передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» немає, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.50-52).
06.08.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій серед іншого зазначив, що заробітна плата прокурорів має визначатися виключно законом, а тому положення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113, в частині, що «На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури», є таким, що суперечить частині другій статті 131-1 Основного Закону України.
Відповідно до вимог частини 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
На підставі вищевикладеного, просив суд задовольнити його позов в повному обсязі (а.с.89-91).
Станом на день розгляду справи по суті заперечень на відповідь на відзив від відповідача до суду не надходило.
Ухвалою суду від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.38-39).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.14,34).
Відповідно до записів трудової книжки серія НОМЕР_3 позивач працює в органах прокуратури з 16.07.2012. 27.11.2018 призначений на посаду прокурора Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області на час відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 28.02.2019 увільнений від виконання службових обов'язків на час дії контракту (а.с.16-21).
16.01.2020 Міністерство оборони України уклало з ОСОБА_1 контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу (а.с.43-46).
Наказом прокуратури Харківської області від 26.02.2020 №422к у зв'язку з продовженням військової служби за контрактом під час особливого періоду прокурора Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області на час відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 ОСОБА_1 увільнено від виконання службових обов'язків з 28.02.2020 року на час дії контракту.
Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України та частини другої статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» за ОСОБА_1 збережено на період проходження військової служби за контрактом або до дня фактичного звільнення, місце роботи та середній заробіток на посаді прокурора Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області (а.с.63).
Середній заробіток позивача обраховується та виплачується відповідачем, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, тобто за грудень 2019 року та січень 2020 року на посаді прокурора Харківської місцевої прокуратури №5, у відповідності до пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100.
Згідно наказу Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 визначено днем початку роботи окружних прокуратур 15.03.2021 (а.с.27).
19.04.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок заробітної плати з 15.03.2021 та здійснення нарахування середньої заробітної плати з розрахунку окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року.
29.04.2021 Харківська обласна прокуратура надала позивачу відповідь за №21-1-17, в якій зазначила, що підстави для нарахування заробітної плати з 15.03.2021 з розрахунку посадового окладу прокурора окружної прокуратури відсутні (а.с.15).
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), яким передбачено, зокрема
- заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами ( частина 1 статті 81 цього Закону);
- заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік ( частина 2 статті 81 цього Закону);
- посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року ( частина 3 статті 81 цього Закону);
- прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України ( частина 7 статті 81 цього Закону);
- фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 9 статті 81 цього Закону);
- фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку ( частина 1 статті 89 цього Закону);
- фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період ( стаття 90 цього Закону).
Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ), який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури та внесено зміни до Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ "Про прокуратуру", зокрема
- у частині 1 статті 7 Закону №1697-VII слова "регіональні" та "місцеві" замінено відповідно на "обласні" та "окружні", а пункт 4 цієї частини 1 та статті стосовно військових прокуратур в системі органів прокуратури виключено.
- статтею 15 Закону № 1697-VII зазначено виключний перелік посад в обласних та окружних прокуратурах.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 113-ІХ за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Пунктом 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113-ІХ передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у регіональних прокуратурах чи місцевих прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах чи окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Також пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113-ІХ передбачено, що день початку роботи обласних прокуратур та окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, які набрали чинності з 01 січня 2015 року установлено, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктами 1, 2, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: 1) установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також зазначено, що видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється в межах затвердженого фонду оплати праці.
Із аналізу вищеописаних норм вбачається, що оплату праці працівників регіональних прокуратур та місцевих прокуратур відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" передбачає Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, зі змінами, внесеними Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності 25.09.2019, а не Бюджетний кодекс України.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як встановлено судом спірність питання у даній справі полягає щодо наявності у відповідача обов'язку починаючи з 15.03.2021 нараховувати та сплачувати позивачу заробітну плату та середній заробіток, виходячи з окладу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з урахуванням відповідних надбавок та доплат відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020.
Натомість визначальним є той факт, що станом на 15.01.2021 позивач не обіймає посаду в окружній прокуратурі, оскільки до окружної прокуратури переведений не був, так як не проходив атестацію. Таким чином, за ОСОБА_1 зберігається місце роботи та середній заробіток на посаді саме прокурора Харківської місцевої прокуратури №5, тобто місцевої прокуратури, а не окружної.
Таким чином, дія статті 81 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній у спірний період, не поширюється на прокурорів місцевих прокуратур, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Суд звертає увагу, що положення пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ не визнані неконституційними.
Отже, оскільки позивач не має статусу прокурора окружної прокуратури та не проходив атестацію, тому відсутні правові підстави для обрахування та виплати позивачу заробітної плати та середнього заробітку з дня початку роботи окружних прокуратур, з 15 березня 2021 року, на підставі статті 81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з окладу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року, розраховуючи з розміру прожиткового мінімуму 2270 гривень, з урахуванням відповідних надбавок та доплат.
Факт перебування позивача на військовій службі в Збройних Силах України за контрактом не може бути підставою для безумовного переведення позивача до окружної прокуратури в обхід процедури атестації та обрахунку посадового окладу встановленого для прокурорів окружних прокуратур.
Як наслідок, суд дійшов висновку по те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Сторонами не понесено судових витрат, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.6, 7, 9, 90, 242, 245, 246, 255, 262, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова