Іменем України
16 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2525/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
13 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути кошти з відповідача в рахунок погашення податкової заборгованості в загальній сумі - 6226,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зареєстрований у якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області і внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію відповідача не скасовано. На даний час згідно інформації з ідентифікаційних та реєстраційних даних відповідача він перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області. За відповідачем станом на 26.04.2021 рахується податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб (ККДБ 18050400) у загальній сумі 6226,40 грн, яка виникла у зв'язку з несплатою нарахованих податкових зобов'язань за період з 20.08.2018 по 20.03.2019. Відповідачем до контролюючого органу подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 06.06.2018 № ФОП-1247//12-09-13. Позивачем направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 19.02.2019 № 7552-50, яка вважається врученою відповідачу 09.04.2019 згідно з відміткою рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Станом на теперішній час податкова вимога форми «Ф» від 19.02.2019 № 7552-50 відповідачем не виконана, не оскаржена та є чинною.
На підставі зазначеного позивач, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Судом 18 травня 2021 року на виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) направлено запит на Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
07 червня 2021 року від Управління Державної міграційної служби України в Луганській області надійшло відповідь, у якій зазначено, що за наявними обліками УДМС в Луганській області та його територіальних підрозділів, які розташовані на підконтрольній українській владі території України і працюють у штатному режимі гр. ОСОБА_1 , зареєстрованим/знятим з реєстрації місця проживання/перебування не значиться. Інформаційно повідомлено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» повноваження з реєстрації місця проживання з 04.04.2016 делеговані органам місцевого самоврядування. Для перевірки актуальності інформації про реєстрацію місця проживання необхідно звертатися до органу реєстрації (відповідного реєстру територіальної громади) (арк. спр. 24).
07.06.2021 судом здійснено запит до Центру надання адміністративних послуг м. Лисичанськ щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі ради щодо ОСОБА_1 .
17.06.2021 від Центру надання адміністративних послуг м. Лисичанськ надійшла відповідь на вищевказаний запит суду, в якій повідомлено, що місце проживання ОСОБА_1 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 18.11.2006 по 14.06.2013 (знято з реєстрації місця проживання за рішенням суду від 12.02.2013 № 415/323/13-Ц) (арк. спр. 27).
У відповідності до частини сьомої статті 171 КАС України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання (частини перша статті 130 КАС України).
Ухвалою від 17 червня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішив розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 29-30).
Повідомлення про постановлення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 17 червня 2021 року у справі № 360/2525/21 розміщено на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду adm.lg.court.gov.ua (арк. спр. 31).
Таким чином, відповідач повідомлений у відповідності до норм чинного процесуального законодавства про постановлення ухвали суду від 17.06.2021. Правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 05.06.2018 по 28.05.2019 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичансько-Попаснянське управління, ДПІ у м. Лисичанську (м. Лисичанськ) як платник податків, про що свідчить витяг з реєстраційних та облікових даних платника податків (арк. спр. 11-12) та інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 06.06.2018, реєстраційних та облікових даних платника податків та витягу з Реєстру платників єдиного податку відповідач з 01 липня 2018 року по 31 березня 2019 року був платником єдиного податку другої групи, обрана ставка єдиного податку - 20 % розміру мінімальної заробітної плати (арк. спр. 7-8, 11-12, 39).
У зв'язку з несплатою авансових внесків, нарахованих контролюючим органом на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, у відповідача утворилась податкова заборгованість з єдиного податку за період з 20 серпня 2018 року по 20 березня 2019 року у розмірі 6226,40 грн, у тому числі:
- по строку сплати до 20 серпня 2018 року в сумі 744,20 грн;
- по строку сплати до 20 вересня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 жовтня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 листопада 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 грудня 2018 року в сумі 744,60 грн;
- по строку сплати до 20 січня 2019 року в сумі 834,60 грн;
- по строку сплати до 20 лютого 2019 року в сумі 834,60 грн;
- по строку сплати до 20 березня 2019 року в сумі 834,60 грн.
Головним управлінням ДФС у Луганській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 19 лютого 2019 року № 7552-50, якою повідомлено, що станом на 18 лютого 2019 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 4557,20 грн, у тому числі за основні платежі - 4557,20 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 0,00 грн та пеня - 0,00 грн (арк. спр. 5).
Податкову вимогу форми «Ф» від 19 лютого 2019 року № 7552-50відповідачу надіслано поштою з повідомленням про вручення (арк. спр. 5).
На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг не погашений, що підтверджено розрахунком податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб за період з 20 серпня 2018 року по 20 березня 2019 року (арк. спр. 9) та інтегрованою карткою платника (арк. спр. 35).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, зокрема, на другу групу платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень (підпункт 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (абзац перший пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (абзац перший пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно з пунктом 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до пункту 295.4 статті 295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
В порушення зазначених норм Податкового кодексу України відповідачем не сплачено авансові внески з єдиного податку другої групи за період з 20 серпняудня 2018 року по 20 березня 2019 року.
Отже, у відповідача виникла заборгованість з єдиного податку другої групи в сумі 6226,40 грн, що підтверджується розрахунком податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб за період (арк. спр. 9) та інтегрованою карткою платника (арк. спр. 35).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Оскільки податкова вимога від 19.02.2019 № 7552-50 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 6226,40 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, ідентифікаційний код 43143746) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: не відомо) про стягнення податкового боргу в сумі 6226,40 грн задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 6226 (шість тисяч двісті двадцять шість) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова