16 серпня 2021 року № 320/875/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним обмеження належної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром 70 відсотків грошового забезпечення, вчиненого Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області під час проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018 з урахуванням її розміру визначеного як 90 відсотків від загальної суми основних і додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262), розмір якої становив на момент її призначення 90% сум грошового забезпечення.
На підставі прийнятих Кабінетом Міністрів України постанов від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) та від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року, однак її розмір було зменшено з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення на підставі частини другої статті 13 Закону №2262 в редакції, чинній на час перерахунку пенсії.
На думку позивача, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262 не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а тому має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії.
З огляду на викладене, позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження розміру його пенсії протиправними та такими, що порушують його право на пенсію в належному розмірі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що перерахунок пенсії позивача був здійснений на виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018 у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення поліцейського згідно з постановою КМУ №988. При цьому, відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку з чим відповідач вважає, що ним не допущено жодних порушень вимог чинного законодавства під час проведення перерахунку пенсії позивача.
Відповідач наголосив, що Головним управлінням в межах чинного законодавства правомірно перераховано пенсію позивачу, виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії встановлений максимальний розмір пенсії, зокрема для позивача 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Залізничим РУ ГУ МВС України в м. Києві 19.07.1996.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон №2262).
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачу станом на 01.12.2015 було обчислено пенсію за вислугу років, розмір якої дорівнює 90% грошового забезпечення.
На підставі статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018.
Судом встановлено, що за наслідками перерахунку розмір пенсії позивача з 01.01.2018 був визначений виходячи із 70% від грошового забезпечення.
У грудні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, в якій просив відповідача здійснити перерахунок пенсії у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, починаючи з моменту виникнення перерахунку, тобто з 01.01.2018.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 22.12.2020 №1000-0203-8/103711 повідомило позивачу, що перерахунок пенсії проведено на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.
У листі зазначено, що при проведенні перерахунку пенсії застосовуються норми Закону, чинні на момент проведення перерахунку. Статтею 13 передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином перерахунок пенсії проведений, враховуючи норми чинного законодавства.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70%, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону №2262 пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 13 Закону №2262 було визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2,- 95 процентів.
08.07.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI (далі - Закон №3668), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27.03.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII (далі - Закон №1166), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Статтею 63 Закону №2262 у чинній редакції визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Так, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону №2262).
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988, якою затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10. Установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ №988 набрала чинності з 02.12.2015.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 3 якої вирішено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., №96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, стаття 63 Закону №2262 визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №988 у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону №2262 регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262 ані Законом №3668, ані Законом №1166 у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанови Кабінету Міністрів України №45 і №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668 та Законом №1166 зміни до статті 13 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668 та Закону №1166 не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262 на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79615886), яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85174587).
Частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно здійснив зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача при здійсненні її перерахунку з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
При цьому, стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язуваного характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у даному випаду є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018, виходячи з 90% від відповідної суми грошового забезпечення.
Щодо посилань позивача на необхідність здійснення нарахування пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає таке.
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262 (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"» від 24.12.2015 № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.
У пункті 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 20.12.2016 в Законі № 2262-ХІІ фактично відсутня частина сьома статті 43, яка з вказаної дати втратила чинність.
Проте, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, які полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що упродовж 2017 року стаття 43 Закону № 2262-ХІІ не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Цей висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17 та від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17.
Таким чином, з 20.12.2016, протягом 2017 року та в подальшому обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-УІ (далі - Закон № 3668), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, частину п'яту статті 43 Закону № 2262 було викладено у такій редакції:
«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
У той же час, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, частину п'яту статті 43 Закону № 2262 було доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Водночас, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Отже, дія вищевказаних законів щодо обмеження максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються після набрання ними чинності.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 30.10.2019 у справі № 826/17744/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 85275092), від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 77310796) та від 15.04.2019 у справі № 127/4270/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР - 81151342).
Таким чином, вищевказані положення Закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії не можуть застосовуватися до позивача, оскільки пенсію йому було призначено до 01 січня 2016 року.
У зв'язку з цим вимоги позивача про неприпустимість обмеження його пенсії максимальним розміром є правомірними.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, а отже, не довів правомірності своєї відмови у перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.