13 серпня 2021 року Справа 160/13396/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
09 серпня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вищезазначена позовна заява, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені у листі відповідача №24575-20929/К-01/8-0400/21 від 27.07.2021 року, що полягають у відмові в проведенні, перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (рнокпп № НОМЕР_1 ), пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 3/251 від 07.06.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (рнокпп № НОМЕР_1 ), з 01.04.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 05.03.2019 року на підставі довідки № 3/251 від 07.06.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що видана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яка включає в себе посадовий оклад - 2910,00 гривень, оклад за спеціальним званням - 880,00 гривень, надбавка за вислугу років (40% посадового оклада та оклада за спеціальним званням) - 1516,00 гривень, премія (36,8% посадового окладу) - 1070,88 гривень, надбавка за особливості проходження служби (36,5% посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років) - 1936,69 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст.ст.160, 161 КАС України, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивач також просить відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення рішення у справі на підставі п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», оскільки в позовній заяві предметом позову є захист соціальних прав (пенсії).
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
У розумінні приписів ст.8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Отже, умовою відстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Тобто, вказані норми підлягають застосуванню виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
При цьому, будь-яких документів, які б свідчити про її об'єктивну неможливість сплати судового збору (банківські виписки, довідки податкової чи інших органів (підприємств, установ, організацій) про розмір отримуваного доходу до позову долучено не було.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинна сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду, а тому відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч.1, 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 908 грн., за кожну позовну вимогу. Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік", станом на 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2 270 гривні.
Таким чином, суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, а отже їй слід сплатити судовий збір в розмірі 908 грн.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по справі №160/13396/21 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 908 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37988155; рахунок UA368999980313141206084004632; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма