Іменем України
12 серпня 2021 року м. Кропивницький
справа № 383/938/20
провадження № 22-ц/4809/1000/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Черненка В.В.
суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.
секретар Гончар В.В.
учасники справи:
представник ОСОБА_1 - Швець Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Швеця Романа Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.04.2021, суддя Адаменко І. М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.02.2021 позов задоволено частково.
Додатковим рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02.03.2021 вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Бобринецький районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) звернувся у суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.04.2021 у задоволенні заяви Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернувся у суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Адвокат Швець Р. Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою про ухвалення додаткового рішення.
На обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області у справі №383/938/20 від 22.02.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
На виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист та Бобринецьким РВ ДВС Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження.
Зазначив, що в ході виконання рішення суду, державним виконавцем навмисно затягуються строки виконання рішення, не вживаються у повному обсязі заходи щодо примусового його виконання. Останній безпідставно та передчасно звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, на що 05.04.2021 р. ухвалою суду йому відмовлено, при цьому стягувач ОСОБА_1 зазнає додаткових матеріальних витрат, пов'язаних із представництвом інтересів в суді адвокатом Швецем Р.Ю., а тому представник позивача змушений звернутися до суду з заявою про стягнення додаткових витрат на правничу допомогу із Бобринецького РВ ДВС Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 в сумі 5000 грн.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.04.2021 відмовлено у прийнятті додаткового рішення щодо стягнення додаткових витрат на правничу допомогу на стадії виконання судового рішення.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено, що до заяви про ухвалення додаткового рішення від 06.04.2021 позивачем надано до суду належним чином засвідчену копію Додаткової угоди №1 від 26.03.2021 до Договору №115 від 12.02.2021 та Акт прийому-передачі виконаних робіт від 05.04.2021, складеного на підставі цієї угоди.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08.06.2021 по справі відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08.06.2021 справу призначено до розгляду.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08.06.2021 продовжено строк розгляду справи.
До суду надано відзив на апеляційну скаргу від Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги.
11.08.2021 на електронну адресу суду від Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці за сімейними обставинами начальника відділу (належного представника).
Згідно ч.1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Суд апеляційної інстанції перевірив доводи викладені в клопотанні і дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 372 ЦПК України відсутні, оскільки до клопотання не долучені докази на підтвердження викладених обставин.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи частково спростовують висновки суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції встановив, що відповідно до п.п.1.1. Договору про надання (правничої) правової допомоги від 12.02.2021 року, укладеного між адвокатом Швець Р.Ю. та ОСОБА_1 адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу у даній справі та відповідно до п.п.2.2.3 представляти інтереси клієнта у відносинах зі всіма органами державної влади, управління та їх посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, підпорядкування та національності, а відповідно до п.п.2.2.5 представляти інтереси клієнта на стадії виконання рішення (ухвали, постанови) суду. Також у п.п.5.1. визначено, що за правову допомогу, передбачену п.п.1.1. Договору Клієнт сплачує адвокату 7000 грн.
З додаткової угоди від 26.03.2021 року до договору № 115 від 12.02.2021 року, укладеної між адвокатом Швець Р.Ю. та ОСОБА_1 встановлено, що сторони уклали додаткову угоду про надання правничої допомоги про наступне:
1.Викласти Розділ 5 Договору в наступній редакції:
5.1. За правову допомогу, передбачену в п.п. 1.1 даного договору клієнт сплачує адвокату 5000,00 грн. у відповідності до актів виконаних робіт підписаних сторонами (на вимогу клієнта) та винагороду (гонорар) у розмірі 10% за умови вирішення спору на користь клієнта від суми стягнутих коштів.
2. Дана додаткова угода набирає чинності з дня підписання сторонами.
3. Всі інші умови договору залишаються без змін.
4. П.1 Розділу 5 договору вважати таким, що втратив чинність з дати підписання даної додаткової угоди.
До заяви про ухвалення додаткового рішення від 06.04.2021 року представник позивача адвокат Швець Р.Ю. надав копію вказаної додаткової угоди від 26.03.2021 року та Акт приймання-передачі виконаних робіт, але при цьому не надав до суду документів, що свідчать про оплату гонорару позивачкою ОСОБА_1 та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Суд першої інстанції встановив, що заявником, представником позивача, адвокатом Швець Р.Ю. не виконано умови, передбачені ч.8 ст.141 ЦПК України, оскільки подавши у п'ятиденний строк від дня постановлення ухвали суду 05.04.2021 р. про відмову у задоволенні заяви державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження докази на підтвердження понесених додаткових витрат на правничу допомогу, останнім не було попередньо подано до суду відповідну заяву про ці додаткові витрати та їх розмір.
Так як судом встановлено, що питання судових витрат на правничу допомогу у даній справі, на підставі Договору про надання (правничої) правової допомоги від 12.02.2021 року, укладеного між адвокатом Швець Р.Ю. та ОСОБА_1 , в сумі 7000 грн. вже вирішено додатковим рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02.03.2021р., і заявником не доведено, що додаткові витрати на правничу допомогу були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, тому, з урахуванням також недотримання заявником вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов до висновку про необгрнутованість вказаної вище заяви та про відмову заявнику в ухваленні додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 22.02.2021 року № 383/938/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, поновлено ОСОБА_1 на посаді художнього керівника Веселівського будинку культури Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, стягнуто з Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.09.2020 року по 22.02.2021 року в розмірі 28754,51 грн., який обраховано без утримання податків та інших обов'язкових платежів. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню. Стягнуто з Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 30.03.2021 року, та на його виконання видано виконавчий лист, згідно якого начальником Бобринецького РВ ДВС Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Почкай М.О. 25.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 64640770.
Додатковим рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02.03.2021 року у справі № 383/938/20 заяву позивачки ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто з Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 7000,00 грн. у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.04.2021 року в задоволенні заяви начальника Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) - Почкая Миколи Олександровича про заміну сторони виконавчого провадження із боржника Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на боржника Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області відмовлено повністю.
Відповідно до п.п.1.1. Договору про надання (правничої) правової допомоги від 12.02.2021 року, укладеного між адвокатом Швець Р.Ю. та ОСОБА_1 адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу у даній справі та відповідно до п.п.2.2.3 представляти інтереси клієнта у відносинах зі всіма органами державної влади, управління та їх посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, підпорядкування та національності, а відповідно до п.п.2.2.5 представляти інтереси клієнта на стадії виконання рішення (ухвали, постанови) суду. Також у п.п.5.1. визначено, що за правову допомогу, передбачену п.п.1.1. Договору Клієнт сплачує адвокату 7000 грн.
З додаткової угоди від 26.03.2021 року до договору № 115 від 12.02.2021 року, укладеної між адвокатом Швець Р.Ю. та ОСОБА_1 вбачається, що сторони уклали додаткову угоду про надання правничої допомоги про наступне:
1.Викласти Розділ 5 Договору в наступній редакції:
5.1. За правову допомогу, передбачену в п.п. 1.1 даного договору клієнт сплачує адвокату 5000,00 грн. у відповідності до актів виконаних робіт підписаних сторонами (на вимогу клієнта) та винагороду (гонорар) у розмірі 10% за умови вирішення спору на користь клієнта від суми стягнутих коштів.
2. Дана додаткова угода набирає чинності з дня підписання сторонами.
3. Всі інші умови договору залишаються без змін.
4. П.1 Розділу 5 договору вважати таким, що втратив чинність з дати підписання даної додаткової угоди.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
Відповідно до пунктів 4, 6, 9 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Частинами третьою, п'ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.
Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20)
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 03 березня 2021 року у справі № 640/18964/17 (провадження № 61-9690св20) звернуто увагу на те, що при обчисленні гонорару слід керуватися, зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про те, що заявником не доведено, що додаткові витрати на правничу допомогу були фактичними і неминучими, є необґрунтованим.
Із матеріалів справи вбачається, що понесені витрати позивача на правничу допомогу підтверджуються актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 05.04.2021, де зазначено, що загальна вартість виконаних робіт становить 5 000 грн. і що зазначена сума, відповідно до п.4 Акту прийому - передачі виконаних робіт від 05.04.2021 р. повинна бути сплачена після виставлення рахунку протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Оскільки акт виконаних робіт підписано 05.04.2021 року, тому сплата повинна була бути здійснена до 17.04.2021 року( 10 банківських дн.).
Ухвала суду першої інстанції по розгляду заяви державної виконавчої служби про заміну сторони виконавчого провадження постановлена 05.04.2021 року.
З заявою про ухвалення додаткового рішення адвокат звернувся 06.04.2021 року.
Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволені заяви про ухвалу додаткового рішення постановлена 12.04.2021 р.
Встановлені обставини свідчать, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини справи, зокрема не звернув увагу, що у ОСОБА_1 до 16.04.2021 року був час для сплати адвокату визначеної суми за надання правової допомоги, однак в порушення норм процесуального права ухвалив судове рішення.
Суд апеляційної інстанції перевірив розмір витрат на оплату послуг адвоката.
Встановлено зокрема, що обсяг робіт зазначених в акті виконаних робіт від 05.04.2021 року тільки частково відносяться до предмету розгляду заяви Бобринецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну боржника у справі №383/938/20.
З врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню пропорційно до виконаних робіт адвокатом.
Стягненню підлягає 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 376 ЦПК України судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Швеця Романа Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.04.2021, скасувати.
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з Бобринецького РВ ДВС Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 2000 грн.(дві тисячі) витрат, на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Повний текст постанови складено 16.08.2021.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: