Справа № 626/2320/21
Провадження № 1-кс/626/729/2021
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
16 серпня 2021 року м. Красноград
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст.слідчого СВ №2 Красноградського РВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Красноградської окружної прокуратури в рамках кримінального провадження №12021221090000392, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянин України, уродженець м. Київ, зареєстрований та фактично проживаючий по АДРЕСА_1 , не одружений, не працюючий, інвалідом не являється, має на утриманні неповнолітнього сина 2005 року народження, раніше не засуджений,
- який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
Відповідно до поданого клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що 14.08.2021 до ЧЧ СПД №1 ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_7 те, що в ніч з 13 на 14 серпня по 2021 року невідома особа шляхом проникнення до будинку культури АДРЕСА_2 , викрала музичні інструменти, чим спричинила потерпілій стороні матеріальний збиток.
За даним фактом 14.08.2021 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021221090000392 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.08.2021 року, близько 01:00 години, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_4 , маючи мету на викрадення чужого майна, діючи таємно, навмисно, протиправно з корисних мотивів, вибив скло в дверях та проник через вибитий отвір в приміщення Кегичівського будинку культури, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , звідки викрав баян концертний 120 бас 11 реєстрів Firotti, вартістю 8982,00 грн., та бас-гітару Ibanez soundgear GSR200, вартістю 1500,00 грн., чим спричинив Кегичівській селищній раді матеріальні збитки на суму 10482 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до приміщення.
14.08.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до приміщення.
14.08.2021 о 15-50 громадянина ОСОБА_4 , затримано в порядку ст.208 КПК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , вина якого підтверджуються: протоколами огляду місця події від 14.08.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 , балансовою довідкою вартості. В судовому засіданні останній також повністю визнав себе винним.
Крім того встановлено, що у відношенні ОСОБА_4 мається ухвала Подільського районного суду м. Києва про оголошення його в розшук по кримінальному провадженню № 12019100070003617 від 13.10.2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а також мається підозра за ч.1 ст.289 КК України.
Враховуючи вищевикладене у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 .
1) Може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що у відношенні ОСОБА_4 мається ухвала Подільського районного суду м. Києва про оголошення його в розшук по кримінальному провадженню № 12019100070003617 від 13.10.2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і підозрюваний розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинені злочини може залишити місце свого мешкання, в тому числі шляхом виїзду з району, області або країни, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
2)Вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний раніше вчиняв аналогічний злочин.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обґрунтуванням необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можуть бути: суворість покарання, яке може бути призначено, як слушний елемент в оцінці ризику можливості переховування від органу досудового розслідування та суду чи скоєння іншого злочину. Серйозність висунутих обвинувачень свідчать про те, що державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Перевіривши надані суду матеріали кримінального провадження, дослідивши докази та додатки по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, який підтримав вказане клопотання, пославшись на доводи та факти викладені в ньому, думку самого підозрюваного та його захисника, які просили обрати міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою, пославшись на повне визнання своєї провини, слідчий суддя приходить до наступного.
Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованого йому злочину за ч.3 ст.185 КК України, а саме наявними доказами, переліченими в клопотанні. Також допитаний в судовому засіданні, останній також повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину.
При обранні міри запобіжного суд вважає обґрунтованими посилання сторони обвинувачення, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може:
1.Може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що у відношенні ОСОБА_4 мається ухвала Подільського районного суду м. Києва про оголошення його в розшук по кримінальному провадженню № 12019100070003617 від 13.10.2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і підозрюваний розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинені злочини може залишити місце свого мешкання, в тому числі шляхом виїзду з району, області або країни, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
2.Вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що підозрюваний раніше вчиняв аналогічний злочин.
Вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Крім того, 07.08.2019 року останньому пред'явлено підозру за ч.1 ст.289 КК України.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_4 , зареєстрований в іншій області, постійного місця мешкання немає, оскільки як останній повідомив в судовому засіданні, що кілька тижнів тому його жінка вигнала з дому і йому ніде жити, яким чином він опинився з м.Києва у м.Харків, а потім і у смт.Кигичівці, він не пам'ятає.
Таким чином при вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 не працює, міцних соціальних зв'язків не має, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, у відношенні останнього мається ухвала Подільського районного суду м. Києва про оголошення його в розшук по кримінальному провадженню № 12019100070003617 від 13.10.2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а також оголошена підозра ще і іншому злочині за ч.1 ст.289 КК України.
у зв'язку з чим, знаходячись на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування, або суду, вплинути на свідків, або вчинити інший злочин.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
З огляду на вищевикладене є достатньо підстав вважати, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, на які вказує слідчий та прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України.
Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, відповідно до положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненому з застосуванням насильства.
Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
За змістом ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вище зазначене та з урахуванням суспільної небезпечності скоєного ОСОБА_9 та даних про його особу, суд застосовує її у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що складає 142.740грн.(60х2379грн).
З урахуванням вищевикладеного, підстав для задоволення клопотання захисту про застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,-
Клопотання ст.слідчого СВ Красноградського РВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60(шістесят) днів, починаючи з 15год. 50хв. 14 серпня 2021 року до 15год. 50хв. 12 жовтня 2021 року.
Визначити стосовно ОСОБА_4 суму застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 142.740(сто сорок дві тисячі сімсот сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і суддю Красноградського районного суду Харківської області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Також роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, останній негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора і з'явитися до слідчого для встановлення електронного засобу контролю.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Красноградського районного суду ОСОБА_1