Справа № 761/19850/21
Провадження № 1-кс/761/11892/2021
08 червня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю представника власника майна ОСОБА_2 , секретаря судового засідання ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12018100100012786 від 03.12.2018 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.364, ч.1 ст.111 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на вилучене майно у кримінальному провадженні № 12018100100012786 від 03.12.2018 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.364, ч.1 ст.111 КК України, а саме на мобільний телефон «Iphone 12 Pro», темно-синього кольору, S/N НОМЕР_1 , номер моделі MGCJ3LL/А, який належить ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим,що Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100100012786 від 03.12.2018 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.191, ч.2 ст.364, ч.1 ст.111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 яка на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 та якою користується ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення або майна, здобутого в результаті його вчинення, а саме: документи, які відображають надходження та списання за період з 01.01.2018 по 11.03.2021, грошових коштів по рахунках ТОВ «Візин Річ», банківські гарантії, які видавались ТОВ «Візин Річ» (код ЄДР 40889560), як забезпечення виконання договорів укладених з ДП «НЕК «Україна», а також документів, які стали підставою для видачі службовим особам ТОВ «Візин Річ» (код ЄДР 40889560) таких гарантій, договори позики між ТОВ «Візин Річ» та фізичними особами (кредиторами) на зворотній основі, копій паспортів фізичних осіб (з якими укладено договори безвідсоткової позики), документів листування ТОВ «Візин Річ» та ДП «НЕК «Укренерго», предметом яких виступали виконання банківської гарантії з метою забезпечення виконання договорів, банківські карти, печатки, штампи, інша документація, носії інформації (флеш-карти, жорсткі диски, планшети), записні книги або чорнові (робочі записи).
На виконання вказаної ухвали 27.05.2021 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено зокрема, мобільний телефон «Iphone 12 Pro», темно-синього кольору, S/N НОМЕР_1 , номер моделі MGCJ3LL/А.
27.05.2021 зазначений телефон, відповідно до постанови слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головним слідчим управлінням СБ України визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018100100012786 від 03.12.2018.
На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та може бути використано як доказ у кримінальному провадженні № 12018100100012786 від 03.12.2018.
Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_2 заперечував з приводу накладення арешту на вилучене майно, вказав, що в вище зазначеній ухвалі дозвіл на вилучення засобів зв'язку не надавався. Крім того, ОСОБА_5 не являється посадовою особою ТОВ «Візин Річ», а є директором контрагента ТОВ «Візин Річ». Також ОСОБА_2 зазначив, що огляд вилученого мобільного телефону вже проведено, а тому немає підстав накладення арешту, оскільки інформація вже є в протоколі огляду.
Прокурор ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не відомі. У відповідності до ст. 172 КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши думку представника власника майна, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018100100012786 від 03 грудня 2018 року, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 27 травня 2021 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 27 травня 2021 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 а саме: - мобільний телефон «Iphone 12 Pro», темно-синього кольору, S/N НОМЕР_1 , номер моделі MGCJ3LL/А.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучене 27.05.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні № 12018100100012786 від 03.12.2018, а саме: мобільний телефон «Iphone 12 Pro», темно-синього кольору, S/N НОМЕР_1 , номер моделі MGCJ3LL/A, який належить ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя : ОСОБА_1