Номер провадження 2/754/3529/21 Справа №754/3262/21
Іменем України
16 серпня 2021 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії-Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 21 травня 2019 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 232 0185, на умовах якого позивач надав, а відповідач отримав суму кредиту у визначеному кредитним договором. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 19.01.2021 має заборгованість у розмірі 43544,11грн, з яких: загальна сума простроченого кредиту (основного боргу) - 37774,94грн; загальна сума прострочених нарахованих процентів - 5529,87грн; 26,33грн - загальна сума інфляційних втрат за несвоєчасно сплачений кредит; 63,99грн - загальна сума інфляційних втрат від нарахованих та несплачених процентів; 103,39грн - загальна сума 3% річних на суму простроченого кредиту; 45,59грн - загальна сума 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів.
Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 01.03.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи в спрощеному проваджені належним чином, направяленням кореспонденції на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , яка є адресою реєстрації відповідача, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебуванняя фізичних осіб Деснянської РДА.
Однак, відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
Станом на 16.08.2021 закінчились строки для подання відзиву та відповіді на відзив, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.
21 травня 2019 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 232 0185, на умовах якого позивач надав, а відповідач отримав суму кредиту у визначеному кредитним договором.
Відповідно до пункту 2.1. Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору, а Позичальник має право отримати та зобов'язується належним чином використати і повернути в передбачені Кредитним договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених Кредитним договором.
Згідно із пункту 2.2. Кредитного договору, Кредит надається в загальному розмірі 53000,00грн на строк 60 (шістдесят) місяців з терміном остаточного погашення Кредиту не пізніше «20» травня 2024 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.
У відповідності до п. 2.4.1 Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальнику зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56% річних.
Згідно із пункту 3.2.1. Кредитного договору Банк здійснює надання Кредиту одноразове шляхом безготівкового перерахування коштів на Поточний рахунок Позичальника.
Відповідно до пункту 3.3.3. Кредитного договору. Позичальник зобов'язується здійснювать повернення Кредиту рівними частинами в розмірі 883.33 гривень та сплату процентів, нарахованій Банком на залишок основної суми боргу за Кредитом, щомісячно, до 5 числа місяця наступного зі звітнім, починаючи з червня 2019 року.
За умовами пункту 4.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний: належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим Договороя зобов'язання, у строки, обумовлені цим Договором повернути Кредит, своєчасно сплачувать проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди, за банківські послуги та належним чиноя виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим Договором, а у випадку порушення умов цьоь Договору, достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих н. фактичний залишок заборгованості за Кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в Договорі, а також відшкодувати Банку в повному обсяз збитки. Відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають Кредитного договору.
Згідно із пункту 8.3. Кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань т своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплаті процентів за користування Кредитом комісійної винагороди, Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, а не більше 15% суми простроченою платежу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що Банком зобов'язання за договором виконались, а відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань.
Посилаючись на те, що відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, Банк просив стягнути з нього заборгованість в розмірі 43544,11грн, з яких: загальна сума простроченого кредиту (основного боргу) - 37774,94грн; загальна сума прострочених нарахованих процентів-5529,87грн; 26,33грн - загальна сума інфляційних втрат за несвоєчасно сплачений кредит; 63,99грн - загальна сума інфляційних втрат від нарахованих та несплачених процентів; 103,39грн - загальна сума 3% річних на суму простроченого кредиту; 45,59грн - загальна сума 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів.
Вказаний розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.
Однак, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору з боку відповідача суду надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідачем не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.
Згідно статей 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 43544,11грн, з яких: загальна сума простроченого кредиту (основного боргу)-37774,94грн; загальна сума прострочених нарахованих процентів-5529,87грн; 26,33грн - загальна сума інфляційних втрат за несвоєчасно сплачений кредит; 63,99грн - загальна сума інфляційних втрат від нарахованих та несплачених процентів; 103,39грн - загальна сума 3% річних на суму простроченого кредиту; 45,59грн - загальна сума 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів.
На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 2270,00грн.
Керуючись статтями 2, 7, 10-13, 141, 263-268, 280-282 ЦПК України, статтями 11, 207, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 1046-1056 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» суму кредитної заборгованості в розмірі 43544,11грн (сорок три тисячi п'ятсот сорок чотири гривнi) 11 копiйок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» судові витрати в розмірі 2270грн (двi тисячi двiстi сiмдесят гривень) 00 копiйок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне Товариство «Державний ощадний банк України» код ЄДРПОУ 00032129 в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09322277, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул.Володимирська, 27.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2021.
Суддя В.В. Бабко