16 серпня 2021 року м. Київ
Справа № 33/824/3724/2021 Головуючий у 1-й інстанції: Свояк Д. В.
Унікальний № 373/1037/21
Суддя Київського апеляційного суду Пікуль А. А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн.
Із указаної постанови убачається, що ОСОБА_1 19 червня 2021 року об 13:52 на 88км автошляху Київ-Харків керував автомобілем марки ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей не реагують на світло, неприродно бліде обличчя, тремтіння кінчиків пальців рук, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення районним судом вимог КУпАП, просить постанову щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а. с. 23-32).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що поліцейський не поінформував його про конкретну причину зупинення та не надав детального опису підстави зупинки та суд першої інстанції об'єктивно не оцінив фактичні обставини справи та не досліджував безпідставність зупинки транспортного засобу, на підставі яких суд міг би зробити однозначний висновок щодо зупинки транспортного засобу.
Вказує, що районний суд не перевірив направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на факт того чи є найближчим зазначений заклад охорони здоров'я для осіб, які підозрюються у вчиненні правопорушень виявлених у зазначеному протоколом місці та чи має право на проведення такого огляду.
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що його не було належним чином повідомлено про дату і час розгляду його справи та справа розглянута за його відсутності.
За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Матеріали справи свідчать, що у судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, тому справа була розглянута у його відсутність. Копія постанови районного суду направлена йому поштою 06 липня 2021 року та отримана ОСОБА_1 16 липня 2021 року. Апеляційна скарга подана 23 липня 2021 року.
Ураховуючи викладене, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на перегляд судового рішення, пропущений строк на подачу апеляційної скарги на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2021 року підлягає поновленню.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення та правильним застосуванням норм процесуального права з огляду на таке.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
У свідків поліцейський відбирає пояснення, де повинні бути викладені всі обставини, свідками яких вони стали.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
За вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як убачається з матеріалів справи, суддя районного суду при розгляді справи по суті дотримався вказаних вимог закону.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 520840, в якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння, що стали підставою для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я; даними відеозапису з нагрудних камер працівників поліції в обсязі, долученому до матеріалів провадження; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в присутності яких ОСОБА_1 відмовився пройти перевірку для визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких заперечень з приводу обставин викладених в протоколі ОСОБА_1 на місці зупинки та оформлення протоколу не зазначав.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Надаючи оцінку зібраним у справі докази в їх сукупності, прихожу до висновку, що вони відповідають критерію належності, допустимості та достатності, а тому суддя першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що зупинка транспортного засобу була проведена без зазначення конкретної причини такої зупинки, що є порушенням ЗУ «Про національну поліцію» та доводи щодо направлення до медичного закладу КНП БМР БМЛ відхиляються, оскільки вказані обставини не є предметом апеляційного розгляду в даному провадженні і дії працівників поліції можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку. За приписами 2.5 ПДР України на водія покладений обов'язок пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп'яніння. Оцінку дій поліцейського, який зупинив водія, може дати або уповноважена особа, яка проводить службову перевірку, або суд в разі оскарження дій поліцейського. В даному провадженні суд перевіряє правомірність дій поліцейського лише в межах проведення ним огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги щодо недостовірності пояснень свідків відхиляються апеляційним судом як неприйнятні, оскільки суперечать наявним у матеріалах справи письмовим доказам, які містять усю інформацію щодо події та суті правопорушення, засвідчену підписами свідків (а.с.5-6).
Доводи апеляційної скарги про те, що у поясненнях свідків не вказано жодної ознаки алкогольного сп'яніння у даному випадку до уваги не приймаються, оскільки ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а не алкогольного.
Крім того, у даному випадку пояснення свідків необхідні саме для засвідчення факту відмови від проходження огляну на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про розгляд справи не відповідають дійсності, оскільки у матеріалах справи наявна телефонограма, складена помічником судді Оврашко О. В. про те, що 30 червня 2021 року ОСОБА_1 особисто отримав інформацію про розгляд його справи, призначений на 02 липня 2021 року на 10 год 00 хв. (а. с. 15).
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваної постанови апеляційна скарга не містить.
Ураховуючи наведене, постанова судді районного суду є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Пікуль