Провадження № 33/821/181/21 Справа № 707/2679/20 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
13 серпня 2021 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у Келес Авто,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 204509 від 29.11.2020, ОСОБА_1 29.11.2020 о 11 год. 33 хв. на 41 км автодороги Н-16 Черкаського району Черкаської області керував автомобілем Peugeot 605, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 прилад ARHK 0090 у присутності двох свідків, та результат тесту 0,60 ‰, чим порушив вимоги п.2.9. а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2021 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
В апеляційній скарзі посилається на те, що до 17 березня 2021 року ст.130 КУпАП не передбачала притягнення до адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів.
Зазначає, що місцевим судом відхилено його клопотання про відкладення судового розгляду, а справу розглянуто у його відсутність, чим порушено вимоги ст.ст.268, 278 КУпАП.
В судові засідання, призначені апеляційним судом на 23.04.2021 на 10:30, 28.05.2021 на 10:00, 11.06.2021 на 11:00,18.06.2021 на 12:30, 13.08.2021 на 11:00 апелянт ОСОБА_1 не з'являвся, при цьому про дату, час і місце судового засідання апеляційним судом повідомлялися у встановленому законом порядку. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень направлялися апеляційним судом на адресу, зазначену апелянтом в його апеляційній скарзі, які неодноразово не вручалися адресату з різних підстав, а саме: «адресат відсутній за вказаною адресою», «непроживання» та які повернулися на адресу апеляційного суду. При цьому, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 достеменно відомо про розгляд його апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Зазначену поведінку апелянта ОСОБА_1 розцінюю як зловживання своїми процесуальними правами та вважаю, що апеляційний розгляд можливо проводити у його відсутність.
Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2021, ОСОБА_1 не був присутні у судовому засіданні місцевого суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, з оскаржуваною постановою ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.03.2021, тоді як апеляційна скарга направлена ним поштою 30.03.2021, з чого слідує, що апелянтом не пропущений строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 204509 від 29.11.2020, складеного інспектором роти №3 взводу №1 БУПП в Черкаській області Гайдамакою В.О. про те, що ОСОБА_1 29.11.2020 о 11 год. 33 хв. на 41 км автодороги Н-16 Черкаського району Черкаської області керував автомобілем Peugeot 605, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820 прилад ARHK 0090 у присутності двох свідків, та результат тесту 0,60 ‰, чим порушив вимоги п.2.9. а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- роздруківки з приладу «Drager» від 29.11.2020, згідно якої результат тесту: 0,60 ‰;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна мова, хитка хода та який проведено за допомогою приладу Alcotest 6820 АRНК-0090», в присутності двох свідків, результат огляду на стан сп'яніння - позитивний 0,60 ‰;
- пояснень від 29.11.2020, отриманих від свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких, водій ОСОБА_1 погодилася у встановленому законом порядку, пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Drager» № АRНК-0090, результат тесту показав - 0,60 ‰;
- рапорту командиру інспектора роти №3 взводу №1 БУПП в Черкаській області ДПП Гайдамаки В.О. про те, що 29.11.2020 о 11.33 год. за порушення ПДР було зупинено автомобіль Peugeot 605, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , при спілкуванні з яким, у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Зі згоди водія у присутності двох свідків було проведено його огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі Alcotest Drager 6820, АRНК-0090, результат якого - 0,60 ‰, в зв'язку із чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що місцевим судом відхилено його клопотання про відкладення судового розгляду, а справу розглянуто у його відсутність, чим порушено вимоги ст.ст.268, 278 КУпАП.
Вважаю зазначені доводи апелянта неспроможними, так-як ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону.
Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено перелік статтей, коли при розгляді справ про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, серед яких відсутня норма, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме, ст.130 КУпАП.
Крім того, із оскаржуваної постанови вбачається, що відхиляючи повторне клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи відносно нього, судом першої інстанції належним чином вмотивовано свої рішення з даного приводу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також посилається на те, що до 17 березня 2021 року ст.130 КУпАП не передбачала притягнення до адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів.
В свою чергу вважаю за необхідне зазначити, що до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, та відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння, виключено з ч.1 ст.130 КУпАП та закріплено у ст.286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст.130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст.286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння - відтак відбулася декриміналізація цих дій.
Однак, відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої ст.58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ч.1 ст.247 КУпАП, відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст.130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі ст.130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
За таких обставин доводи апелянта є неприйнятними, та не підлягають до задоволення.
Одночасно із матеріалів справи вбачається, що 26.04.2021 на адресу апеляційного суду від директора ТОВ «КЛС АВТО» ОСОБА_4 надійшло клопотання про передачу матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на розгляд трудового колективу, яке не може бути задоволено, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи та особи, яка вчинила правопорушення, передбачені частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
З зазначеної норми закону слідує пряма заборона звільнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, а тому з врахуванням вимог ч.1 ст.21 КУпАП неможливе звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши вказані докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба