16 серпня 2021 р. Справа № 520/4977/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: П'янової Я.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.04.21 по справі № 520/4977/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 90% до 68% при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з 19.02.2020, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-52/218 від 28.02.2020, виданої Територіальним управлінням ДСА у Харківській області;
- скасувати рішення Ізюмського об'єднаного управління ПФУ України в Харківській області в частині застосування загального відсотку розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від заробітку - 68% при здійсненні перерахунку мого щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-52/218 від 28.02.2020, виданої Територіальним управлінням ДСА у Харківській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 №04-52/218 виданої Територіальним управлінням ДСА у Харківській області, здійснивши виплату боргу однією сумою, без обмеження граничним розміром, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації на час виплати перерахунку;
- допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання в місячний строк з дня отримання постанови подати звіт про виконання рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що наказом начальника управління юстиції виконкому Харківської обласної Ради народних депутатів №02-7/54 від 22.06.1987 на підставі результатів виборів районних (міських) народних судів, проведених 21.06.1987 зарахований на посаду народного судді Ізюмського міського народного суду Харківської області з 22.06.1987.
Постановою Верховної ради України від 13.07.2000 №1895-III обраний суддею безстроково.
Постановою Верховної ради України від 08.09.2016 №1515-VIII позивач звільнений у відставку з посади судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
Наказом в.о. голови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.09.2016 №02-03/89 відрахований зі штату Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
Позивач з 29.09.2016 перебуває на обліку в Ізюмськомому об'єднаному управлінні Пенсійного фону України Харківської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач 03.03.2020 звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 №04-52/218, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області.
Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №8 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №14 від 11.03.2020 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням показників довідки від 28.02.2020 №04-52/218, виданої на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі №520/8589/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 14 від 11.03.2020 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із її заявою від 03.03.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою № 04-52/218 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання, виданою Територіальним управлінням ДСА у Харківській області з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Рішення суду набрало законної сили. Позивач отримав виконавчі листи.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок його щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-52/218 від 28.02.2020. Проте, після здійснення перерахунку зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання судді з 90% до 68% грошового забезпечення.
В листі від 04.03.2021 відповідач зазначив, що розмір довічного грошового утримання позивача з 19.02.2020 складає: 107 202,00 грн. х 68% = 72 897,36 грн.
Позивач не погодившись з такою відповіддю відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Залишаючи без задоволення позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 19.02.2020, в розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області №04-52/218 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі №520/8589/2020, є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Статтею 130 Основного Закону України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відсоток розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді визначений на підставі ч. 3 ст. 141 Закону від 07.07.2010 №2453-VI (з урахуванням пункту 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016), виходячи з 29 років 3 місяців 05 днів стажу роботи позивача на посаді судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
Пунктом 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016 визначено наступне:
" - частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".
Отже, маючи 29 років 3 місяці 05 днів суддівського стажу, позивач згідно частини 3 статті 141 Закону від 07.07.2010 року №2453-VI мав право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому, за Законом від 07.07.2010 року №2453-VI грошове утримання судді обраховувалось з 15 мінімальних заробітних плат з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції (з урахування пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року №11-р/2018).
Однак, чинним Законом №1402-VIII визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:
- щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII);
- базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції) (ч.3, 4 ст.135 Закону №1402-VIII).
Враховуючи положення ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII та суддівський стаж позивача (повних 28 років роботи на посаді судді), з 19.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону №1402-VIII не призводить до порушення ст. 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону №1402-VIII, не є меншим ніж той, який був забезпечений позивачу на підставі положень Закону від 07.07.2010 року №2453-VI.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 19.02.2020, в розмірі 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області №04-52/218 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі №520/8589/2020, є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про залишення без задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 520/4977/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Я.В. П'янова О.В. Присяжнюк