16 серпня 2021 року справа №200/5600/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гайдара А.В., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі № 200/5600/20-а (головуючий І інстанції Аканов О.О., складене у повному обсязі 03 грудня 2020 року в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій щодо відмови 12.02.2020 у наданні статусу безробітної особи; скасування як незаконного наказу, яким відмовлено у наданні статусу безробітної особи; зобов'язання повторно розглянути заяву від 28.05.2019,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Костянтинівського міського центру зайнятості (далі - відповідач, центр зайнятості), в якій просила:
- визнати протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 12.02.2020 у наданні статусу безробітної особи;
- скасувати як незаконний наказ відповідача від 12.02.2020 № НТ200212, яким відмовлено в наданні позивачу статусу безробітної особи;
- зобов'язати Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву від 28.05.2019 про надання ОСОБА_1 статусу безробітної особи з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не мав права приймати оскаржуваний наказ, так як повинен був його прийняти впродовж 7 днів. Позивач вважає, що вона взагалі не повинна буда відвідувати роботодавця, так як співробітники Костянтинівського міського центру зайнятості незаконно видали їй направлення на працевлаштування до Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія Води Донбасу». Також зазначає, що рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 200/9622/19-а визнані протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови в наданні їй статусу безробітної особи, визнаний незаконним і скасований наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.06.2019 № НТ 190603 про відмову в наданні статусу безробітної особи, також указаним рішенням зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву про надання статусу безробітної особи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 12.02.2020 у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи.
Визнано протиправним та скасовано наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 12.02.2020 № НТ 200212 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу безробітної особи.
Зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості надати ОСОБА_1 статус безробітної особи за її заявою від 28.05.2019.
Здійснено розподіл судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування зазначено, що судом не враховано те, що позивачем було надано неправдиву інформацію щодо періодів роботи на посаді системного адміністратора. Враховуючи здобуття лише середньої освіти, тривалість роботи за професією (12 днів), досвід та потреби на ринку праці, вважає, що направлення на працевлаштування до Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія Води Донбасу» є правомірним.
Також, апелянт звертає увагу суду, що позивачем було порушено п. 22 Порядку № 792. Наголошує на тому, що відповідачем в повному обсязі виконано рішення апеляційного адміністративного суду по справі №200/9622/19-а. Наполягає на тому, що суд не може підміняти державний орган, отже суд без належних правових підстав зобов'язав центр зайнятості вчинити певні дії.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Стосовно клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 200/10038/21, колегія суддів вважає необхідним відмовити в задоволенні з огляд3у на наступне.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Колегія суддів зазначає, що позивачем до клопотання не додано жодних доказів на його обґрунтування (копії позову та інші документи тощо), що унеможливлює надати оцінку судом підстав обґрунтування зупинення провадження. Крім того, колегія суддів зазначає, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
ОСОБА_1 28.05.2019 звернулась до Костянтинівського міського центру зайнятості з із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного (а.с. 44).
Цього ж дня позивачу видано направлення на працевлаштування на підприємство Костянтинівське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» контролером водопровідного господарства та роз'яснено про необхідність відвідування роботодавця і повернення корінця направлення з рішенням роботодавця протягом семи календарних днів з дати направлення особи на працевлаштування (а.с. 49).
03.06.2019 відповідачем прийнято рішення № НТ 190603 про відмову у статусі безробітного на підставі п.п. 5 п. 23 Порядку № 792 від 19.09.2018 (не відвідування роботодавця).
04.06.2019 року позивач звернулась до центру зайнятості із заявою про повернення направлення як виданого незаконно (а.с. 7).
Листом від 18.06.2019 року № 03/1497 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що враховуючи здобуття лише середньої освіти, тривалість роботи за професією (12 днів), досвід та потреби на ринку праці відповідачем правомірно видано направлення на працевлаштування до Костянтинівського ВУ ВКГ «Компанія Води Донбасу» (а.с. 46)
Рішенням Першого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 200/9622/19-а задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними та скасування наказу. Визнано протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 03.06.2019 у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи. Визнано незаконним та скасовано наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.06.2019 № НТ 190603 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу безробітної особи.
Зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості від 28.05.2019 про надання статусу безробітної особи з урахуванням висновків суду.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем 04.03.2020 скасовано наказ від 03.06.2019 № НТ 190603 та 12.02.2020 прийнято наказ № НТ 200212 про відмову у наданні статусу безробітної особи з підстав, передбачених пп. 5 п. 23 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 (а.с. 57).
Центр зайнятості 06.03.2020 листом за № 33/10/937-20 повідомив позивача про повторний розгляд заяви від 28.05.2019 та прийняття рішення про відмову у наданні статусу безробітної особи відповідно до підпункту 5 пункту 23 Порядку № 792, у зв'язку з невідвідуванням роботодавця (а.с. 6).
Вважаючи, що центр зайнятості без належного законодавчо-встановленого підґрунтя відмовив їй у наданні статусу безробітної особи, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого порушеного права.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» (із змінами та доповненнями) від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
Згідно зі ст. 3 Закону № 5067-VI кожен має право на вільно обрану зайнятість. Примушування до праці у будь-якій формі забороняється. Добровільна незайнятість особи не може бути підставою для притягнення її до відповідальності. Зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.
За змістом ч. 1 ст. 24 Закону № 5067-VI заходи щодо сприяння зайнятості населення спрямовуються на: 1) забезпечення відповідності рівня професійної кваліфікації працездатних осіб потребам ринку праці; 2) створення умов для активного пошуку роботи безробітними; 3) підвищення конкурентоспроможності осіб на ринку праці.
За приписами статті 43 Закону № 5067-VI статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №792 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей Порядок визначає процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості (далі - центр зайнятості).
Відповідно до приписів пункту 4 Порядку для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
1) пред'являють: громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
2) інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.
Згідно з п. 12 Порядку у разі наявності пропозиції щодо роботи кар'єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування.
Форма направлення на працевлаштування затверджується Мінсоцполітики.
Згідно п. 20 Порядку особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов'язана подати кар'єрному раднику не пізніше сьомого календарного дня з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.
Під час формування направлення на працевлаштування кар'єрний радник зобов'язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.
Якщо в зазначений строк така особа подає кар'єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв'язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.
У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з першого дня взяття на облік у центрі зайнятості.
Матеріалами справи свідчать, що позивач звернулась 28.05.2019 до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та подала заяву про надання статусу безробітного. У відповідь на звернення їй надано направлення на працевлаштування на підприємство Костянтинівське ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» та роз'яснено про необхідність відвідування роботодавця і повернення корінця направлення з рішенням роботодавця протягом семи календарних днів після направлення особи на працевлаштування.
Підставою для відмови у наданні статусу безробітної особи відповідачем зазначено п.п. 5 п. 23 Порядку.
Так, відповідно до п.п. 5 п. 23 Порядку підставами для відмови у наданні статусу безробітного є, зокрема, невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування.
Відповідно до пункту 22 Порядку рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, послався на рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 200/9622/19, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості та визнані протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо відмови 03.06.2019 у наданні ОСОБА_1 статусу безробітної особи; визнаний незаконним і скасований наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 03.06.2019 № НТ 190603 про відмову ОСОБА_2 в наданні статусу безробітної особи; зобов'язано Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2019 про надання статусу безробітної особи з урахуванням висновків суду.
Проте, судом не враховано, що при розгляді цієї справи досліджувалося питання щодо перебігу семиденного строку для звернення до роботодавця та повернення корінця цього направлення до центру зайнятості та передчасності наказу від 03.06.2019 № НТ19063 про відмову в наданні статусу безробітної особи. Питання щодо незаконності видачі направлення на працевлаштування позивача до Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія Води Донбасу» при розгляді цієї справи судом не досліджувалося.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 200/9622/19 виконано. Повторно розглянута заява позивача від 28.05.2019 та прийнято рішення про відмову позивачу у наданні статусу безробітної особи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає незаконним направлення на працевлаштування до Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія Води Донбасу» з огляду на те, що за останньою посадою, яку вона займала, була посада системного адміністратора, що підтверджується копією трудової книжки та довідкою про доходи з підприємства, відповідно до якої її нарахована заробітна плата складала 30000,00 грн, на що суд зазначає наступне.
Відповідно до сформованої відповідачем персональної картки ОСОБА_1 на час звернення позивача із заявою про надання статусу безробітної особи, а саме 28.05.2019, в ЄДРС були відсутні відомості про працевлаштування та роботу позивача у ФОП ОСОБА_3 , які з'явились в реєстрі 07.08.2019 (а.с. 61).
Копії трудової книжки ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Крім того, з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу вбачається, що будь-які відомості про отримання позивачем заробітної плати та трудової діяльності ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про зайнятість населення» підходящою роботою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітна.
Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.
Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем вищої освіти (вищої спеціальної освіти), рівень кваліфікації та фаху.
Слід зазначити, що прийняттю рішення Костянтинівського міського центру зайнятості від 12.02.2020 передувало надання 28.05.2019 направлення позивачу на працевлаштування до Костянтинівського ВУ ВКГ КП «Компанія Води Донбасу».
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено відсутність у позивача вищої освіти (вищої спеціальної освіти), рівня кваліфікації та фаху, відсутність в ЄДРС на час звернення до відповідача відомостей про працевлаштування та роботу позивача у ФОП ОСОБА_3 , відсутність будь-яких відомостей про отримання позивачем заробітної плати та трудової діяльності ОСОБА_1 , колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що направлення на працевлаштування видано позивачу на законних підставах.
Підставою відмови у наданні статусу безробітного у рішенні від 12.02.2020 зазначено п.п. 5 п. 23 Порядку № 792.
З приводу посилання позивача, що рішення від 12.02.2020 прийнято поза межами семиденного строку з дня подання заяви, суд апеляційної інстанції зазначає, що це рішення прийнято на виконання рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 200/9622/19, тобто в цьому випадку перебіг строку почав свій відлік з дати ознайомлення центру зайнятості з судовим рішенням.
Враховуючи, що до часу прийняття рішення від 12.02.2020 позивачем не виконано умови п.п. 5 п. 23 Порядку, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що це рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.05.2019 про відмову в наданні статусу безробітної особи прийняте на законних підставах.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вона підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Костянтинівського міського центру зайнятості на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі № 200/5600/20-а - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі № 200/5600/20-а - скасувати.
Постановити нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій щодо відмови 12.02.2020 у наданні статусу безробітної особи; скасування як незаконного наказу, яким відмовлено у наданні статусу безробітної особи; зобов'язання повторно розглянути заяву від 28.05.2019 - відмовити.
Повний текст судового рішення складено та підписано 16 серпня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів А. В. Гайдар
А.А. Блохін
І. В. Сіваченко