ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2021 року місто Київ №640/16858/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із матеріалами адміністративного справи
за позовомОСОБА_1
до про Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві визнання протиправними дій,
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/16858/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви, уточнив позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 27.07.2021 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за участю сторін, яке обгрунтовано тим, що позов в цій справі подано ОСОБА_1 , яка є суддею у відставці, що відповідно, є виключенням, пердбаченим частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо можливості віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності та розгляду її за правилами спрощеного провадження.
Вирішуючи клопотання представника позивача про розгляд справи за участю сторін, суд зазначає наступне.
Пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В свою чергу, розгляд адміністративних справ в порядку загального позовного провадження визначений частинами третью-четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких за загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
При цьому, виходячи із приписів статті 50 Закон України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в цій статті розуміються, зокрема, судді.
У той же час, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 13.04.2021 №811/0/15-21 позивача звільнено з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Предметом розгляду в даній справі є протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 15.04.2021 з урахуванням стажу в 31 рік 07 місяців 15 днів в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд звертає увагу, що спірні правовідносини виникли внаслідок звільнення позивача у відставку, а тому в даному випадку вимогу Закону України «Про запобігання корупції» не розповсюджуються на вказані правовідносини, які є предметом дослідження у справі №640/16858/21.
Відтак, підстави для розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не виключаються Кодексом адміністративного судочинства України в імперативному порядку.
У контексті з наведеним суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у світлі положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Тобто, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у позовній заяві, відзиві на позов, чи в іншому документі, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи у судовому засіданні.
При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень, доказів тощо.
За таких підстав та враховуючи, що будь - яких достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи за участю сторін.
Керуючись статтями 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання про розгляд справи за участю сторін у справі №640/16858/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іщук І.О.