ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2021 року м. Київ № 758/2621/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просила:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо ненарахування пенсії в належному розмірі позивачу;
зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01 квітня 2017 року в розмірі 60 відсотків заробітної плати в належному розмірі;
зобов'язати відповідача сплатити позивачу різницю між пенсією, яку отримує позивач, та пенсією, яку вона повинна була отримувати, що утворилась з вини відповідача з 01 квітня 2017 року по 01 березня 2021 року у розмірі 44 771,26 грн;
встановити судовий контроль за виконанням рішення суду відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України);
зобов'язати відповідача з дня набрання рішенням законної сили, у 10-денний строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03 березня 2021 року вказаний адміністративний позов (адміністративну справу № 758/2621/21) передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 758/2621/21.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року та продовжує порушувати права позивача на отримання пенсії у належному розмірі.
У листі (т. 1 а. с. 126) представник ГУ ПФУ в м. Києві посилається на те, що постанова Подільського районного суду міста Києва виконана у березні 2018 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Подільського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року (т. 1 а.с. 14-15) у справі № 758/11863/17, яке згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/70505319) набрало законної сили 02 лютого 2018 року, визнано відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з включенням до розміру її заробітку грошової допомоги у розмірі 29 820,02 грн - протиправною, зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з 01 квітня 2017 року з урахуванням (при розрахунку розміру пенсії) нарахованої та виплаченої у січні 2017 року допомоги у розмірі 29 820,02 грн, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 січня 2020 року у справі № 758/11863/17 замінено сторону у справі та боржника у виконавчому провадженні - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві на процесуального правонаступника - ГУ ПФУ в м. Києві.
На стадії виконання зазначеної постанови суду, відповідач, на думку позивача, здійснив перерахунок пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено постановою суду.
Не погоджуючись з таким перерахунком позивач звернулась до суду.
Відповідно до вимог частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Водночас, відповідно до вимог частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Слід звернути увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на наведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
З аналізу предмету спору у цій справі суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме постанови Подільського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року у справі № 758/11863/17.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання постанови суду. Проте, правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, в оскаржуваних правовідносинах наявні обставини, з якими наведені норми КАС України пов'язують наявність підстав для, зокрема, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку, зокрема, статті 383 КАС України з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а (адміністративне провадження № К/9901/21958/18).
Згідно з положеннями статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких умов, не підлягають розгляду питання про встановлення судового контролю відповідно до статті 382 КАС України та зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.В. Вовк