про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Черкаси
16 серпня 2021 року справа № 580/5735/21
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
09 серпня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, в якій просить:
1) визнати протиправною відповідь відповідача від 22.07.2021 №8027-2 щодо надання неповної та недостовірної інформації про сплату відділом бухгалтерського обліку та звітності департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради 500,00 грн стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 з відповідача;
2) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.07.2021 та надати відповідь в частині зазначення достовірних даних щодо сплати відділом бухгалтерського обліку та звітності департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради 500,00 грн стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 з відповідача.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У прийнятті позовної заяви слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У позовній заяві позивач зазначає, що 11.03.2021 Черкаським апеляційним судом у справі №712/6030/20 винесено постанову про стягнення на користь ОСОБА_1 з Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради по 500 грн моральної шкоди з кожного.
12.07.2021 позивачка звернулася до відповідача із запитом про виконання постанови Черкаського апеляційного суду, а саме виплати відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн.
28.07.2020 отримала відповідь Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 22.07.2021 №8027-2, в якій зазначено, що відділом бухгалтерського обліку та звітності Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради сплачено відповідну суму стягнення згідно виконавчого документа, а саме:
- 500,00 грн стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 з Виконавчого комітету Черкаської міської ради;
- 500,00 грн стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 з Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради .
Проте позивача вважає, що дана інформація не відповідає дійсності, оскільки відповідачем подано недостовірну інформацію, щодо виплати Виконавчим комітетом Черкаської міської ради відшкодування моральної шкоди в розмірі 500,00 грн.
Таким чином, підставою для звернення позивача до суду є незгода позивача з діями відповідача, вчиненими на виконання постанови Черкаського апеляційного суду у справі №712/6030/20 від 10.03.2021.
Відповідно до статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .
З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що неможна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини 5 статті 383 КАС України, відповідно до якої розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, здійснюється судом протягом 10 днів з дня її отримання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №580/3970/20.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції”, Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (Hornsby v. Greece № 18357/91).
Підсумовуючи вище наведене, суддя зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Таким чином, для захисту порушених прав при виконанні постанови Черкаського апеляційного суду від 11.03.2021 у справі №712/6030/20, позивач має право звернутись до суду першої інстанції із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи, що для захисту порушених позивач має звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали разом із позовною заявою, доданими до неї матеріалами повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко