16 серпня 2021 року справа № 580/5407/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
28.07.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з 01.05.2021, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язання виплатити позивачу всю суму недоотриманої частини пенсії, перерахованої з дати прийняття рішення до дня проведення перерахунку.
Додатково просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вказаної норми законодавства. Відповідач всупереч вимог закону та рішення Конституційного Суду України відмовив у такому перерахунку у зв'язку з тим, що провів перерахунок пенсії позивача з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01.07.2019. вважає, що має прав на перерахунок пенсії з 01.05.2021, оскільки із заявою до відповідача він звернувся після 15 числа квітня 2021 року,а саме 02.06.2021.
Ухвалою суду від 29.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
13.08.2021 відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Стверджує, що провів з 01.07.2019 перерахунок пенсії позивачу з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Розмір його пенсії до проведення перерахунку становив 3519,00грн. Після вказаного перерахунку з 01.07.2019 її розмір збільшився і становив 5630,40грн. З 01.01.2021 провів перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, внаслідок чого розмір пенсії збільшився і становив 6368,40грн. З 01.03.2021 провів перерахунок пенсії у зв'язку з індексацією заробітку, внаслідок чого розмір пенсії збільшився до 6375,79грн: 5510,39грн - розмір пенсії по інвалідності ІІ групи х 1,17 (коефіцієнт збільшення з 01.03.2019 середньої заробітної платив Україні, яка враховується для обчислення пенсії) х 1,11 (коефіцієнт збільшення з 01.05.2020 показника середньої заробітної плати в Україні, який враховується для обчислення пенсії) х (6000,00грн (мінімальна заробітна плата на 01.01.2021) х 5/10340,35грн (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 рік) х 35%; 530,70грн - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи (1769,00грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01.12.2020) х 30%); 284,70грн - додаткова пенсія особам, що належать до 1 категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з інвалідністю ІІІ групи; 50,00грн -щомісячна цільова грошова допомога особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Воєнним квитком НОМЕР_2 підтверджується, що позивач проходив військову службу.
Довідкою на №4/1958 від14.04.1998 з архівних документів військової частини №34003 підтверджується, що позивач у складі частини брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (був відряджений) у період з 05.09.1987 (наказ від 05.09.1987 №482) до 27.10.1987 (наказ від 27.10.1987 №534) в Зоні №3 та отримав опромінення 8,166.
Висновком обласної спеціальної ЛКК позивачу встановлено захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії наЧАЕС.
Довідкою до акта огляду МСЕК серії 6ЧК №120435 підтверджується, що позивачу 01.10.2007 встановлено ІІІ групу інвалідності із-зв захворювання, пов'язаного з в/сл з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до довідки серії 6ЧК №120435 визначено ступінь втрати професійної працездатності позивача - 35%. Згідно з посвідченням від 21.01.2008 серії НОМЕР_3 позивач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Посвідченням від 12.12.2019 серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (1 Категорії).
Відомостями перерахунку пенсії з пенсійної справи позивача підтверджується, що його пенсія перерахована:
24.06.2019 з 01.07.2019-23.11.2019 із середньомісячного заробітку - 5950,48000 у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму та її розмір становив 3519,00грн;
03.07.2019 з 01.07.2019-23.11.2019 із середньомісячного заробітку - 11765,20802 у зв'язку з уточненням даних в ЕПС та її розмір становив 4117,82грн;
19.02.2021 з 01.01.2021-30.06.2021 із середньомісячного заробітку - 14183,76693 у зв'язку з уточненням даних в ЕПС та її розмір становив 4964,32грн;
01.03.2021 з 01.03.2021-30.06.2021 із середньомісячного заробітку - 15743,98000 у зв'язку з індексацією заробітку та її розмір становив 5510,39грн.
21.05.2021 позивач звернувся заявою про перерахунок пенсії до відповідача, в якій просив в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, здійснити з 25.04.2019 перерахунок та виплату йому пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, відповідно до положень ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше виплачених сум коштів пенсії.
Листом від 04.06.2021 №3549-3546/С-02/8-2300/21 відповідач повідомив. Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Згідно з документами пенсійної справи позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 13.09.1987 до 30.09.1987, період строкової служби з 04.05.1973 до 11.05.1975. На виконання умов рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26.06.2019 №543, яка набрала чинності з 01.07.2019, якою внесені зміни до п.9-1 Порядку №1210: «За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою». Тому перерахунок пенсії позивачу проведено з 01.07.2019.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 9 Закону №796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з приміткою "*" до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, визначає ст.59 Закону №796-XII.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.59 Закону №796-XII пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
З 01 жовтня 2017 року редакція ч.3 ст.59 Закону №796-XII змінена Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон №2148-VIII). Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, а також змінена підстава обрахунку замість "з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження" на "з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року".
На дату звернення позивача із заявою до відповідача ч.3 ст.59 Закону №796-XII визначає, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.ст.54, 57 і 59 Закону №796-XII, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, врегульований Порядком №1210.
Конституційний Суд України у Рішенні від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 констатував, що запровадження Законом №2148-VIII змінених умов та порядку обчислення пенсії по інвалідності для такої категорії осіб, як військовослужбовців дійсної строкової служби, передбачених частиною третьою статті 59 Закону №796-XII, призвели до дискримінації рівнів соціального захисту різних категорій військовослужбовців. Для усунення цієї дискримінації КСУ визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У Рішенні Конституційного Суду України також наголошується, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус. Суд наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків з конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості. Конституційний Суд України відзначив, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону №796-XII та обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим, порівняно з іншими категоріями військовослужбовців, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.
Також Конституційний Суд України підкреслив, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов'язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності. На переконання Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.
З урахуванням положень ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, чинними після 25 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону №796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 внесені зміни до Порядку №1210, згідно з якими цей Порядок доповнено п.9-1. Зокрема, за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:
де П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.”
Постановою Кабінету Міністрів України від Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 №543 були внесені зміни до Порядку №1210, згідно з якими цей Порядок доповнювався п.9-1, такого змісту: «За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою».
Тобто п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати застосовується у загальній формулі обчислення розміру пенсії, як одна зі складових рівняння.
Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з п.4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, відповідач наділений правом перевіряти надані особою документи для призначення пенсії та вірного її обчислення.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Отже, відповідач після надходження заяви позивача щодо перерахунку його пенсії зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Суд врахував, що позивач звертався до відповідача заявою від 21.05.2021 про перерахунок його пенсії з 25.04.2019, яка зареєстрована 24.05.2021, та не просив зробити такий перерахунок з 01.05.2021. Відмови у перерахунку пенсії з 01.05.2021 (як зазначає позивач) відповідач не вчинив. Оскільки позивач звернувся з відповідною заявою щодо перерахунку його пенсії після 15 числа у 2021році, то у разі виникнення права на підвищення пенсії перерахунок мав би проводитись з 01.06.2021 (першого числа наступного місяця). Отже, доводи позивача, викладені у позовній заяві щодо перерахунку пенсії з 01.05.2021, оскільки із заявою до відповідача він звернувся після 15 числа квітня 2021 року, а саме 02.06.2021, - не обгрунтовані.
У 2019 та 2020 році мінімальна заробітна плата, визначена відповідними законами про Державний бюджет України на ці роки становила: у місячному розмірі: з 1 січня 2019 року - 4173 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні; у місячному розмірі: з 1 січня 2020 року - 4723 гривні, з 1 вересня 2020 року - 5000 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 28,31 гривні, з 1 вересня - 29,2 гривні.
Статтею 8 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 36,11 гривні, з 1 грудня - 39,12 гривні.
Отже, збільшення розміру мінімальної заробітної плати у 2021 році відбудеться з 01.12.2021.
Враховуючи, що перерахунок пенсії проводиться з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, за вказаною вище формулою у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати, а також, що пенсія позивача перерахована востаннє 01.03.2021 з 01.03.2021-30.06.2021 із середньомісячного заробітку - 15743,98000 та її розмір становить 5510,39грн, заявлене право позивача не порушене.
Застосування вказаних розмірів заробітної плати, помноженої на 5, у вказаній вище формулі для обчислення пенсії позивача підтверджується математичним розрахунком.
Відповідач у заявлених спірних правовідносинах не допустив порушення заявлених прав позивача. Тому позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на результат вирішеного спору та відсутність доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.ст.132-139КАС України.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) про:
визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії з 01.05.2021, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язання виплатити всю суму недоотриманої частини пенсії, перерахованої з дати прийняття рішення до дня проведення перерахунку.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 16.08.2021.