Рішення від 04.08.2021 по справі 913/266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м.Харків Справа № 913/266/20(913/108/21)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404),

до відповідача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа - підприємець Білоус Сергій Миколайович (місце проживання: АДРЕСА_1 )

про звернення стягнення на предмет іпотеки

в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство.

Секретар судового засідання Ведькало М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

1. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №987 від 11.10.2013, що станом на 01.02.2021 складає 1221435, 62 грн, яка включає в себе: заборгованість за кредитом - 800 000 грн, інфляційні витрати - 137600 грн, 25% відповідно до ст. 625 ЦК України - 283835, 62 грн (за період з 01.03.2018 по 31.07.2019), звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07.12.1999, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), а саме:

- земельну ділянку площею 5,7768 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0015, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926144, виданого 16.02.2009, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12.08.2008 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №749, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 12.08.2008 за №3076897, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 135 від 13.08.2008;

- земельну ділянку площею 5,3835 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0014, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926143, виданого 16.02.2009, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12.08.2008 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №752, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12.08.2008 за №3076898, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 134 від 13.08.2008;

- земельну ділянку площею 6,1976 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0007, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926145, виданого 16.02.2009, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12.08.2008 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №756, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12.08.2008 за №3076900, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 133 від 13.08.2008, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження земельних ділянок, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (код ЄДРІІОУ 05839888) до фізичної особи - підприємця Білоуса Сергія Михайловича, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням третьою особою свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором №4987 від 11.10.2013 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем, виконання якого забезпечене нерухомим майном, що належить відповідачу та є предметом іпотеки за іпотечним договором від 11.10.2013, укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_1 та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., зареєстрованого в реєстрі за №4182.

Позивачем зазначено, що 13.07.2016 рішенням загальних зборів акціонерів товариство ПАТ "Укрінбанк" перейменовано на ПАТ "Укрінком", змінено види діяльності товариства, зокрема виключено вид діяльності "діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 "Інші види грошового посередництва" та визначено основним видом діяльності 68.20 "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".

Таким чином, ПАТ "Укрінком" (правонаступник ПАТ "Укрінбанк") розпочав діяти лише з 13.07.2016, як юридична особа, діяльність якої не пов'язана із діяльністю комерційних банків.

28.03.2017 рішенням загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство "Укрінком" перейменовано на ПАТ "Українська інноваційна компанія" та викладено статут в новій редакції.

Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2021 матеріали справи №913/266/20(913/108/21) передано на розгляд судді Масловському С.В.

У зв'язку з тим, що відповідачем у справі є фізична особа, судом 09.03.2021 було направлено запит до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Подільської районної в місті Києві державної адміністрації для отримання інформації щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи ОСОБА_1 .

Запит №913/266/20(913/108/21) Господарського суду Луганської області від 09.03.2021 на отримання інформації щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/ перебування фізичної особи ОСОБА_1 було повернуто органом поштового зв'язку з відміткою "Не знаходиться".

31.03.2021 Господарським судом Луганської області було направлено повторно запит до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Подільської районної в місті Києві державної адміністрації для отримання інформації щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Подільської районної в місті Києві державної адміністрації №106-2515 від 07.04.2021, за наявними даними, які містяться в інформаційній системі "Реєстр територіальної громади міста Києва", громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.01.2008 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.04.2021 позовну заяву залишено без руху. Встановлено Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви та надати суду докази сплати судового збору в розмірі 18321 грн 53 коп., а також вказати, на яких підставах підлягає залученню до участі у справі третя особа і яким чином рішення у справі може вплинути на її права та обов'язки.

26.04.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" надійшла заява без номеру від 22.04.2021 про усунення недоліків позовної заяви, а саме ПАТ "Український інноваційна компанія" надано докази сплати судового збору в розмірі 18510 грн 82 коп. (оригінал платіжного доручення №15 від 01.03.2021).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.05.2021 справу прийнято до провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.05.2021 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича.

15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

24.05.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від відповідача надійшла заява без номеру від 20.05.2021 про застосування терміну позовної давності. Так, в обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що відповідно до п. п. 3.1., 3.5.1. кредитного договору, граничний термін повернення кредиту є 10.10.2016, а відтак, останнім днем для звернення до суду з відповідними позовними вимогами був 10.10.2019. Натомість, позовна заява була подана позивачем лише 23.02.2021.

Разом з тим, 24.05.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від третьої особи надійшла заява без номеру від 20.05.2021 про передачу справи №913/266/20(913/108/21) до Господарського суду Київської області. Вказана заява обґрунтована відсутністю переходу від ПАТ «Український інноваційний банк» до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» прав банку щодо кредитного договору №4987 від 11.10.2013, який укладений між ПАТ «Український інноваційний банк», правонаступником якого не є ПАТ «Українська інноваційна компанія». Третя особа зауважує, що даний спір не стосується майна боржника - ПАТ «Українська інноваційна компанія», а тому, на думку третьої особи, існують всі законні підстави для передачі справи до іншого суду.

Крім того, у заяві третя особа звертає увагу, що відповідач - ОСОБА_1 згідно відповіді Подільської районної в місті Києві державної адміністрації №106-2515 від 07.04.2021 з 11.01.2008 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а спірне майно (земельні ділянки) розташовані в Київській області, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, з огляду на що вважає, що матеріали справи №913/266/20(913/108/21) необхідно передати за підсудністю до Господарського суду Київської області, оскільки відповідно до ч.3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна розглядаються господарським судом за місцезнаходження майна або основної його частини (виключна підсудність).

У судовому засіданні 26.05.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 10.06.2021 о 14 год 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 10.06.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 02.07.2021 о 15 год 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

25.06.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від відповідача надійшла заява без номеру від 25.06.2021 про передачу справи №913/266/20(913/108/21) до Господарського суду міста Києва. В обґрунтування вказаної заяви відповідачем зазначено, що 22.06.2021 Господарським судом міста Києва було відкрито провадження у справі №910/8669/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Оскільки стороною у вказаній справі є боржник - ОСОБА_1 , предметом спору є вимоги до майна боржника - звернення стягнення на предмет іпотеки - земельні ділянки, провадження у справі №913/266/20(913/108/21) відкрито до відкриття провадження у справі №910/8669/21, відповідач вважає, що справа №913/266/20(913/108/21) підлягає розгляду в межах справи №910/8669/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та просить передати матеріали справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки положення ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають розгляд майнового спору з вимогами позивача до боржника та щодо його майна, а не навпаки.

29.06.2021 на адресу Господарського суду Луганської області від представника відповідача надійшла заява без номеру від 24.06.2021 про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що справа №913/266/20(913/108/21) повинна розглядатися Господарським судом Київської області, оскільки спір по справі виник між сторонами з приводу нерухомого майна - земельних ділянок, що розташовані в межах Київської області. Також, зазначено, що в справі №913/266/20(913/108/21) розглядаються майнові вимоги боржника - ПАТ «Українська інноваційна компанія» до відповідача, а не навпаки вимоги відповідача - ОСОБА_1 до боржника - ПАТ «Українська інноваційна компанія». З огляду на вищезазначене представник відповідача вважає, що справа не підлягає розгляду Господарським судом Луганської області та просить провадження у справі №913/266/20(913/108/21) закрити.

У судовому засіданні 02.07.2021 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 13.07.2021 о 10 год 30 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 13.07.2021 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача Кацан Марії Тарасівни та третьої особи - фізичної особи - підприємця Білоус Сергія Миколайовича - адвоката Запорожець Ігоря Анатолійовича №б/н від 24.06.2021 про закриття провадження у справі, з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.

Таким чином, з огляду на викладене, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19).

У постановах від 15.05.2019 у справі №289/2217/17, від 12.06.2019 у справі №289/233/18, від 19.06.2019 у справах №289/718/18 та №289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного кодексу має відбуватись господарським судом в межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача Кацан Марії Тарасівни та третьої особи - фізичної особи - підприємця Білоус Сергія Миколайовича - адвоката Запорожець Ігоря Анатолійовича №б/н від 24.06.2021 про закриття провадження у справі, задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 13.07.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 21.07.2021 о 14 год 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 21.07.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 27.07.2021 о 14 год 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 27.07.2021 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.08.2021 о 16 год 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 04.08.2021 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача Кацан Марії Тарасівни та третьої особи - фізичної особи - підприємця Білоус Сергія Миколайовича - адвоката Запорожець Ігоря Анатолійовича №б/н від 20.05.2021 та клопотання №б/н від 25.06.2021 про передачу справи №913/266/20(913/108/21) до Господарського суду Київської області, з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, суд зазначає, що у зв'язку із набранням чинності Кодексу, була змінена як юрисдикція так і територіальна підсудність відповідних спорів стороною в яких є боржник. Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження. Тобто, майнові спори, стороною яких є боржник розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що, у свою чергу, узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу, який передбачає концентрацію всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у межах справи про банкрутство. Принцип концентрації майнових спорів у межах справи про банкрутство може бути витлумачений як такий, що передбачає розгляд у межах справи про банкрутство всіх майнових та пов'язаних з ними немайнових спорів, що суттєвим чином впливають на структуру кредиторів, суму кредиторських вимог, підстави їх виникнення, зміни, припинення, склад майнових активів боржника.

З огляду на положення Кодексу України з процедур банкрутства, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі №50/311-б).

За таких обставин, оскільки з моменту порушення стосовно боржника - ПАТ "Українська інноваційна компанія", справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і те, що норми Кодексу є спеціальними у застосуванні при розгляді справ про банкрутство, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача Кацан Марії Тарасівни та третьої особи - фізичної особи - підприємця Білоус Сергія Миколайовича - адвоката Запорожець Ігоря Анатолійовича №б/н від 20.05.2021 та клопотання №б/н від 25.06.2021 про передачу справи №913/266/20(913/108/21) до Господарського суду Київської області, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачами не подано відзивів на позовну заяву у встановлений судом строк, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем (позичальник за договором) укладено кредитний договір №4987 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі 800000 грн 00 коп. на термін до 10.10.2016 включно, зі сплатою 23% річних, згідно з наступним графіком зменшення кредитної лінії: по 66600,00 грн щомісячно до 10 числа починаючи з 01.11.2015 та остаточне погашення в сумі 67400,00 грн 10 жовтня 2016 в кінцевий термін повернення кредиту. (п. 3.1 та п. 3.4.1. кредитного договору).

Додатковою угодою №2 від 28.04.2015 сторони змінили умови п.3.4.1. кредитного договору та узгодили, що починаючи з 01.05.2015 позичальник сплачує банку проценти в розмірі 25 % річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь - який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом

Відповідно до п. 3.7.1. кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за договором є:

- земельна ділянка площею 5,3835 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, кадастровий номер 3220884400:08:001:0014 та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 926143, заставною вартістю - 860 606 грн 00 коп.;

- земельна ділянка площею 5,7768 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, кадастровий номер 3220884400:08:001:0015 та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 926144, заставною вартістю - 923 479 грн 00 коп.;

- земельна ділянка площею 6,1976 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, кадастровий номер 3220884400:08:001:0007 та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 926145, заставною вартістю - 990 748 грн 00 коп.

У разі порушення строків сплати процентів за кредитом позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.3. договору); у разі порушення граничного терміну повернення кредиту, в тому числі графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня (п.7.4. договору); пеня, передбачена пунктами 7.3, 7.4 договору, нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов'язання) (п.7.5. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору, договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку; договір залишається чинним до повного виконання позичальником зобов'язань за договором (повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів, інших платежів за договором відповідно до умов договору).

11.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (іпотекодержатель за договором) та ОСОБА_1 (іпотекодавець за договором) укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, іпотекою за договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №4987 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11.10.2013, Додаткової угоди № 1 від 25.03.2015 та Додаткової угоди № 2 від 28.04.2015 (з урахуванням додаткових угод до нього, що будуть укладені в майбутньому), укладеного між іпотекодержателем та позичальником - фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем, згідно з яким іпотекодержатель на визначених в ньому умовах надає, а позичальник зобов'язаний повернути в термін по 10.10.2016 (включно) кредит в розмірі 800000 грн 00 коп., зі сплатою 25% річних в гривні починаючи з 01.05.2015, а також банківські комісії, пеню та штрафи у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п.1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору від 28.04.2015).

Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги щодо сплати позичальником платежів у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування позичальником збитків, понесених у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) ним зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором, а також забезпечуються вимоги зазначені у п.п.3.1.4. та п.п.3.2.3 іпотечного договору (п.п.1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору від 28.04.2015).

Іпотекодавець з метою забезпечення виконання, передбачених кредитним договором зобов'язань передає в іпотеку нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва, площею 5,7768 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада;

- земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва, площею 5,3835 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада;

- земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва, площею 6,1976 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада (п.1.2. іпотечного договору).

Відповідно до п.2.1. іпотечного договору предметом іпотеки за договором є нерухоме майно:

- земельна ділянка площею 5,7768 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0015, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926144, виданого 16.02.2009, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12.08.2008 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №749, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 12.08.2008 за №3076897, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 135 від 13.08.2008.

Акт зареєстровано 16.02.2009 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300013.

Вартість предмета іпотеки 1, згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який складено 02.09.2013 СОД - ПП «АРГУМЕНТ» (Ліцензія ДКУЗР серія АГ №583070, видана Державним агентством земельних ресурсів України 24.02.2011) становить 1498502 грн 00 коп. без ПДВ.

Вартість предмета іпотеки 1 за згодою сторін становить - 923 479 грн 00 коп.

- земельна ділянка площею 5,3835 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0014, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №926143, виданого 16.02.2009, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12.08.2008 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №752, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12.08.2008 за №3076898, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 134 від 13.08.2008.

Акт зареєстровано 16.02.2009 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300014.

Вартість предмета іпотеки 2, згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який складено 02.09.2013 СОД - ПП «АРГУМЕНТ» (Ліцензія ДКУЗР серія АГ №583070, видана Державним агентством земельних ресурсів України 24.02.2011) становить 1411554 грн 00 коп. без ПДВ.

Вартість предмета іпотеки 2 за згодою сторін становить - 860606 грн 00 коп.

- земельна ділянка площею 6,1976 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0007, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №926145, виданого 16.02.2009, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12.08.2008 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №756, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12.08.2008 за №3076900, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 133 від 13.08.2008.

Акт зареєстровано 16.02.2009 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300015.

Вартість предмета іпотеки 3, згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який складено 02.09.2013 СОД - ПП «АРГУМЕНТ» (Ліцензія ДКУЗР серія АГ №583070, видана Державним агентством земельних ресурсів України 24.02.2011) становить 1607657 грн 00 коп. без ПДВ.

Вартість предмета іпотеки 3 за згодою сторін становить - 990 748 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2.2. іпотечного договору вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить - 2774833 грн 00 коп.

В розділі 6 іпотечного договору "Звернення стягнення на предмет іпотеки" сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (в тому числі у випадку прострочення чергових платежів) іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.6.1); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання. При цьому позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі (п.6.3., 6.4 договору іпотеки) або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 6.2. договору іпотеки); вимоги іпотекодержателя можуть бути задоволені шляхом прийняття іпотекодержателем у власність предмету іпотеки в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку" (п.6.3.).

На виконання умов укладеного кредитного договору, відповідно до меморіального ордеру №6733879 від 16.07.2014, меморіального ордеру №6487331 від 08.07.2014, меморіального ордеру №5978951 від 26.04.2014, меморіального ордеру №5514071 від 11.04.2014, меморіального ордеру №1430444 від 18.02.2014, меморіального ордеру №10136687 від 28.11.2014 та меморіального ордеру №8692562 від 11.10.2013 банк надав позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії в розмірі 930164 грн 04 коп.

Проте відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконав частково на суму 130164 грн 04 коп., у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором № 4987 від 11.10.2013 в розмірі 800000 грн 00 коп.

Також, у зв'язку з тривалим невиконанням зобов'язань за договором, позивачем нараховані інфляційні втрати за період з 01.03.2018 по 31.01.2021 в розмірі - 137600 грн 00 коп., проценти в розмірі 25% річних за період з 01.03.2018 по 31.01.2021 у розмірі 283835 грн 62 коп.

Щодо тверджень представника відповідача та третьої особи щодо відсутності переходу прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк" до ПАТ "Українська інноваційна компанія", господарським судом зазначено наступне.

13.07.2016 на позачергових Загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, рішення про зміну назви товариства на Публічне акціонерне товариство "Укрінком".

28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрінком", змінено найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства "Укрінком" на "Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.

Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 05839888, тобто такий самий, як у ПАТ "Укрінбанк".

Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи а зміна організаційно-правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно з ст. 27, 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від Національного банку України.

В даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб'єктності в порядку правонаступництва.

Згідно з ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

В п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду №914/3587/14 від 24.04.019 зазначено, що з аналізу зазначених положень убачається, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (ПАТ "Львівобленерго" на ПрАТ "Львівобленерго") не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 6 положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта (п. 4), який зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним (п. 6).

Правонаступництво є перехід сукупності прав та обов'язків від одного суб'єкта правовідносин до іншого, в порядку та на умовах встановлених законом. Отже обов'язковою умовою правонаступництва, є наявність декількох окремих суб'єктів, дотримання процедури переходу прав та обов'язків встановленої законом, і як наслідок втрата прав та обов'язків однією особою, та набуття іншою.

В даному випадку відбулась зміна найменування юридичної особи, без зміни організаційно правової форми, що не є її реорганізацією та не є перетворенням. Оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, суд дійшов висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк" є однією юридичною особою. Крім того, відповідно до імперативних приписів статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості внесені до єдиного державного реєстру вважаються достовірними, та можуть бути використанні у спорі з третьою особою.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями позивача, відповідача та третьої особи про те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є правонаступником ПАТ "Укрінбанк", оскільки є однією юридичною особою з різними назвами.

У постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/8117/17 від 03 серпня 2018 зроблено висновок: 6.11 Ураховуючи зазначені положення законодавства, за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління Національного банку України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію судів попередніх інстанції щодо наявності у органів управління банку права приймати рішення про зміну найменування, місцезнаходження, керівника, затвердження нової редакції Статуту тощо.

Предметом спору у справі №910/8117/17 було стягнення заборгованості, тоді як у справі №826/11199/16 позов було заявлено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Суд враховує те, що правовий висновок у справі №826/11199/16 було сформовано пізніше, та враховує те, що саме у зазначеній справі до предмету доказування входили обставини на підтвердження або спростування законності проведення реєстраційних дій, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, та знайшли своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України). Глава 7 ЦК України містить загальні положення про юридичну особу.

Відповідно до статті 91 "Цивільна правоздатність юридичної особи" ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 "Цивільна дієздатність юридичної особи" ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Спеціальна правоздатність юридичних осіб (частина третя статті 91 ЦК України) встановлюється для юридичних осіб, які здійснюють окремі види діяльності, для здійснення яких законом передбачено отримання спеціального дозволу (ліцензії).

Правосуб'єктність юридичної особи та спеціальна правосуб'єктність, не є тотожними поняттями, а відрізняються умовами та моментом набуття, обсягом юридичних можливостей, та умовами припинення.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню, зокрема, підлягає банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг та інша діяльність, ліцензування якої здійснює НБУ відповідно до закону.

Таким чином право на надання банківських або інших фінансових послуг, юридична особа набуває після отримання відповідної ліцензії.

В свою чергу підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені статтею 11 Цивільного кодексу України, однією з яких є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що 11.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", яке в подальшому перейменовано на ПАТ "Українська інноваційна компанія" та фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем було укладено кредитний договір №4987 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит з лімітом у розмірі 800000 грн 00 коп. на термін до 10.10.2016 включно (п. 3.1 кредитного договору).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 11.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно - земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва, що розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада.

Постановою Правління Національного Банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку" №180 від 22.03.2016 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ №180 від 22.03.2016.

Станом на момент розгляду справи доказів повернення банківської ліцензії позивачу, та відновлення банківської діяльності - суду надано не було.

Отже станом на момент укладення договорів (11.10.2013) у позивача існувала банківська ліцензія, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Оскільки 22.03.2016 Постановою Правління Національного банку України №180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків юридичної особи змінився, адже саме з цієї дати позивач втратив право здійснювати банківську діяльність.

В свою чергу зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі укладеного договору від 11.10.2013, в той час коли позивач мав статус банківської установи. Втрата банківської ліцензії позбавляє кредитора в подальшому здійснювати банківську діяльність, але не припиняє набутих прав та обов'язків. Так само втрата банківської ліцензії позивачем, не звільняє відповідачів від обов'язку належного виконання взятих не себе договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормами чинного законодавства та договору, не передбачено такої підстави припинення існуючих зобов'язань, як відкликання банківської ліцензії, або внесення змін до статуту юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою, зобов'язання які виникли на підставі кредитного договору та іпотечного договору належним чином виконані не були, та не були припинені, господарський суд Луганської області дійшов висновку, що саме позивачу належить право вимоги за кредитним договором та право на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.3 ст. 346 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до ч.1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Частинами 1, 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 11.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", яке в подальшому перейменовано на ПАТ "Українська інноваційна компанія", та фізичною особою-підприємцем Білоус Сергієм Миколайовичем було укладено кредитний договір №4987 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 800000 грн 00 коп. на термін до 10.10.2016 включно.

На виконання умов кредитного договору, банк перерахував позичальнику (фізичній особі-підприємцю Білоусу Сергію Миколайовичу) кредитні кошти в загальному розмірі 930164 грн 04 коп., що підтверджується копіями меморіальних ордерів №6733879 від 16.07.2014, №6487331 від 08.07.2014, № 5978951 від 26.06.2014, №5514071 від 11.06.2014, №1430444 від 18.02.2014, №10136687 від 28.11.2013, №8692562 від 11.10.2013 та випискою по особовому рахунку відповідача.

В забезпечення виконання основного зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору №4987 від 11.10.2013, між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та ОСОБА_1 11.10.2013 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрований в реєстрі за №4182.

Фізична особа - підприємець Білоус Сергій Миколайович зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів виконав частково на суму 130164 грн 04 коп., у зв'язку з чим, утворилась заборгованість за кредитним договором №4987 від 11.10.2013 в розмірі 800000 грн 00 коп.

Станом на час розгляду даної справи, відповідачем та третьою особою доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором №4987 від 11.10.2013 до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, оскільки фізична особа - підприємець Білоус Сергій Миколайович зобов'язання за кредитним договором №4987 від 11.10.2013 щодо повернення кредиту виконав не в повному обсязі, доказів протилежного до суду надано не було, враховуючи те, що 11.10.2013 між ПАТ "Український інноваційний банк" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") та ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання основного зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору № 4987 від 11.10.2013 було укладено іпотечний договір, суд дійшов висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 11.10.2013, є законною та обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами.

В той же час, представником відповідача та третьої особи заявлено клопотання про пропуск строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Українська іноваційна компанія" заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №4987 від 11.10.2013, яка складається зокрема з основної суми заборгованості за договором - 800000 грн 00 коп.

В той же час, судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачено зменшення заборгованості за кредитом рівними частинами по 66600,00 грн щомісячно починаючи з 01.11.2015 та остаточне погашення в сумі 67400,00 грн - 10.10.2016 в кінцевий термін повернення кредиту, зі сплатою відсотків річних з першого по десяте число кожного місяця.

Відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача та наданого позивачем розрахунку суми основної заборгованості за кредитним договором, датою здійснення відповідачем останнього платежу за кредитним договором - є 31.12.2013.

Також, судом встановлено, що відповідно до відбитку поштового штемпеля на поштовому конверті та описі вкладення до цінного листа, Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулось до суду з даним позовом - 24.02.2021.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі позичальник повинен був здійснювати кожного місяця відповідно до графіка платежів, то з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог боржника.

За таких обставин, враховуючи дату звернення позивача до суду (24.02.2021) та дату здійснення відповідачем останнього платежу за кредитним договором - 31.12.2013, а також клопотання відповідача про пропуск строку позовної давності, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Господарський суд зауважує, що позивачем у справі не надано доказів поважності причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129,232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа - підприємець Білоус Сергій Миколайович, про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний код юридичної особи 05839888)

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа - підприємець Білоус Сергій Миколайович ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2021.

Суддя С. В. Масловський