Справа № 761/42157/20
Провадження № 1-кс/761/865/2021
09 червня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 21.10.2020 про закриття кримінального провадження № 420 171 000 000 010 52 від 16.08.2017 за ч. 1 ст. 365 КК України.
На думку заявника, досудове розслідування належним чином не проводилося, не вчинено необхідної сукупності слідчих дій з метою зібрання доказів. Крім того, рішення про закриття кримінального провадження є необґрунтованим, оскільки не наведені переконливі дані, на підставі яких слідчий дійшов висновку про відсутність у діях працівників Подільського УП ГУНП у м. Києві складу злочину.
З огляду на зазначене, ініціатор скарги просив суд скасувати оскаржувану постанову.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , скаргу підтримав у повному обсязі, просив скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.
Слідчий Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги, до суду не прибув, що відповідно до положень ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, заслухавши адвоката, дослідивши матеріали кримінального провадження № 420 171 000 000 010 52 від 16.08.2017, дійшов висновку про таке.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2, ст.284 КПК закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Статтею 7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, однією з яких є законність, сутність якої розкрита у ст. 9 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, законним процесуальне рішення може визнаватись лише у разі його відповідності вищевказаним вимогам.
У той же час, рішення слідчого від 21.10.2020 про закриття кримінального провадження № 420 171 000 000 010 52 зазначеним вимогам не відповідає.
Слідчий дійшов висновку про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 365 КК України на підставі неповно досліджених обставин, оскільки слідчі дії, спрямовані на всебічну перевірку доводів заяви та встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, виявлення іншим шляхом ознак злочину слідчим не проведено.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Положенням ч. 1 ст. 92 КПК встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється шляхом проведення сукупності дій, якими є слідчі та негласні слідчі дії, отримання висновків експертів, витребування документів, проведення інших процесуальних дій.
Водночас, слідчим у кримінальному провадженні не приймались заходи для з'ясування та закріплення у передбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку доказами обставин, які підлягають доведенню.
Зокрема, не допитано слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , який був присутній під час вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 365 КК України, не здійснено перевірку показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , не допитано свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим не здійснено жодної процесуальної дії, спрямованої на встановлення особи, яка надала вказівку ОСОБА_12 на зміну замків у двері квартири, у якій мешкала ОСОБА_5 , та вказівку заварити вхідні двері цієї квартири металевими планками. Водночас, саме наведена обставина стала підставою закриття провадження.
Таким чином, постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з підстави її необґрунтованості.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК постанова слідчого має містити відомості про мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування.
У той же час, слідчим ця вимога не виконана, постанова не містить обґрунтування рішення про закриття провадження.
Враховуючи, що відповідно до ст.11 КК України злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом злочину, складом злочину є сукупність встановлених у кримінальному законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують конкретне суспільно небезпечне діяння.
З огляду на зазначене, постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, що має наслідком її скасування.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 9, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 21.10.2020 про закриття кримінального провадження № 420 171 000 000 010 52 від 16.08.2017 за ч. 1 ст. 365 КК України скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1