Справа № 761/22358/21
Провадження № 1-кс/761/13208/2021
19 червня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні за № 120 211 001 000 023 67 від 18.06.2021, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 289 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 18.06.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 289 КК України, відповідно до якої підозрюваний 18.06.2021, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, поблизу будинку № 2 по вул. Салютній у м. Києві проник до салону автомобіля марки «Daimler Chrysler», номер шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , сів за кермо зазначеного транспортного засобу, перерізав дроти бортового комп'ютера і вставивши пошкоджений ключ у замок запалювання запустив двигун та викрутивши рульове колесо в бік проїжджої частини, намагався зрушити автомобіль з місця. Однак свій злочинний умисел ОСОБА_4 не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Слідчий вважав, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник не заперечували обґрунтованості підозри, однак просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, оскільки останній співпрацює зі слідством, наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати розслідуванню останній не має.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що не виключено, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вчинити дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , його соціальний статус, наявність у нього постійного місця мешкання на території м. Києва, його ставлення до інкримінованого правопорушення та бажання співпрацювати з органом досудового розслідування.
Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження ймовірності вчинення з боку підозрюваного дій, спрямованих на умисне ухилення від органу досудового розслідування або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про несуттєву ймовірність існування вказаного вище ризику.
Однак, враховуючи, що підозрюваний не має офіційного та стабільного джерела доходу, не виключено, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин за ч. 1 ст. 289 КК України передбачає застосування такого покарання, оскільки за вчинене вказаного злочину встановлене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
У той же час, прокурором не доведено, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти передбаченому статтею 177 КПК та доведеному під час розгляду ризику.
Зазначене приводить до висновку, що наведені стороною обвинувачення фактори та обставини не є переконливими та достатніми для задоволення ініційованого клопотання.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме наявність у підозрюваного сім'ї, його належну процесуальну поведінку, слідчий суддя приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду з встановленою періодичністю;
-повідомляти про зміну свого місця проживання, номеру засобу зв'язку;
-утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків встановити по 15 серпня 2021 року.
Підозрюваного ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 .
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1