Справа № 752/15322/21
Провадження №: 3/752/8962/21
10.08.2021 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріалів адміністративної справи, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та місце реєстрації - АДРЕСА_1
за участюОСОБА_1 особисто
До Голосіївського районного суду міста Києва від Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 20.05.2021 серії ВАБ № 335176, в якому зазначено, що 10.05.2021 близько 18:40 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила сварку з сестрою ОСОБА_2 , у ході якої ображала останню нецензурними словами і такими своїми діями вчинила домашнє насильство психологічного характеру. Дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
До вказаного протоколу приєднано копію рапорту від 10.05.2021, копія заяви від 10.05.2021, копія паспорта ОСОБА_1 , копію постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 08.07.2020, роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень.
10.08.2021 в судовому засіданні ОСОБА_1 надала усні пояснення щодо подій, які мали місце 20.05.2021., передували їх та сталися після цього. Свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнала, категорично заперечивши протиправність своїх дій. Так, за твердженнями ОСОБА_1 вона проживає з родиною (чоловік та діти), матір'ю, сестрою ОСОБА_2 та її неповнолітнім сином ОСОБА_4 в одній квартирі. Тривалий час ОСОБА_4 називав ОСОБА_1 мамою, адже вона про нього піклувалася, і продовжує це робити і надалі. Натомість сестра ОСОБА_2 не займається вихованням свого малолітнього сина, не піклується про нього, навісь відбирає дитячі гроші. 20.05.2021 між сестрами виник конфлікт у зв'язку з тим, що сестра ОСОБА_2 здала в ломбард велосипед, який ОСОБА_1 з чоловіком подарували ОСОБА_4 . На підтвердження того факту, що вона дійсно купувала велосипед, ОСОБА_1 надала фіскальний чек та технічний паспорт на велосипед. Коли ОСОБА_1 висказала своє невдоволення діями сестри і насварила її, ОСОБА_2 викликала поліцію.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши рапорт, складений співробітникомГолосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, суд (суддя) не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст. 1).
Нормами цього ж Закону закріплено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У ході розгляду цієї справи судом (суддею) враховується, що домашнє насильство характеризується такими ознаками як умисність (з наміром досягнення бажаного результату), спричинення шкоди, порушення прав і свобод людини значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, а тому, у разі відсутності хоча б однієї із ознак, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Під поняттям "конфлікт" від лат.conflictus - зіткнення, сутичка слід розуміти зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Таким чином, з викладеного слідує, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
У зв'язку з цим до домашнього насильства недоречно відносити всі прояви непорозуміння між суб'єктами, якими охоплюється суб'єктний склад за ст. 173-2 КУпАП, що можуть супроводжуватися лайкою, образливими висловами на фоні особистого несприйняття побутової ситуації чи оцінки способу життя членів родини та ін. пов'язаних між собою осіб.
З наданих в судовому засіданні пояснень встановлено, що ОСОБА_1 будь-яких дій саме психічного насильства до ОСОБА_2 не застосовувала.
Отже, при розгляді справи у судді виникли обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 , дії якої було кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ході розгляду адміністративного матеріалу встановлено, що між сестрами мала місце сварка, а не прояв психологічного насильства
Враховуючи наведене, в діяї ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, адже вона не мала умислу на заподіяння шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осів діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Аналізуючи докази у справі, суддя дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 23, ст. 173-2, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко