13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 640/1979/20
адміністративне провадження № К/9901/27562/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року в справі №640/1979/20 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації з вимогами: визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації по виплаті ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на користь ОСОБА_1 292 591 грн 64 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу; зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації нарахувати та сплатити до Пенсійного фонду України страхові внески (єдиний соціальний внесок), пов'язані із виплатою заробітної плати, за період вимушеного прогулу з 17.05.2014 по 17.12.2015; зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації у встановленому порядку подати до органу Пенсійного фонду, органу Міністерства доходів та зборів скореговані відомості про помісячні суми заробітку ОСОБА_1 за період вимушеного прогулу з 17.05.2014 по 17.12.2015.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на користь ОСОБА_1 309 130,58 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.
27 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року в справі №640/1979/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами перегляду оскаржуваних судових рішень Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації зазначає:
- застосування судом апеляційної інстанції статей 235, 236 Кодексу законів про працю України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13 листопада 2019 року у справі №592/4332/17, від 19 грудня 2019 року у справі №591/772/17, від 13 лютого 2020 року у справі №818/1095/16;
- судові рішення оскаржується з підстави, передбаченої частиною другою статті 353 цього Кодексу, зокрема пункту 3.
Суд критично оцінює посилання скаржника на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України, оскільки зазначена норма регулює підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначає в касаційній скарзі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації просила суд апеляційної інстанції витребувати в Пенсійному фонді України довідку за формою ОК-7, що містить відомості щодо виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 17.05.2014 по 17.12.2015.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 17 травня 2021 року розглянув вказане клопотання та витребував такі докази.
Суд також відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, з огляду на таке.
Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Подана касаційна скарга містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року в справі №640/1979/20 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська