13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 160/6673/20
адміністративне провадження № К/9901/29114/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 у справі № 160/6673/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ ДНІПРО» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юко Трейдінг», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КСГ «Дніпро» (далі - ТОВ «КСГ «Дніпро») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо розгляду заяви ТОВ «КСГ «Дніпро» від 16.06.2020 та зобов'язати вчинити певні дії - розглянути заяву ТОВ «КСГ «Дніпро» від 16.06.2020;
- скасувати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені ТОВ «КСГ «Дніпро» (код ЄДРПОУ 20252198; місцезнаходження: 52441, Дніпропетровська обл., Солонянський район, смт. Новопокровка, вул. Дружби, буд. 4), а саме: №35 від 21.08.2019; №34 від 31.08.2019; №73 від 09.12.2019; №877 від 16.12.2019; №102 від 31.12.2019; №41 від 09.01.2020; №1 від 16.01.2020; №6 від 17.01.2020; №12 від 29.02.2020; №33 від 05.03.2020; №26 від 20.03.2020; №21 від 31.03.2020; №27 від 31.03.2020; №45 від 03.04.2020; №33 від 13.04.2020;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування, складені ТОВ «КСГ «Дніпро» (код ЄДРПОУ 20252198; місцезнаходження: 52441, Дніпропетровська обл., Солонянський район, смт. Новопокровка, вул. Дружби, буд. 4), а саме: розрахунок коригування №108 від 29.05.2020 до податкової накладної №35 від 21.08.2019; розрахунок коригування №104 від 29.05.2020 до податкової накладної №34 від 31.08.2019; розрахунок коригування №105 від 29.05.2020 до податкової накладної №73 від 09.12.2019; розрахунок коригування №106 від 29.05.2020 до податкової накладної №877 від 16.12.2019; розрахунок коригування №103 від 29.05.2020 до податкової накладної №102 від 31.12.2019; розрахунок коригування №109 від 29.05.2020 до податкової накладної №41 від 09.01.2020; розрахунок коригування №113 від 29.05.2020 до податкової накладної №1 від 16.01.2020; розрахунок коригування №112 від 29.05.2020 до податкової накладної №6 від 17.01.2020; розрахунок коригування №102 від 29.05.2020 до податкової накладної №12 від 29.02.2020; розрахунок коригування №107 від 29.05.2020 до податкової накладної №33 від 05.03.2020; розрахунок коригування №111 від 29.05.2020 до податкової накладної №26 від 20.03.2020; розрахунок коригування №110 від 29.05.2020 до податкової накладної №21 від 31.03.2020; розрахунок коригування №101 від 29.05.2020 до податкової накладної №27 від 31.03.2020; розрахунок коригування №68 від 30.04.2020 до податкової накладної №45 від 03.04.2020; розрахунок коригування №100 від 20.05.2020 до податкової накладної №33 від 13.04.2020;
- визнати право ТОВ «КСГ «Дніпро» (код ЄДРПОУ 20252198; місцезнаходження: 52441, Дніпропетровська обл., Солонянський район, смт. Новопокровка, вул. Дружби, буд. 4) на зменшення суми податкових зобов'язань (на податковий кредит) з податку на додану вартість в сумі 1035750,67 грн., за період серпень 2019 року - квітень 2020 року, а саме: серпень 2019 року - 67426,67 грн.; грудень 2019 року - 56608,00 грн.; січень 2020 року - 426333,33 грн.; лютий 2020 року - 608,00 грн.; березень 2020 року - 307274,67 грн.; квітень 2020 року - 177500,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021, позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені ТОВ «КСГ «Дніпро», а саме: податкової накладної №35 від 21.08.2019; податкової накладної №34 від 31.08.2019; податкової накладної №73 від 09.12.2019; податкової накладної №877 від 16.12.2019; податкової накладної №102 від 31.12.2019; податкової накладної №41 від 09.01.2020; податкової накладної №1 від 16.01.2020; податкової накладної №6 від 17.01.2020; податкової накладної №12 від 29.02.2020; податкової накладної №33 від 05.03.2020; податкової накладної №26 від 20.03.2020; податкової накладної №21 від 31.03.2020; податкової накладної №27 від 31.03.2020; податкової накладної №45 від 03.04.2020; податкової накладної № 33 від 13.04.2020. Визнано право ТОВ «КСГ «Дніпро» на зменшення суми податкових зобов'язань (на податковий кредит) з податку на додану вартість в сумі 1035750,67 грн. за період: серпень 2019 року - квітень 2020 року: а саме: серпень 2019 року - 67426,67 грн.; грудень 2019 року - 56608,00 грн.; січень 2020 року - 426333,33 грн.; лютий 2020 року - 608,00 грн.; березень 2020 року - 307274,67 грн.; квітень 2020 року - 177500,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, на момент звернення до суду касаційної інстанції, скаржник повинен зазначити конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, конкретну підставу касаційного оскарження судових рішень, визначену частиною четвертою статті 328 КАС України та навести відповідне обґрунтування зазначених підстав.
У касаційній скарзі скаржник формально цитує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на його думку, наявний у постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2021 у справі № 160/6673/20 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов