12 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 520/16790/2020
адміністративне провадження № К/9901/27075/21
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, далі - ГУ ДПС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 520/16790/2020 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
23 липня 2021 року ГУ ДПС у Харківській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі.
Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги визначені статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч цієї норми ГУ ДПС у Харківській області не виконало зазначеної вимоги.
Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша, підпункт 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону№ 3674-VI).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень, отже сума судового збору за подання касаційної скарги не може перевищувати 45 400 грн.
З резолютивної частини рішення суду першої інстанції у цій справі убачається, що сума сплаченого позивачем при поданні позовної заяви судового збору склала - 840,80 грн.
Таким чином, скаржник за подання касаційної скарги у цій справі має сплатити судовий збір у розмірі - 1681,60 грн та надати до позовної заяви документ, який це підтверджує.
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Разом з цим відповідно до пункту 4 абзацу першого частини другої статті 330 КАС України зміст касаційної скарги має містити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 328 цього Кодексу, на якій (яких) вона подається.
Абзацом першим частини четвертої статті 328 КАС України визначені підстави касаційного оскарження рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанов суду апеляційної інстанції.
Відповідно до цієї норми підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Законодавець визначив, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).
Порушення норм процесуального права, які можуть бути підставою для касаційного перегляду справи і мати наслідком скасування судових рішень, визначені частинами другою та третьою статті 353 цього Кодексу.
З огляду на зазначені вимоги процесуальних норм , відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- правовідносини є подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 абзацу першого частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги з підстави пункту 3 абзацу першого частини четвертої статті 328 КАС України, зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях (що може бути визнано як порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права) або надали, на думку скаржника, неправильно.
ГУ ДПС у Харківській області у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без взаємозв'язку з підставами, наведеними у пунктах 1-4 абзацу першого частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог статті 330 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Враховуючи те, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України обов'язкові підстави касаційного оскарження, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, далі - ГУ ДПС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 520/16790/2020- повернути.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Гусак