Справа № 420/14208/21
13 серпня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Також, в позовній заяві не вірно зазначено ідентифікаційний код відповідача.
Крім того, в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ, за 2020 рік; зобов'язати управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області здійснити перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплаченої суми.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) - окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, починаючи з 27.02.2020 року ані положення п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ані приписи ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції п.20 Розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не можуть запроваджувати правила призначення та виплати допомоги до 5 травня. Отже, позивач вважає, що він набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до пп.4 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідний статус до 5 травня 2020 р. включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня 2020 року.
Тобто, законодавством передбачено досудовий порядок звернення за отриманням щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, який має бути здійснено до 30 вересня 2020 року.
Таким чином, в даному випадку, перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з 01.10.2020 року та закінчується 01.04.2021 року, при цьому позов позивач надіслав до суду поштою лише 05.08.2021 року.
Тобто, з сукупного аналізу матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.
Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просить суд поновити йому строк звернення до суду. В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що про порушення своїх соціальних прав він дізнався в березні 2021 року, коли у мережі Інтернет натрапив на публікацію постанови Верховного Суду у справі № 440/2722/20 від 29 вересня 2020 року, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного суду від 13.01.2021 року. Ознайомившись з висновками Верховного Суду стало зрозуміло, що в 2020 році соціальні гарантії були порушені суб'єктом владних повноважень і як наслідок, в 2020 років Кабінетом Міністрів України визначилися такі виплати у зменшеному розмірі, ніж це передбачене Законом № 3551-ХІІ, на що є посилання у позивній заяві у зв'язку з чим недоотримані грошові кошти, які передбачені законом. Саме з березня 2021 року, коли позивач дізнався по порушення свого гарантованого соціального права та що виплати не проводяться у відповідності до закону, він з метою досудового вирішення спору звернувся до відповідача з відповідною заявою про здійснення перерахунку, нарахуванні та виплати недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, однак отримав протиправну відмову, знову з посиланням на Кабінет Міністрів України, що саме цей орган визначає розмір щорічної допомоги.
Разом з цим, вказані посилання позивача, як на підставу для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення даного строку, суддя вважає необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.
Суддя зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Разова грошова допомога до 5 травня є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щороку.
Факт звернення позивача в березні 2021 року до відповідача з приводу перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі № 3-р/2020 та отримання в квітні 2021 року у відповідь на його заяву листа в даному випадку не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання такої інформації про правильність/помилковість нарахування розміру допомоги, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через одинадцять місяців після отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання нею строку звернення до суду з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Зазначені недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Кравченко