Справа № 420/9700/21
13 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.06.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездiяльнiсть Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ), яка полягає у незастосуванні при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік з 29.01.2020 року ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 з 29.01.2020 року розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт; провести перерахунок додаткових видів грошового забезпечення на підставі нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; виплатити з відрахуванням раніше проведених виплат недоплачені суми грошового забезпечення з 29.01.2020 року до дати виключення зі списків особового складу;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ), виготовити новий грошовий атестат та нову Довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні мiсяцi служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з зазначенням нових розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 01 серпня 2020 року наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29 липня 2020 року № 224-ОС ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, звільнено з військової служби в запас наказом Голови Державної прикордонної служби України від 01 липня 2020 року № 621-ОС за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу.
Як вказує позивач, з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли правові зобов'язання щодо визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками. Відповідно п.1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 Постанови №704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020р. мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14. Так, визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Проте, п.3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р. №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017р., встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так є чинними і станом на 29.01.2020p. П.1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 Постанови №704 передбачає застосування за певних умов або: прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Як зазначено у позові, оскільки норма пункту 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 № 1774 VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням має здійснюватися із використанням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 сiчня 2020 року.
Позивач вказує, що для розрахунку посадового окладу і окладу за військовим званням з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, а саме з 29.01.2020 року необхідно було брати прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмiрi 2102 грн. встановлений на 1 січня 2020 року, а не застосовувати показники розрахунку посадового окладу, звання встановлених на 2018 рік. Неправильне визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, призвело i до неправильного визначення розміру надбавки за вислугу років, оскільки остання встановлюється у відсотковому значенні до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням (Додаток 16 до постанови №704) та решти додаткових видів грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 14.06.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 і відкрито провадження по справі.
Вказаною ухвалою встановлено строки для подання заяв по суті справи, зокрема, відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію даної ухвали отримано відповідачем засобами поштового зв'язку 02.08.2021 року.
06.08.2021 року (вх.№43113/21) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України ознайомившись з адміністративним позовом вважає його вимоги необґрунтованими, безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню.
У відзиві вказано, що оскільки норма пункту 3 розділу II Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови КМУ № 704, у редакції до внесення змін Постановою КМУ № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, відповідач переконаний, що вiдсутнi будь які правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Існування у даному випадку правової колізії між нормами пункту 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII та пунктом 4 Постанови №704 у редакцiп до внесення змiн Постановою № 103, вирішується на користь положень Закону, як акта права вищої юридичної сили.
Суд зазначає, що оскільки копію ухвали суду про відкриття провадження по справі отримано відповідачем 02.08.2021 року, відзив на позовну заяву подано у строк, який визначено судом.
12.08.2021 року (вх.№44304/21) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач пропустив строк для подання відзиву.
У відповіді на відзив позивач, з посиланням на доводи та обґрунтування, які було наведено у позовній заяві, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29 липня 2020 року № 224-ОС ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас наказом Голови Державної прикордонної служби України від 01 липня 2020 року № 621-ОС за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу, було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.19).
Відповідачем було складено грошового атестату № 246, яким Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України засвідчило, що полковник ОСОБА_1 забезпечений такими видами грошового забезпечення:
- посадовим окладом із розрахунку 7 750,00 грн;
- окладом відповідно до військового звання - 1 480,00 грн;
- відсотковою надбавкою за вислугу років у розмірі 50% (01.08 по 01.08.2020) - 148,87 грн;
- надбавкою за службу в умовах режимних обмежень н-3 № 20-д від 20.01.2020 року ф. №3 (10% від ПО) по 01.08.2020 р. вкл.- 25 грн;
- премією 50% від посадового окладу по 01.08.2020 р. - 125 грн;
- надбавкою за особливості проходження служби (35%) по 01.08.2020 р. - 156,31 грн;
- надбавкою за кваліфікацію майстра (BOC 0201002 наказ № 161-ос від 01.06.2020) 7% - 17,50 грн;
- індексацією за серпень 2020 р. по 01.08.2020 р. - 7,30 грн;
- індексацією за період з серпня 2015 р по лютий 2018 р. - 34710,29 грн;
- матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік - 2220 грн;
- одноразовою грошовою допомогою при звільненні з військової служби 310 482,25 грн.
З 02.08.2020 року позивачу призначено пенсію за вислугу років.
10.12.2020 року позивач звернувся до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України із заявою про перерахунок грошового забезпечення.
У відповідь на вказану заяву відповідачем складено листа №11/Б-214 від 24.12.2020 року, в якому, зокрема, зазначено, що враховуючи норму законодавства, що нормативний акт скасовує положення нормативного акта, прийнятого раніше, якщо обидва ці акти регулюють аналогiчнi види правовідносин та містять суперечливі між собою положення, Додатки 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, які згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870, застосовуються без нормативних положень, та були затверджені раніше постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, не можуть бути підставою для проведення перерахунків посадового окладу та окладу за військовим званням.
Вважаючи бездiяльнiсть Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ), яка полягає у незастосуванні при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік з 29.01.2020 року ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік на відповідний тарифний коефіцієнт протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Так, 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (набрала чинності з 01.03.2018 року, далі - Постанова № 704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 року відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (набрала чинності 24.02.2018 року, далі - Постанова №103).
Постановою №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови КМУ № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.
Разом з тим, згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови КМУ № 704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції постанови КМУ № 1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно Примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Виходячи з наведених вище приписів законодавства судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин пункт 4 постанови КМУ № 704 (в редакції постанови КМУ № 103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.", тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
На момент набрання чинності постановою КМУ №704, п.4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з п.6 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.
Тобто лише з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка запроваджувала у якості однієї з величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
Разом з тим суд звертає увагу, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
За приписами частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином суд зазначає, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
При цьому судом враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ, згідно яких: “за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-XII №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають”.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, у відповідача були відсутні правові підстави визначити позивачу у період розмір посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 % розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправною бездiяльності Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ), яка полягає у незастосуванні при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік з 29.01.2020 року ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік на відповідний тарифний коефіцієнт є такими, що не підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 з 29.01.2020 року розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт; провести перерахунок додаткових видів грошового забезпечення на підставі нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; виплатити з відрахуванням раніше проведених виплат недоплачені суми грошового забезпечення з 29.01.2020 року до дати виключення зі списків особового складу; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ), виготовити новий грошовий атестат та нову Довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні мiсяцi служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з зазначенням нових розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення є похідними від вищевказаних, а отже також є такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездiяльності Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ), яка полягає у незастосуванні при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік з 29.01.2020 року ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 з 29.01.2020 року розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт; провести перерахунок додаткових видів грошового забезпечення на підставі нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням; виплатити з відрахуванням раніше проведених виплат недоплачені суми грошового забезпечення з 29.01.2020 року до дати виключення зі списків особового складу; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ), виготовити новий грошовий атестат та нову Довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні мiсяцi служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з зазначенням нових розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (вул.Жуковського, 1, м.Одеса. 65014, код ЄДРПОУ 14321802).
Суддя С.М. Корой
.