Рівненський апеляційний суд
Іменем України
10 серпня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу прокурора Березнівського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 04 березня 2021 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021186060000036 від 06 лютого 2021 року
стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, не одруженої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судимої 10 липня 2020 року Березнівським районним судом Рівненської області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин
обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, ?
Вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 04 березня 2021 року ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі на строк три роки .
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладенням відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
За вироком суду ОСОБА_8 відповідно до вироку Березнівського районного суду Рівненської області від 10 липня 2020 року визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та їй призначено покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.
20 січня 2021 року, інспектором Березнівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області, у відповідності до ст. 37, 40 КВК України, ознайомлена з умовами, порядком та обов'язками під час відбування покарання, відповідно до ч. 1 ст. 37 КВК України, та попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 389 КК України, за ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Також, 21.01.2021 ОСОБА_8 відповідно графіку направлено для відбування покарання до КП «Березнекомунсервіс» Березнівської міської ради, що розташоване за адресою м. Березне, вул. Буховича, буд. 58, Рівненської області та згідно графіку вона повинна була приступити до відпрацювання громадських робіт 21.01.2021.
Розпорядженням Березнівського міського голови, громадянку ОСОБА_8 направлено на громадські роботи в КП «Березнекомунсервіс» та встановлено кількість відпрацьованих годин на добу - не більше 4 години.
Однак, ОСОБА_8 , лише відпрацювала з 21.01.2021 по 22.01.2021 громадські роботи, з 25.01.2021 в порушення ч. 3 ст. 40 КВК України, без поважних причин, з метою ухилення від відбування покарання, до виконання громадських робіт не приступила.
В зв'язку з чим, 29.01.2021 ОСОБА_8 викликано до Березнівського районного сектору філії Державної установи «Цетр пробації» у Рівненській області, де відібрано пояснення, згідно якого встановлено, що громадянка ОСОБА_8 перебувала за місцем свого проживання, без поважних причин до КП «Березнекомунсервіс» для відбуття громадських робіт не з'являлась. Дану громадянку було попереджено про кримінальну відповідальність та роз'яснено вимоги ч. 2 ст. 389 КК України.
В подальшому відповідно графіку виходу на роботу з 01 лютого 2021 року громадянка ОСОБА_8 без поважних причин до КП «Березнекомунсервіс» для відбуття громадських робіт не з'явилася.
Отже, ОСОБА_8 , в порушення ч.3 ст. 40 КВК України, з 25.01.2021 без поважних причин, з метою ухилення від відбування покарання, для відбуття громадських робіт не з'являлась, а тому не відбута частина покарання станом на 06.02.2021 становить 64 год. громадських робіт, тобто ОСОБА_8 умисно ухилилася від призначеного судом їй покарання у виді громадських робіт.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості обвинуваченої ОСОБА_8 та юридичної кваліфікації її дій за ч.2 ст. 389 КК України вважає, що вирок суду першої інстанції є незаконним у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме при призначенні покарання ОСОБА_8 судом не застосовано положення статті 71 КК України, які у даному випадку, на думку прокурора, підлягали застосуванню.
Зазначає, що в разі, коли особа засуджується до покарання, що належить відбувати реально, а за іншим вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, а тому вважає, що у даному випадку звільнення від відбування призначеного судом покарання у виді обмеження волі із встановленням іспитового строку, не допускається.
На думку прокурора, судом першої інстанції вимоги ст.ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_8 не дотримано.
Просить вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 04 березня 2021 року відносно ОСОБА_8 скасувати. Ухвалити відносно ОСОБА_8 новий вирок, яким визнати її винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, з урахуванням положень ч.3 ст. 72 КК України, визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Березнівського районного суду від 10.07.20 року у виді обмеження волі на строк 3 роки 5 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши вирок суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково з таких підстав.
За змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Відповідно до ст.9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності.
Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб'єктів, усі дії і процесуальні рішення.
Обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.
Суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження та ухваленні вироку стосовно ОСОБА_8 не дотримався наведених вимог закону, що потягло за собою розгляд кримінального провадження в суді всупереч вимогам процесуального закону, чим допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Параграфом 1 Глави 30 КПК України, визначений порядок спрощеного провадження щодо кримінальних проступків.
Відповідно до ч.2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно ч.2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Отже, за вимоги згоди всіх учасників судового провадження щодо обставин скоєного кримінального проступку, суд без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження зазначає у вироку ті обставини, які були встановлені органом досудового розслідування, відповідно без дослідження доказів, їх оцінки і посилання на докази у вироку. Тому їх виклад у вироку не може відрізнятися від того, як зазначено в обвинувальному акті.
Як свідчить зміст оскарженого вироку, за результатами судового розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, суд, з урахуванням наведенного у вироку, дослідивши матеріали обвинувального акта та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, прийшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України доведена повністю і ОСОБА_8 підлягає покаранню за вчинений кримінальний проступок.
З журналу судового засідання від 04 березня 2021 року також вбачається посилання на дослідження судом письмових доказів (а.п.15).
Так, суд першої інстанції розглянув обвинувальний акт та ухвалив стосовно ОСОБА_8 обвинувальний вирок у спрощеному провадженні без участі учасників судового провадження, зазначивши при цьому у вироку, як слідує з його змісту, про дослідження доказів і надання їм відповідної оцінки, фактично без проведення їх дослідження, виходячи із суті передбаченого законом порядку спрощеного провадження щодо кримінальних проступків.
Таким чином встановлені судом апеляційної інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону у відповідності до положень ч.1 ст. 412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що згідно вимог п.3 ч.1 ст. 409 КПК України тягнуть за собою безумовне скасування вироку.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокурора, у зв'язку з допущенням судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, та вважає, що вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
З огляду на що, скасовуючи вирок суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не дає оцінки доводам апеляційної скарги прокурора щодо неправильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування положень ст. 71 КК України при призначенні покарання ОСОБА_8 , які на думку прокурора, підлягали застосуванню та недопущення за нормою закону у даному випадку звільнення від відбування призначеного судом покарання у виді обмеження волі з випробуванням із встановленням іспитового строку.
Разом з тим, під час нового судового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції, необхідно врахувати висновки і мотиви апеляційної інстанції, з яких скасовано судове рішення та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення, з врахуванням доводів, зазначених в апеляційній скарзі прокурора.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 04 березня 2021 року стосовно ОСОБА_8 за ч.2 ст. 389 КК України скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3