Рівненський апеляційний суд
Іменем України
10 серпня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 травня 2021 року, якою звільнено умовно-достроково засудженого ОСОБА_5 ,
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 травня 2021 року звільнено умовно-достроково ОСОБА_5 на невідбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 7 днів.
Мотивував своє рішення суд тим, що досліджені докази свідчать про те, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання змінив свою поведінку на краще, виявив бажання працювати.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Обґрунтовує свої вимоги апелянт тим, що місцевий суд належним чином не проаналізував матеріали справи щодо особи засудженого та не з'ясував його ставлення до вчиненого злочину. Зокрема прокурор зазначив, що відповідно до характеристики від 12.04.2021, ОСОБА_5 характеризується посередньо. вину у вчинених злочинах не визнає, міру покарання вважає несправедливою, 4 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності.
На думку прокурора, факт погашення дисциплінарних стягнень не може свідчити, що поведінка засудженого була сумлінною, навпаки грубість вчинених ним порушень режимних вимог свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, захисник-адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу місцевого суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційних вимог, засудженого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судової справи та особової справи засудженого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 3 цієї статті передбачає, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Водночас, прокурор ОСОБА_4 заявляючи під час апеляційного розгляду клопотання про дослідження матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 , які не досліджувались місцевим судом, не змогла пояснити як ці вимоги кореспондуються з вимогами ч.3 ст.404 КПК.
Зважаючи на те, що стороні обвинувачення було відомо про наявність характеристик та ряду інших документів у матеріалах особової справи, про дослідження яких клопотала прокурор під час апеляційного розгляду, однак прокурор під час розгляду даного клопотання місцевим судом не заявляв клопотання про їх дослідження, тому колегія суддів не вбачає підстав для дослідження таких матеріалів.
Статтею 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, постановляючи дану ухвалу, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_5 засуджений 27.02.2018 Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 19 липня 2018 року.
Кінець строку відбування покарання 19 серпня 2022 року.
На даний час ОСОБА_5 відбуває покарання у державній установі «Полицька виправна колонія №76» (далі - ДУ), куди прибув 12 листопада 2020 року.
За приписами п.2 ч.3 ст.81 КК Україн, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Тобто формальна дата настання умовно-дострокового звільнення - 09 квітня 2021 року.
Згідно припису ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним є виправлення засудженого, а .не факт відбування певної частини покарання,
Так, відповідно до ч.2 вказаної норми кримінального закону, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому за роз'ясненнями п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 №2 умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до судової практики, під сумлінною поведінкою засудженого розуміється зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці - участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов'язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, ощадливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.
Як вбачається з характеристики в.о. начальника ДУ «Полицька виправна колонія №76» від 12.04.2021 складеної на ОСОБА_5 , яка була досліджена місцевим судом, засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 19.07.2018 Під час тримання у державній установі «Рівненський слідчий ізолятор» порушень вимог режиму тримання не допускав, заходи заохочення не застосовувалися.
За період відбування кримінального покарання в державній установі «Цуманська виправна колонія (№84)» допустив 4 порушення встановленого порядку відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашені у встановленому законом порядку, мав одне заохочення. Характеризується посередньо.
З 12.11.2020 відбуває міру кримінального покарання в державній установі «Полицька виправна колонія (№76)». За час відбування покарання характеризується посередньо. Стягнень не має, заходи заохочення не застосовувалися.
У взаємовідносинах з персоналом установи тактовний, однак поводить себе так з метою отримання поблажливого ставлення до себе. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених за напрямком «Професія», однак не проявляє соціально-корисної активності. Підтримує соціально корисні зв'язки з рідними шляхом телефонних переговорів, отримує від них посилки, побаченнями не користується.
За рисами характеру: спокійний, у ставленні до засуджених: не конфліктний; у
ставленні до себе: не вимогливий; за вольовими якостями: не цілеспрямований
Намагається дотримуватись правил особистої гігієни та санітарії.
Намагається виконувати роботи із самообслуговування та не має сформованих навичок для їх постійного та самостійного виконання.
На профілактичних обліках в установі не перебуває.
Окрім того, згідно даних довідки ДУ «Полицька ВК №76», за час відбування тут покарання ОСОБА_5 мав чотири стягнення, які на даний час погашені у встановленому законом порядку, та одне заохочення у виді подяки наказом начальника установи за сумлінну поведінку та ставлення до праці.
Як встановлено місцевим судом, ОСОБА_5 приймає участь у виховних заходах, що стверджується його заявами на ім'я начальника ДУ «Цуманська ВК №84» про зарахування учасником програми диференційованого виховного впливу на засуджених за напрямками «Духовне відродження», «Правова просвіта» та «Фізкультура і спорт».
Разом з тим, в матеріалах особової справи містять заяву ОСОБА_5 до в.о. начальника ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» про надання дозволу на працевлаштування на виробництві установи згідно п.1 ст.118 КВК України, в якій зазначено, що.з порядком виконання робіт, умовами та оплатою праці ознайомлений і згідний.
При цьому, як пояснили засуджений та його захисник під час апеляційного розгляду, ОСОБА_5 під час відбування покарання здобув професію «електрозварювальника» та протягом червня-липня неофіційно працював в установі на дробінні та обробленні каміння.
Вказаних обставин прокурором під час апеляційного розгляду спростовано не було.
Крім того, у ОСОБА_5 є неповнолітній син, який на даний час перебуває на вихованні дружини та мати засудженого.
З огляду на встановлені місцевим судом обставини, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час відбування покарання ОСОБА_5 змінив свою поведінку на краще, став на шлях виправлення, здобувши нову професію та виявивши бажання працювати, визнав свою вину у вчиненому злочині та розкаявся у його вчиненні.
Тому, на переконання колегії суддів, наявні усі підстави для звільнення засудженого ОСОБА_5 з місць позбавлення волі як такого, що своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, атому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційних вимог прокурора не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 травня 2021 року, якою звільнено умовно-достроково засудженого ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3