Справа № 758/3758/21
Категорія 9
21 липня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Подільський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, про визнання права власності та зняття арешту,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, про визнання права власності та зняття арешту.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є членом житлово-будівельного кооперативу «АВІАТОР-11». Відповідно до ордеру № 051443 серія Ж від 24 липня 1985 року, як члену житлово- будівельного кооперативу «АВІТОР-11», позивачу надана кооперативна квартира АДРЕСА_1 . Сума пайового внеску, в розмірі 11313 (одинадцять тисяч триста тринадцять) рублів 80 копійок, що складає розмір паєнакопичення за квартиру сплачена в повному обсязі 02 лютого 1992 року.
На момент набуття права власності позивача на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов'язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру. На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном на власний розсуд.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо належній позивачу квартири встановлено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. Підставою такого обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження № 1146/9 серії АА №337744 від 02 серпня 2007 року, Державна виконавча служба Подільського району м. Києва. Наведена постанова винесена щодо боржника ОСОБА_2 , який не має жодних речових прав щодо належного позивачу нерухомого майна.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач як власник майна вимагає усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, представник позивача адвокат Коструба А.В. подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із копії ордеру № 051443 серії Ж, виданого 24 липня 1985 року Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів, ОСОБА_1 , з сім'єю у складі трьох осіб, отримав ордер на право зайняття квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою № 1/03 від 01.03.2021, виданою Житлово-Будівельним кооперативом «АВІАТОР-11», ОСОБА_1 є членом ЖДК «АВІАТОР-11» з 1985 року. Ордер № 051443 серія Ж виданий на основі рішення Київської міської Ради народних депутатів № 497/6 від 13.06.1985. Пайовий внесок вартості квартири внесено повністю в 1992 році.
Згідно з довідкою № 25/02 від 25.02.2021, виданою Житлово-Будівельним кооперативом «АВІАТОР-11», ОСОБА_1 є власником кооперативної квартири в будинку АДРЕСА_1 . Сума пайового внеску за квартиру, в розмірі 11 313 рублів 80 копійок сплачена 02.02.1992 року у повному розмірі, що складає суму паєнакопичення.
З відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 246282240 від 01.03.2021, на об'єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 1146/9, АА № 337744, 02.08.2007, Державна виконавча служба Подільського району в м. Києві.
Згідно з копії листа-підтвердження № 062/14-2733 від 03 березня 2021 року від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на квартиру АДРЕСА_1 не реєструвалося.
Згідно з відповіді Подільського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) № 55174 від 27.05.2021, згідно даних, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження встановлено, що станом на 27.05.2021 у Відділі не перебувають на виконанні відкриті виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 .
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Аналізуючи надані суду докази та пояснення на їх підтвердження у позовній заяві, суд також враховує, що порядку набуття власності членами житлово-будівельного кооперативу станом на 01.01.1990 року, чинним та той час законодавством України не було вирішено, але згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність», який набув чинності 24.04.1991 року та втратив чинність на підставі Закону № 997-V від 27.04.2007 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно.
Аналогічна норма закріплена і в ч. 3 ст. 384 ЦК України, згідно з якою у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Відповідно до пункту 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» судам слід мати на увазі, що згідно з ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.
Згідно вимог ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Власник майна, згідно зі статтею 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч.1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові по справі № 826/12775/15 від 11 грудня 2019 року було надано висновки щодо застосування вищенаведених норм права.
Законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно, - звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній редакції, стаття 60 цього Закону в редакції, чинній на момент накладення арешту на майно). Оскільки зняття арешту з майна здійснюється постановою виконавця, прийнятою на підставі ухваленого судового рішення з цього питання, ефективним способом захисту є звернення до суду з позовом про визнання права та зняття арешту зі спірного майна.
Отже, на підставі викладеного суд враховує, що ОСОБА_1 , який повністю вніс пайовий внесок за спірну квартиру, набув право власності на зазначене нерухоме майно та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження.
Підставою обтяження квартири за адресою: АДРЕСА_1 є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження №1146/9 від 02.08.2007, серії АА №337744, Державна виконавча служба Подільського району м. Києва. Наведена постанова винесена щодо боржника ОСОБА_2 , який не має жодних речових прав щодо зазначеного нерухомого майна.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог є достовірними, а також підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають та вважаються судом доведеними, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Подільський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, про визнання права власності та зняття арешту - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зняти арешт з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження № 1146/9, АА № 337744, від 02 серпня 2007 року, Державною виконавчою службою Подільського району м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- третя особа - Подільський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, місцезнаходження: 04208, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497.
Суддя Д. В. Петров