Номер провадження3/754/3196/21
Справа №754/8234/21
Іменем України
13 серпня 2021 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Татаурова І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працює неофіційно, перебуває у цивільному шлюбі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,
до Деснянського районного суду м. Києва 26.05.2021 надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №023958 від 19.04.2021 «19 квітня 2021 року 23 год. 50 хв. в м. Києві, вул. С. Лифаря, 1/49 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105 днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що слабо реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість обличчя. Водій від проходження огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога в КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20 відмовився у присутності двох свідків».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як порушення п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою винуватість, у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, не визнав та суду пояснив, що 19.04.2021 приблизно о 23:40 год. автомобіль під його керуванням було безпідставно зупинено працівниками патрульної поліції. Так, в ході спілкування із працівниками патрульної поліції він намагався з'ясувати в останніх, яка причина зупинки транспортного засобу та що він порушив. Проте, не зважаючи на це працівники патрульної поліції в грубій формі відмовилися поінформувати його про конкретну причину зупинки транспортного засобу та з незрозумілих причин представили перед ним вимогу про необхідність проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Також, в ході спілкування, працівники поліції вирвали з його рук тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом та в подальшому його порвали.
Тому з огляду на вищевикладене, він вважаючи такі дії працівників патрульної поліції незаконними, змушений був відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, працівники патрульної поліції склавши стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП не роз'яснили йому його права передбачені Конституції України, КУпАП, зокрема право на захист.
Захисник Харчук О.П. просив суд визнати докази в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, неналежними та недопустимими, оскільки вони зібрані в супереч нормам КУпАП та звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, про що надав письмове клопотання, яке долучене до матеріалів справи.
В судовому засідання, був допитаний свідок Свідок ОСОБА_2 , суду пояснив, що в квітні 2021 року, точної дати він не пам'ятає, він, разом з особою яка притягається до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , перебував на роботі. В вечорі, цього ж дня, він гуляв зі своєю дівчиною, як подзвонив ОСОБА_1 та попросив його під'їхати, оскільки його, безпідставно, не пояснюючи причини, зупинили працівники поліції, які вели себе агресивно по відношенню до нього та розірвали тимчасове посвідчення. На місце події він під'їхав приблизно о 24:00год., де на його запитання працівники поліції повідомили про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Крім того, працівники поліції говорили про те, що мають намір забрати автомобіль на штраф майданчик. Ці розмови продовжувалися на протязі часу. Після чого, він почув, як по рації працівників поліції викликали на якусь операцію і вони посадили ОСОБА_1 у службовий автомобіль та разом з ним уїхали, а він залишився на місці події. Через 1:00 год. - 1:30 год. вони повернулися. Після чого, працівники поліції відпустили ОСОБА_1 , який поїхав додому на своєму автомобілі.
Свідок стверджує, що в його присутності не проводився огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, не складався протокол про адміністративне правопорушення, не відсторонювався ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а також, те що ОСОБА_1 , практично утримували у службовому автомобілі на протязі 1:00 год. - 1:30 год.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Так, судом, під час розгляду справи, встановлено наступне.
1. Порушення «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (далі Інструкція), де зазначено, що включення?портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведених поліцейськими процесуальних дій та позбавляє можливості об'єктивно перевірити обставини пов'язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення у випадку їх оспорювання.
Як вбачається з відеофайла 20210420080103000027, який розміщений на DVD-R диск «hp», що долучений до матеріалів справи, відеозйомка не проводилась безперервно, що є порушенням п. 5 розділу II Інструкції, тобто працівниками поліції безперервна відеофіксація обставин вчинення, виявлення адміністративного правопорушення не проводилась, що призвело до відсутності доказу зупинку працівниками поліції ОСОБА_1 та причини його зупинки, проведення огляду щодо встановлення ознак на стан сп'яніння.
Крім того, під час дослідження відеофайлу 20210420080103000027 вбачається, що на відеозаписі на якому відображено спілкування працівників патрульної поліції з ОСОБА_1 , відсутні свідки.
Встановлені порушення вказують на те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи, є недопустимими доказами.
2. Пояснення свідків.
Так, в матеріалах справи наявні письмові пояснення двох свідків, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , викладені на бланках пояснень та заповнені поліцейською ОСОБА_5 (а.с. 3).
Слід, також, звернути увагу на те, що пояснення осіб викладені на заздалегіть заготовлених бланках, що унеможливлює внесення до них додаткових відомостей, тобто фактично відсутній текст опитуваної особи, що є недопустимим.
За таких обставин, шаблонні пояснення свідків не можуть бути використані, як доказ вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
3. Порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстровану в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 11.11.2015, де вказується, що поліцейським складається направлення на огляд водія, форма якого наведена в Додатку 1 до Інструкції.
Однак, в матеріалах справи відсутнє направлення на ім'я ОСОБА_1 для проходження огляду, що є недопустимим, оскільки фактично підтверджує, що особа на огляд не направлялась, а тому недопустимо інкримінування особі відмови від того, що їй не пропонувалось.
4. Порушення вимог ст. 266 КУпАП, відповідно до якої, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В даному випадку в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом.
Показання свідка ОСОБА_2 підтверджують незаконне утримання ОСОБА_1 у службовому автомобілі на протязі 1:00 год. - 1:30 год., не здійснення відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, призвело до порушення норм ст. 266 КУпАП.
Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст.129 ч.3 п.4).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд, оцінив наявні в справі докази, у відповідності до норм ст. 250 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів в підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, а саме: відмови його від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
За викладених обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247 ч.1 п.1, 251, 252, 256, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити на підставі ст. 247 ч. 1 п.1 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 291 КУпАП.
Суддя: І.М. Татаурова