Справа № 752/10781/21
Провадження № 2/752/6732/21
13 серпня 2021 року Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що утримувала майно та стягнення коштів на утримання квартири,
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що утримувала майно та стягнення коштів на утримання квартири.
03 серпня 2021 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вивчивши матеріали справи та заяву відповідача прихожу до наступного висновку.
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин, що передбачено частиною 4 статті 19 та частиною 1 статті 274 ЦПК України.
Згідно з приписами частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За приписами частини 6 статті 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
На підставі викладених норм клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки, як передбачає частина 8 статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Принциповою відмінністю між спрощеним та загальним порядком розгляду справи у позовному провадженні є те, що, згідно з нормами статей 274-279 ЦПК України, не проводяться судові дебати та не здійснюється підготовче провадження у справі при спрощеному порядку.
При цьому законодавцем передбачено, що спрощене провадження може здійснюватися як без виклику (повідомлення) сторін, третіх осіб, так із їхнім викликом (повідомленням) у судове засідання, у якому, в такому випадку, може здійснюватися, зокрема, допит свідків.
Таким чином, прихожу до висновку про недоцільність зміни порядку розгляду справи із спрощеного на загальний.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 53, 274, 279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що утримувала майно та стягнення коштів на утримання квартири - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя