13 серпня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/382/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
розглянувши заяву ТОВ "БУКООП" (вх. №6601 від 12.08.2021) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №921/382/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКООП", вул. Галицька, 10 "Д" , м. Бучач, Тернопільська область; фактична адреса: майдан Волі, 4, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ", м.Дніпро, Проспект Поля, 40, 49000
до відповідача 1: Бучацької міської ради, майдан Волі, 1, м. Бучач, Тернопільська області, 48400
відповідача 2: Бучацького районного споживчого товариства, вул. Галицька, 153, м. Бучач, Тернопільська область, 48400
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) ПП Гнатів Валерій Адамович,
АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1, АДРЕСА_2
про:
1) визнання недійсними та скасування рішення: сорок другої сесії шостого скликання Бучацької міської ради від 30.09.2015 року №2285 "Про затвердження Бучацькому районному споживчому товариству технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в м.Бучач вул.Галицька, 10 та погодження надання її частини в суборенду" та двадцять четвертої сесії сьомого скликання Бучацької міської ради від 30.05.2018 року №1436 "Про вилучення земельної ділянки з користування Бучацького райСТ і надання її в оренду ПП Гнатіву В.А. для обслуговування власних приміщень в м.Бучач вул.Галицька, 10В";
2) визнання недійсним Договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,1465 га. від 30.05.2016р. КН 6121210100:02:002:1311, припинення дії договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,3202 га. КН 6121210100:02:002:1312;
3) відновлення права оренди ТОВ "БУКООП" на земельну ділянку площею 0,4668 га. за КН 6121210100:02:002:0624 в м.Бучач вул.Галицька, 10 (вул.Галицька, 10В) шляхом укладення договору оренди на зазначену земельну ділянку.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа № 921/477/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКООП" до відповідачів: Бучацької міської ради, Бучацького районного споживчого товариства про: 1) визнання недійсними та скасування рішення: сорок другої сесії шостого скликання Бучацької міської ради від 30.09.2015 року №2285 "Про затвердження Бучацькому районному споживчому товариству технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в м.Бучач вул.Галицька, 10 та погодження надання її частини в суборенду" та двадцять четвертої сесії сьомого скликання Бучацької міської ради від 30.05.2018 року №1436 "Про вилучення земельної ділянки з користування Бучацького райСТ і надання її в оренду ПП Гнатіву В.А. для обслуговування власних приміщень в м.Бучач вул.Галицька, 10В";
2) визнання недійсним Договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,1465 га. від 30.05.2016р. КН 6121210100:02:002:1311, припинення дії договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,3202 га. КН 6121210100:02:002:1312;
3) відновлення права оренди ТОВ "БУКООП" на земельну ділянку площею 0,4668 га. за КН 6121210100:02:002:0624 в м.Бучач вул.Галицька, 10 (вул.Галицька, 10В) шляхом укладення договору оренди на зазначену земельну ділянку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 31.05.2021, головуючим суддею для розгляду справи № 921/382/21 визначено суддю Чопко Ю.О.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2021 справу №921/382/21 прийнято до провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.07.2021 на 10:30 год., з подальшим його неодноразовим відкладенням, востаннє на 30.08.2021.
12.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "БУКООП" через канцелярію суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову №11 від 11.08.2021 шляхом заборони третій особі ОСОБА_1 чи будь-якій іншій особі до вирішення спору за позовом ТОВ «БУКООП» до відповідачів Бучацької міської ради, Бучацького районного споживчого товариства, треті особи без самостійних вимог: ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», ПП Гнатів Валерій Адамович, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень та відновлення права по суті вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок, що за адресою Тернопільська область Бучацький район, м.Бучач, вул.Галицька, будинок 10Д :
- площею 0,1465 га., КН 6121210100:02:002:1311;
- площею 0,0332 га. КН 612121010002:02:1456;
- площею 0,1133 га. КН 612121010002:02:1457.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на таке.
Під час поділу земельних ділянок окремі частини будівлі універмагу - частина фасадної стіни та частина сходів як вхід до будівлі, знаходяться за межами земельної ділянки площею 0,3202 га. 6121210100:02:002:1312, наданої для обслуговування будівлі універмагу за адресою Тернопільська область Бучацький район, м.Бучач, вул.Галицька, будинок 10Д .
Інша спірна частина земельної ділянки площею 0,1465 га., КН 6121210100:02:002:1311 Бучацькою міською радою за договором купівлі-продажу від 31.05.2019 року продана ФОП Гнатіву В.А., а пізніше за договором купівлі-продажу від 26.02.2020 року - фізичній особі ОСОБА_1 .
Як стало відомо зі слів інженера товариства ОСОБА_2 третьою особою у справі ОСОБА_1 за участю землевпорядної організації 05.08.2021р. проводилися роботи з обмірів на місцевості спірної земельної ділянки площею 0,1465 га., КН 6121210100:02:002:1311 яка уже поділена на дві частини площею 0,0332 га. КН 612121010002:02:1456 та площею 0,1133 га. КН 612121010002:02:1457. Наведене підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру, де уже зареєстровано нові земельні ділянки, а попередньої земельної ділянки площею 0,1465 га., КН 6121210100:02:002:1311 в ДЗК не знайдено.
На переконання заявника наведене свідчить, що фізичною особою ОСОБА_1 створюються перешкоди для того, щоб утруднити або унеможливити виконання судового рішення, оскільки спірна ділянка уже двічі змінила власника (ПП Гнатів В.А. продав її ОСОБА_1 , який у свою чергу поділив на дві частини, одну з яких передав ОСОБА_5 ), а відтак позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони третій особі ОСОБА_1 чи будь-якій іншій особі до вирішення спору за позовом ТОВ «БУКООП» до відповідачів Бучацької міської ради, Бучацького районного споживчого товариства, треті особи без самостійних вимог: ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», ПП Гнатів Валерій Адамович, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень та відновлення права по суті вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок, що за адресою Тернопільська область Бучацький район, м.Бучач, вул.Галицька, будинок 10Д : площею 0,1465 га., КН 6121210100:02:002:1311; площею 0,0332 га. КН 612121010002:02:1456; площею 0,1133 га. КН 612121010002:02:1457.
12.08.2021 на підставі розпорядження заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 12.08.2021 у зв'язку із тим, що суддя Чопко Ю.О., в провадженні якого перебувала справа №921/382/21, з 05.08.2021 по 27.08.2021 перебуває у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого вказану вище заяву передано на розгляд судді Бурді Н.М. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021 та розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу від 12.08.2021 містяться у матеріалах справи).
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, господарський суд визнав, що вона відповідає вимогам, встановленим ст.139 ГПК України, і підлягає до розгляду в порядку ст. 140 ГПК України.
Розглянувши заяву ТОВ "БУКООП" (вх. №6601 від 12.08.2021) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №921/382/21, суд відмовляє у її задоволенні. При цьому, суд виходив з наступного.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 1 статті 137 ГПК України вказано, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 4 ст. 139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України випливає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статті 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
При цьому слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку здійснює їх оцінку на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Як вбачається з поданої позивачем заяви, останній вказував на те, що у нього є підстави вважати, що оскільки спірна ділянка уже двічі змінила власника (ПП Гнатів В.А. продав її ОСОБА_1 , який у свою чергу поділив на дві частини, одну з яких передав ОСОБА_5 ), існує ризик утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.
Водночас суд вважає, що вказуючи про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів заявника, позивач не обґрунтував, яким чином невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, та яких конкретно прав та інтересів.
Окрім того, заявником не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
При цьому суд звертається до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №902/775/20 від 27.01.2021 у справі № 910/3480/20.
Також суд зазначає, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, судом мають братись до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися наданими йому правами.
Так позивач при зверненні із заявою про забезпечення позову не навів правового обґрунтування необхідності обмеження прав власника (власників) земельної ділянки, розпоряджатись належним йому (їм) майном, чим фактично порушив вимоги статті 236 ГПК України.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.
З огляду на викладене, за встановлених обставин цієї справи суд вважає, що наведені позивачем у відповідній заяві обґрунтування не підтверджують існування реальної загрози ефективному захисту порушених (оспорюваних) прав позивача в разі задоволення позову, обраний позивачем захід забезпечення позову не відповідає приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є неспіврозмірними із заявленими вимогами, оскільки спричинятиме невиправдане обмеження у реалізації правомочностей власників спірної земельної ділянки, за відсутності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав позивач, а відтак у задоволенні заяви ТОВ "БУКООП" (вх. №6601 від 12.08.2021) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №921/382/21 слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 136-140, 234-235 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "БУКООП" (вх. №6601 від 12.08.2021) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №921/382/21.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання (13.08.2021).
Копію ухвали направити заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Ухвала суду розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Н.М. Бурда з