65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2431/21
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши заяву (вх. №4-65/21) представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до звернення до суду з позовною заявою;
особи, які можуть отримати статус учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Профорганізація Усть - Дунайського морського торговельного порту (68355, Одеська обл., Кілійський р-н, місто Вилкове, вулиця Придунайська, будинок 2; код ЄДРПОУ 25964153)
Представник ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову, поданою до звернення з позовною заявою, в якій просить суд заборонити Південному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції (м. Одеса) (ІКЮО 43315529; місцезнаходження: 54000, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця 8 березня, будинок 107) проводити державні реєстраційні дії згідно протоколу позачергових звітно-виборних зборів Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту від 03.08.21 №03082021, посвідченого Монастирліу О.П., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області 04.08.21, зареєстрованого в реєстрі за №914 915, до набрання законної сили судового рішення по справі.
У заяві зазначає, що позивач, ОСОБА_1 , має намір звернутися до суду з позовом до Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту про визнання недійсними рішення позачергових звітно-виборних зборів Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту, яке оформлено протоколом від 03.08.21 №03082021, посвідченим Монастирліу О.П., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області 04.08.21, зареєстрованим в реєстрі за №914 915.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує, що позивач є членом Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту та членом профкому профорганізації.
Вказує, що 03.08.21 група осіб, які виключені з членів профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту протоколом від 02.08.21 №5/2021, за участю ОСОБА_2 провели неправомірні позачергові звітно-виборні збори Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту.
Звертає увагу на неправомірність позачергових зборів від 03.08.21 та зазначає наступне.
У протоколі від 03.08.21 вказано, що 36 осіб прийняли участь в позачергових звітно-виборних зборах. Однак, жодний член профорганізації, окрім ОСОБА_3 , не приймав участі у вказаних зборах, з огляду на що, позачергові збори були проведені за відсутністю кворуму. Члени профорганізації не були повідомлені про проведення позачергових зборів, що є порушенням п. п. 4.2, 4.3 положення Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту від 04.10.2011 №13.
Питанням третім порядку денного протоколу від 03.08.21 строком на 5 років обрано головою профорганізації ОСОБА_2 .
Питанням четвертим порядку денного строком на 5 років обрано членів профспілкового комітету: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Заявник акцентує, що ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , які обрані на позачергових зборах від 03.08.21, були виключені з членів профспілки, відповідно до протоколу від 02.03.21 №5/2021.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Більш того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Положеннями ст. 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно із частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. ч. 10, 11 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
По суті забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача та інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення у випадку задоволення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Але, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
ОСОБА_1 , згідно з довідкою від 11.08.2021р. №10/ПО є членом профспілкової організації Державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ».
У відповідності з протоколом зборів Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту №1/2021 від 24.06.2021р. ОСОБА_1 є членом профкомітету Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту.
Листом від 11.08.2021р. №11/ПО за підписом голови Профкому МТП Усть-Дунайьк Стиценко Надію Йосипівну повідомлено про те, що Профорганізація Усть-Дунайського морського торговельного порту не була повідомлена про позачергові збори, які відбулися 03.08.21, а також про те, що позачергові збори відбулись без участі чинного складу членів комітету профкому та членів профорганізації. Крім того, повідомлено, що члени профорганізації не були присутні на вказаних позачергових зборах, кількість учасників - 36, не відповідає дійсному та є фальсифікацією обставин.
Разом з тим, як вказано у листі, ОСОБА_2 , яка зазначена в протоколі позачергових зборів від 03.08.21 як голова, подані документи до Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
За приписами ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до реєстру можуть бути внесені зміни на основі, в тому числі, примірника оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Оскільки протокол позачергових звітно-виборних зборів Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту від 03.08.2021р. №03082021 є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а документи, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, враховуючи доводи заявника, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходу забезпечення позову шляхом заборонити Південному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції (м. Одеса) (ІКЮО 43315529; місцезнаходження: 54000, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця 8 березня, будинок 107) проводити державні реєстраційні дії згідно протоколу позачергових звітно-виборних зборів Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту від 03.08.21 №03082021, посвідченого Монастирліу О.П., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області 04.08.21, зареєстрованого в реєстрі за №914 915, до набрання законної сили судового рішення по справі.
Даний захід забезпечить ефективний захист прав та інтересів позивача судом в межах одного судового провадження; цей захід забезпечення позову не може вважатись тотожним задоволенню позову, з яким позивач має намір звернутись до суду; з матеріалів заяви не вбачається, що застосуванням даного заходу забезпечення позову можуть бути порушені права та інтереси Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту та інших осіб.
Суд вважає, що заборона уповноваженим особам вчиняти реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі протоколу позачергових звітно-виборних зборів Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту від 03.08.21 №03082021, посвідченого Монастирліу О.П., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області 04.08.21, зареєстрованого в реєстрі за №914 915, забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки такий захід забезпечення позову не перешкоджатиме діяльності профорганізації, а спрямований саме на незмінюваність поточного стану та статусу профорганізації до вирішення справи по суті.
При цьому, вжиття вищевказаних заходів позбавить позивача необхідності звернення у майбутньому з позовом щодо оскарження реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо такі будуть вчинені на підставі протоколу позачергових звітно-виборних зборів Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту від 03.08.21 №03082021.
Суд зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі №911/1695/18.
Водночас суд зазначає, що Профорганізація Усть-Дунайського морського торговельного порту не позбавлена права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника ОСОБА_1 (вх. №4-65/21 від 12.08.2021р.) про забезпечення позову - задовольнити.
2. Заборонити Південному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції (м. Одеса) (ІКЮО 43315529; місцезнаходження: 54000, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця 8 березня, будинок 107) проводити державні реєстраційні дії згідно протоколу позачергових звітно-виборних зборів Профорганізації Усть-Дунайського морського торговельного порту від 03.08.21 №03082021, посвідченого Монастирліу О.П., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області 04.08.21, зареєстрованого в реєстрі за №914 915, до набрання законної сили судового рішення по справі.
Стягувачем за ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржником за ухвалою є: Профорганізація Усть-Дунайського морського торговельного порту (68355, Одеська обл., Кілійський р-н, місто Вилкове, вулиця Придунайська, будинок 2; код ЄДРПОУ 25964153).
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання в строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвалу складено та підписано 13.08.2021р. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання ухвали.
Суддя Волков Роман Володимирович