29 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1517/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву представника позивача Бломберга Якова Мусійовича про надання звіту про виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року в адміністративній справі № 160/1517/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року - скасовано в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, та в частині відмови суду у задоволені вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати йому пенсію за віком, як не працюючому пенсіонеру, з урахуванням всього зазначеного в засвідченій підприємством копії трудової книжки стажу та заробітної плати для обчислення пенсії, і підвищенням розміру пенсії за понаднормативний стаж роботи відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, починаючи з дати звернення з заявою про призначення пенсії - 19.07.2018 року, прийняти у цій частині нове рішення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2018 року про призначення пенсії, на підставі якої призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу, зазначеного в засвідченій підприємством копії трудової книжки, заробітної плати для обчислення пенсії, підвищенням розміру пенсії за понаднормативний стаж роботи відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», починаючи з дати звернення 19.07.2018 року. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволені вимог стосовно зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком з урахуванням надбавки до пенсії як дитині війни.
25 січня 2021 року від представника позивача Бломберга Якова Мусійовича надійшла заява про надання звіту про виконанням рішення суду.
18.02.2021 року на запит суду матеріали адміністративної справи №160/1517/19 надійшли до суду.
Згідно з довідкою від 09 березня 2021 року у період 08 лютого 2021 року по 26 лютого 2021 року суддя Мельник В.В., та з 22 лютого 2021 року по 07 березня 2021 року судді Чепурнов Д.В., та Сафронова С.В. перебували у відпустці
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року призначено розгляд заяви в порядку письмового провадження
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
При цьому, обов'язковість судового рішення забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Колегія суддів зазначає, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року по справі №160/1517/19 набрала законної сили з моменту прийняття, а саме 06 червня 2019 рок.
Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов'язком.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає про те, що, з урахуванням положень ч. 1 ст. 287 КАС України, Позивач має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважатиме, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси.
При цьому, матеріали даної справи не містять доказів оскарження Позивачем постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби у Дніпропетровській олбласті Дрижирук О.О. від 24.04. 2020 року про закінчення виконавчого провадження №61125797, так як і не містять доказів звернення останнього з відповідною заявою відносно Відповідача до правоохоронних органів.
У той час як, статтею 382 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про наявність у Позивача, в разі умисного невиконання Відповідачем постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, можливості звернутись з відповідною заявою відносно Відповідача до правоохоронних органів.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність об'єктивних підстав для задоволення заяви представника Позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови суду апеляційної інстанції від 06.06.2019 року в адміністративній справі 160/1517/19.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 321, 325, 382 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача Бломберга Якова Мусійовича про надання звіту про виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06 чрвня 2019 року в адміністративній справі № 160/1517/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов