12 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 932/12433/20(2-а/932/898/20)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Кіпчарський О.М.) справі №932/12433/20(2-а/932/898/20) за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шостака Микити Костянтиновича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шостака Микити Костянтиновича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАМ № 3345976 від 27.10.2020 року про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП, закриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що жодних правил дорожнього руху позивач не порушував, їхав із увімкненими фарами ближнього світла, а тому його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2021 року позов задоволено частково. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3345976 від 27.10.2020 року за ч.2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 27.10.2020 інспектором Управління винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУ пАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.. в якій зазначено про те, що останній на 185 км траси М04, керував транспортним засобом «Форд Фокус», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом в період з 01 жовтня по 01 травня, чим порушив вимоги п. 9.8 Правил дорожнього руху України. Доказом вчиненого позивачем адміністративного правопорушення є свідчення поліцейський свідків, які знаходились в одному екіпажі з поліцейським, який виніс оскаржувану постанову.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.10.2020 інспектором Управління винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУ пАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.. в якій зазначено про те, що останній на 185 км траси М04, керував транспортним засобом «Форд Фокус», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом в період з 01 жовтня по 01 травня, чим порушив вимоги п. 9.8 Правил дорожнього руху України.
Позивач заперечує проти вчинення ним адміністративного правопорушення, та наголошує на недоведеності його вини відповідачем та факту вчинення правопорушення, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідачами не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відсутність яких виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 9.8 ПДР під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.
З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.
Визначення денних ходових вогнів наведено у п. 1.10 ПДР України, а саме денні ходові вогні- зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби.
За наявності увімкнених денних ходових вогнів, у водія не виникає обов'язку рухатись з увімкненим ближнім світлом фар. Пунктом 2.3 ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі тощо.
Відповідно до частини другої статті 122 КУпАП порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку для підтвердження порушення позивачем вимог ПДР відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП не надав жодного доказу, який би підтверджував факт події адміністративного правопорушення, а лише посилався на безпосередні спостереження осіб, що уповноважені виносити постанову щодо підтвердження факту вчинення особою адміністративного правопорушення.
Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення скаржником адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.
Зважаючи, що жодних доказів фіксації вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, що наведені у постанові відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо необхідності скасування постанови.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2021 року справі №932/12433/20(2-а/932/898/20) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак