ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про ві
11 серпня 2021 року м. Київ № 640/18753/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ААА"
до Головного управління Держпраці у Київській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ ААА" (код ЄДРПОУ 41741533, 03148, м.Київ, вул. Жмеринська, буд. 11/1) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10) про визнання протиправною та скасування постанови від 21.01.2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТД/ФС-21.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.
06 серпня 2021 року позивачем подано заяву про забезпечення позову (отримана суддею Вєкуа Н.Г. 09.08.2021 року) шляхом зупинення стягнення на підставі постанови головного управління Держпраці у Київській області від 21.01.2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТД/ФС-21 на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ АА" до набрання законної сили судовим рішенням по справі №640/18753/21.
Подана заява обґрунтована тим, що фактичне виконання постанови, в разі задоволення судом позовних вимог по справі №640/18753/21 створює очевидну небезпеку правам та законним інтересам позивача. Зокрема, фактичне виконання Постанови (стягнення коштів, реалізації майна Позивача, тощо) при подальшому задоволенні позовних вимог (тобто скасування Постанови) матиме наслідком покладання на Позивача значних зусиль та витрат для забезпечення повернення стягнутих грошових коштів та повернення реалізованого майна, що належить Позивачу, що в свою чергу може негативним чином вплинути на права та законні інтереси в тому числі третіх осіб.
З огляду на викладене, Позивач вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд приходить висновку, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивачем зазначено про існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача внаслідок вчинення стягнення головним управлінням Держпраці у Київській області за спірною постановою від 21.01.2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТД/ФС-21.
Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності рішення (в даному випадку Постанови) відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Слід наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності рішення, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, керуючись ст.ст. 150,151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРИ ААА" у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа