Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 серпня 2021 р. Справа№200/7040/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у справі за адміністративний позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код: 41336065, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, буд. 70), Донецького обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ідентифікаційний код: 02770038, 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Тверська, буд. 6) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Донецького обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком; - зобов'язати нарахувати і виплатити недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахування попередньо виплаченої суми допомоги.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року відмовлення у залученні співвідповідача Міністерства соціальної політики України.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач є особою, яка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорії 1, інвалід 3 групи, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, до яких відноситься виплата разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, але всупереч висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, відповідачами протиправно виплачено таку допомогу у неповному розмірі.
Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (відповідач 1) проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві. За змістом викладеного у відзиві грошова допомога до 5 травня у 2021 році розрахована та виплачена позивачу у відповідності до вимог чинного законодавства. Розмір допомоги в 2021 році визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 №325, положення якої є чинними та неконституційними не визнані.
Рішенням департаменту № 02.3.18-2559 від 22.06.2021 здійснено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми, в розмірі 8992,00 грн. та направлено на адресу департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації заявку на здійснення фінансування за програмою КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертв нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною».
Після надходження бюджетних асигнувань на рахунок департаменту буде здійснено виплату.
Враховуючи зазначене на думку відповідача департаментом в межах повноважень вжито всі заходи щодо нарахування та здійснення виплати допомоги позивачу в розмірах, визначених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367 - XIV (3391,00 грн. за 2021 рік виплачено в квітні 2021 року + 8992,00 грн. за 2021 рік донараховано відповідно до рішення департаменту №02.3.18-2559 від 22.06.2021 з урахуванням висновків Конституційного суду України від 27.02.2020 по справі 3-р/2020 = 12383,00 грн. за 2021 рік що відповідає розміру 7 мінімальних пенсій за віком за відповідний рік).
Донецький обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (відповідач-2) у наданому до суду відзиві проти задоволення вимог позовної заяви заперечував, посилаючись на те, що розрахунок та виплату позивачу цієї допомоги здійснив Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради. Як зазначив відповідач 2, розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня виплаченої позивачу Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради, відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 №325.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1) (посвідчення серія НОМЕР_2 видане 22.05.2019) та інвалідом 3 групи та має право на пільги, встановлені для ветеранів війни-інвалідів війни (посвідчення серії НОМЕР_3 від 18.06.2009).
Позивач перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради та є отримувачем щорічної грошової допомоги до 5 травня на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу».
У квітні 2021 року позивачу на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплачено щорічну одноразову допомогу у розмірі 3391,00 грн.
06.05.2021 позивач звернувся з заявою до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації, в якій просив нарахувати та виплатити йому разову грошову допомогу до 5 травня як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Листом від 13.05.2021 №Г-3103-13-1.1.2 позивачу повідомлено, що щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік нарахована та виплачена у розмірі, визначеному відповідно до Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 №325.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551).
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій, ІII групи - сім мінімальних пенсій.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) частину п'яту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007.
Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019, № 112 від 19.02.2020 та №325 від 08.04.2021, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Так, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №325 від 08.04.2021 визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни 3 групи - 3391,00 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремі положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону 25.12.1998 № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Правові висновки аналогічного змісту, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у справі №440/2722/20.
При цьому, вказане рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно ч. 3 ст. 291 КАС України, суд, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
При визначенні розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня суд враховує наступне.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1 934 гривні.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особі з інвалідністю (ІІІ група) внаслідок війни у 2021 році становить 12 383,00 грн. (1 769грн. х 7).
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня особі з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році становить 12 383,00 грн. (1 769 грн. х 7). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 8 992,00. Виплата позивачу у 2021 році разової грошової допомоги у сумі 3 391,00 грн. не відповідає статті 13 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено відповідачем 1 у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 13 частиною 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі саме відповідачем 1.
При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Як установлено частинами першою, другою статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями частини третьої статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові у справі №21-1465а15 від 16.09.2015.
У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги із обранням належного способу захисту порушеного права, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 в частині невиплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до частині 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру 7 мінімальних пенсій за віком та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 , разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020, в загальному розмірі 8 992,00 грн.
Разом із тим суд зазначає, що вимоги адміністративного позову в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату грошової допомоги у відповідному розмірі задоволенню не підлягають, оскільки матеріалами справи підтверджено, що нарахування сум разової грошової допомоги відповідачем проведено, а вимога щодо зобов'язання їх виплатити охоплюється задоволенням позову шляхом стягнення з відповідача відповідної суми.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код: 41336065, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, буд. 70), Донецького обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ідентифікаційний код: 02770038, 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Тверська, буд. 6) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, адреса: пр-т Миру, буд. 70, м. Маріуполь Центральний район, Донецька область, 87500) щодо не невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до частині 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру 7 мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, адреса: пр-т Миру, буд. 70, м. Маріуполь Центральний район, Донецька область, 87500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код: 41336065, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, буд. 70) разову грошову допомогу до 5 травня відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», враховуючи висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020, в загальному розмірі 8 992,00 грн.
В задоволені іншої частини позову відмовити.
Повний текст рішення суду складено 10 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Шинкарьова