Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 серпня 2021 р. Справа№200/7002/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області та просить суд:
Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в оформленні та направлення необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».;
Зобов'язання відповідача оформити та направити необхідні документи до органу Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням вислуги років для призначення такої пенсії у пільговому обчисленні - 26 років 08 місяці 01 день.
Зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з посади начальника відділення у складі слідчого відділу Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно наказу № 67 о/с від 30 січня 2017 року, зі змінами, внесеними до нього наказом 292 о/с від 21 травня 2021 року, за повні 26 років служби у розмір 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач протиправно та всупереч Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, якою затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, відмовив у підготовці необхідних документів для призначення пенсії за вислугою років. Позивач вважає, що має більше ніж 26 роки вислуги, в той час, як достатньою підставою для призначення пенсії за вислугу років є 23 роки та 6 місяців. Також позивач вказує, що оскільки вислуга років є більшою 23 років, встановлених законом , тобто позивач має право на призначення пенсії і виплату вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до статті 9 Закону № 2263-12.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, у якому зазначено, що на день звільнення зі служби календарна вислуга позивача склала 17 років 05 місяці 15 днів, що менше, ніж це передбачено ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На думку відповідача, відсутні підстави для підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення пенсії позивачу за вислугу років.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в період часу з 15.08.1999 року до 30.01.2017 року позивач проходив службу в ОВС га Національній поліції України.
Остання займана посада начальник відділення у складі СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області, з якої був звільнений за власним бажанням наказом ГУ НП в Донецькій області №67 о/с від 30.01.2017 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств. У наказі про звільнення, зазначено, що вислуга років в календарному обчисленні складає 17 років 05 місяців 15 днів.
Позивач звернувся 20.04.2021 року до ГУ НП в Донецької області про внесення змін до наказу № 67 о/с щодо зарахування пільгового стажу, оформлення та направлення необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»; здійснення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції 30.01.2017 згідно наказу № 67 о/с за повних 26 років вислуги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
З листа № С-190; 193/12/02-2021 від 21.05.2021 року, вбачається, що відповідачем заявлені вимоги позивача було задоволено частково, а саме 21.05.2021 року наказом начальника ГУ НП в Донецькій області № 292 о/с «По особовому складу» внесено зміни до наказу ГУ НП в Донецькій області від 30.01.2017 № 67 о/с у частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 (М-124734) - начальника відділення у складі слідчого відділу Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області. Вважати вислугу років на 30 січня 2017 року у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги 17 років 05 місяців 16 дні, у пільговому обчисленні 26 років 02 місяці 01 день. Однак, листом відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні його вимог з підстави відсутності у позивача календарної вислуги для призначення пенсії за вислугу років.
Не погодившись з вказаним листом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України на наступних посадах:
- 15.08.1999 - 12.08.2003 курсант Донецького інституту внутрішніх справ;
- 13.08.2003-20.08.2003 оперуповноважений Державної служби боротьби в економічною злочинністю Красноармійського міськвідділу;
- 21.08.2003-09.12.2009 служба на посадах оперуповноваженого в підрозділах карного розшуку;
- 10.12.2009-17.03.2013 служба на посадах оперуповноваженого і старшого оперуповноваженого в підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю;
- 18.03.2013-06.11.2015 служба на посаді старшого слідчого в слідчому підрозділі Красноармійського міського відділу ГУ МВС в Донецькій області;
- 07.11.2015-30.01.2017 служба на посаді начальника відділення в слідчому підрозділі Красноармійського МВ ГУ НП в Донецькій області Національної поліції України.
- Крім того, в період часу з 07.04.2014 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 30.01.2017, позивач був залучений до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України визначені в Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон), а також регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі постанова КМУ №393).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Умови призначення пенсій за вислугу років визначені у статті 12 Закону.
Так, зокрема, відповідно до п. а ч. 1 ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону, а саме: до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до ст.ст. 17-1, 17-2 Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, визначається Кабінетом Міністрів України.
В пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Порядок № 393) визначено перелік видів служби та інших занять, що зараховуються до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальниць кого і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським.
Пунктом 3 Порядку № 393 визначено час проходження служби на посадах, що зараховується на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Як вбачається із послужного списку, позивач у період з 15.08.1999 по 30.01.2017 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України.
Обґрунтовуючи відмову в задоволенні заяви про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років, відповідач зазначив, що при призначенні пенсії за вислугою повинна враховуватися лише календарна вислуга років без урахування вислуги в пільговому обчисленні. Тому, оскільки позивач на день звернення із заявою мав календарну вислугу меншу, ніж 23 роки та 6 місяців, то він не має права на призначення такої пенсії у розумінні статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Проте, положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та постанови КМУ №393 не ставлять у залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги.
Крім того, вказаними нормами не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватися до вислуги років для призначення особі відповідної пенсій, а впливають лише на розмір пенсії.
Як уже зазначалося, вислуга позивача в органах внутрішніх справ та Національній поліції України складає: в календарному обчисленні - 17 років 05 місяці 16 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 02 місяців 01 днів.
Отже, станом на дату звільнення зі служби загальна вислуга позивача більше ніж 23 роки і 6 місяців, що є достатньою підставою для набуття права на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
У свою чергу, відповідач помилково вважає, що позивач на день звільнення не набув права на пенсію за вислугу років, посилаючись на положення статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не враховуючи при цьому норми статті 17-1 цього ж Закону, яка чітко вказує, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тобто дана норма є спеціальною по відношенню до статті 12 Закону, яка визначає загальні умови призначення пенсій за вислугу років.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-ХІІ частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, вважала за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17. Суд зазначив про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Також суд звертає увагу на те, що до обов'язків відповідача, згідно з вимогами п. 12 Постанови ПФУ № 3-1 від 30.01.2007 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відноситься лише обов'язок підготовки та направлення до ГУ ПФУ документів необхідних для призначення пенсії.
Відтак, питання щодо аналізу наявності правових підстав для включення до загального стажу позивача пільгового стажу не відноситься до компетенції відповідача. ГУ НП в Донецькій області є лише тим суб'єктом (уповноваженим структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України), через який здійснюється надсилання відповідних документів до Пенсійного фонду для подальшого вирішення питання щодо призначення пенсії звільненій особі. При цьому, згідно п.12 Порядку на уповноважений структурний підрозділ покладено лише обов'язок у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформити всі необхідні документи та направити їх до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, відмовляючи позивачу в направленні до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугу років, не дотримався вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та постанови КМУ №393, дане рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про визнання протиправною відмови ГУ НП в Донецькій області у задоволенні заяви стосовно підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років та про зобов'язання ГУ НП в Донецькій області підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України відповідні документи для призначення пенсії за вислугу років є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з посади начальника відділення у складі слідчого відділу Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно наказу № 67 о/с від 30 січня 2017 року, зі змінами, внесеними до нього наказом 292 о/с від 21 травня 2021 року, за повні 26 років служби у розмір 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до ч.2 ст.9 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон №2262-ХІІ).
Аналогічне положення закріплено в абз.4 п.10 постанови Кабінету Міністрів України Про обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей від 17 липня 1992 року №393 (далі Постанова №393), за змістом якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року №413.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що для отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно, виплачується за наявності двох підстав: 1) звільнення за власним бажанням або через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; 2) мають вислугу 10 років та більше.
Позивача було звільнено у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств, що є самостійною підставою для звільнення п.8 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Звільнення за власним бажанням передбачено п.7 ч.1 ст. 77 зазначеного закону.
Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги, за умови звільнення позивача у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомстві, не передбачена. Відповідно позовні вимоги в частині зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та доказів понесення судових витрат суду не надав, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в оформленні та направлення необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».; зобов'язання відповідача оформити та направити необхідні документи до органу Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням вислуги років для призначення такої пенсії у пільговому обчисленні - 26 років 08 місяці 01 день.; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з посади начальника відділення у складі слідчого відділу Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно наказу № 67 о/с від 30 січня 2017 року, зі змінами, внесеними до нього наказом 292 о/с від 21 травня 2021 року, за повні 26 років служби у розмір 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в оформленні та направлення необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області оформити та направити необхідні документи до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням вислуги років для призначення такої пенсії у пільговому обчисленні - 26 років 08 місяці 01 день.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складений та підписаний 10 серпня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.В. Шинкарьова