Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 липня 2021 р. Справа№200/3446/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , відповідно до якого просить суд:
- визнати протиправним та скасувати «До зміни рішення» від 04.08.2020 року, винесеного відповідачем, щодо відмови у призначенні позивачу компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі на звернення від 03.08.2020 року;
- зобов'язати відповідача, переглянути заяву позивача від 03.08.2020 року про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі та призначити, нарахувати та виплатити компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги за догляду на не професійній основі з 03.08.2020 року по 22.07.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернулась до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради із заявою про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року «Про порядок призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» з 03.08.2020 року по 22.07.2022 року.
Вказує, що відповідно до повідомлення, наданого відповідачем, даний вид державної соціальної допомоги був їй призначений.
Проте, після призначення зазначеної допомоги, відповідач виніс “до зміни рішення” “заднім числом” від 04.08.2020 року, так як послався на постанову Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», яка на момент винесення рішення не вступило в законну силу, у зв'язку з втратою чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2009 року № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги», і у призначенні компенсації на звернення від 03.08.2020 року було відмовлено.
Позивач зазначила, що їй було повідомлено про необхідність звернутись до 25.11.2020 року до відповідача та надати нові документи на призначення даного виду державної допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 859.
Крім того, наголосила на тому, що 03.08.2020 року відповідачу було подано вичерпний пакет документів відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року «Про порядок призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги», яка була чинна на момент звернення позивача із заявою про призначення даного виду державної допомоги 03.08.2020 року, відповідно до наданих документів їй було призначено даний вид державної допомоги з дня звернення.
Позивач вважає, що відповідач порушив норми соціального законодавства та незаконно відмовив їй у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року не передбачено вносити «до зміни рішення» заднім числом відповідно до постанови, яка вступила в законну силу пізніше, ніж винесення зазначеного рішення.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в департаменті як отримувач компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги.
Вказує, що 03.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до територіального відділу по роботі з громадянами Кальміуського району департаменту із заявою щодо призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 “Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги”.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №558 непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів від 23.09.2020 №859 “Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі” дана постанова набирає чинності з дня її опублікування (тобто з 25.09.2020) і застосовується з 1 січня 2020 р. для осіб, які звернуться за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови, крім підпункту 2 пункту 7 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого зазначеною постановою, який набирає чинності з 1 січня 2021 року.
Відповідач, наголосив на тому, що з набранням чинності новою Постановою №859 Постанова №558 від 29.04.2004 “Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги” втратила чинність.
Також зазначив, що умови виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, не змінились лише для осіб, яким вже було призначено компенсацію до 31.12.2019 року, на звернення позивача від 03.08.2020 року було відмовлено в отриманні компенсації.
Крім того, звернув увагу на те, що ОСОБА_2 не пов'язаний з ОСОБА_1 ані шлюбом, ані кровною спорідненістю; доказів укладення шлюбу ОСОБА_2 та матері ОСОБА_1 позивачка не надала, департамент вважає, що ОСОБА_2 не є членом сім'ї ОСОБА_1 .
На підставі викладеного відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16 квітня 2021 року ОСОБА_2 подав до канцелярії суду пояснення.
Ухвалою суду від 11 травня 2021 року вирішено здійснювати розгляд справи № 200/3446/21 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у даній справі на 31 травня 2021 року.
31 травня 2021 року підготовче засідання було відкладено на 30 червня 2021 року.
Ухвалою суду від 30 червня 2021 року закрито підготовче провадження у справі № 200/3446/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 липня 2021 року.
Представники сторін у судове засідання, призначене на 19 липня 2021 року не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 4-6).
Відповідач, Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, код ЄДРПОУ 41336065, місцезнаходження: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87555, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Третя особа, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 14-16)
Згідно з довідкою МСЕК серії 10 ААВ № 495261, третій особі встановлено 1 групу інвалідності безстроково та за станом здоров'я він потребує постійного стороннього догляду (а.с. 7, 11-12).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 07.07.1992 року позивач мала прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_6 від 24 березня 2015 року позивач змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, 03 серпня 2020 року позивач звернулась до територіального відділу по роботі з громадянами Кальміуського району департаменту із заявою щодо призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 року “Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги” (а.с. 12).
За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради було прийнято повідомлення від 03 серпня 2020 року щодо призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради було винесено повідомлення про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги гр. ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року «Про порядок призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» з 03.08.2020 року по 22.07.2022 року (а.с. 12).
04.08.2020 року Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради прийнято “до зміни рішення” від 04.08.2020 року, в якому зазначено, що у зв'язку із набуттям чинності Постанови КМУ від 23.09.2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», втратою чинності Постанови КМУ від 29.04.2004 року № 558 «про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» в призначенні компенсації на звернення від 03.08.2020 року відмовити (а.с. 12).
Також було повідомлено ОСОБА_1 , що у зв'язку із набуттям чинності Постанови КМУ від 23.09.2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», втратою чинності Постанови КМУ від 29.04.2004 року № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» необхідно звернутись до територіального відділу по роботі з громадянами Центрального та Приморського районів з наступним пакетом документів: заяву про надання компенсації; заяву про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку; копію паспорту громадянина України або іншого документу; що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; копію документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника; декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї за період з 01.02.2020 року по 31.07.2020 року) за формою, затвердженого Мінсоцполітики; копію акту огляду медико-соціальною експертною комісією (а.с. 11).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі Закон № 2671) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
У відповідності до пункту 17статті 1 Закону №2671 соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 6,7 статті 13 Закону №2671 фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є:
1) особами з інвалідністю I групи;
2) дітьми з інвалідністю;
3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Серед основних принципів надання соціальних послуг, передбачених статтею 3 Закону №2671, зокрема, є принцип добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг.
Аналіз зазначених приписів законодавства свідчить про те, що виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, мають компенсаційний (заохочувальний характер) і не відносяться до соціальних гарантій.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
29.04.2004 року було затверджено Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі - Порядок №558, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 558 непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 558 компенсація призначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:
15 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю I групи;
10 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, особам з інвалідністю II групи та дітям з інвалідністю;
7 відсотків - фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю III групи та хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.
Компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради видає заявнику розписку про прийняття заяв і документів із зазначенням дати їх прийняття. Днем подання заяв для призначення компенсації вважається день реєстрації структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради заяв з необхідними документами.
Якщо заяви та документи надсилаються поштою, днем подання заяв для призначення компенсації вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення. У разі коли до заяв не додані всі необхідні документи, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради письмово протягом трьох днів повідомляє заявнику, які документи слід подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня одержання такого повідомлення, днем подання заяв вважатиметься день їх прийняття або відправлення (пункт 5 Порядку № 558).
Пунктом 6 Порядку № 558 визначено, що для призначення компенсації подаються такі документи:
1)фізичною особою, яка надає соціальні послуги: заява про згоду надавати соціальні послуги; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги; копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки - письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів; заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (з урахуванням вимогЗакону України «Про захист персональних даних»);
2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною): заява про необхідність надання соціальних послуг; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком інвалідів I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду). Порядок видачі такого висновку та його форма затверджуються МОЗ.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 558 призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради протягом десяти днів після одержання заяв із необхідними документами розглядає їх та приймає рішення про призначення компенсації чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення, про що інформує заявника письмово протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.
З огляду на норми Порядку № 558 вбачається, що цим Порядком визначений перелік документів, які мають бути подані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, і цей перелік є вичерпаним. Днем подачі заяви для призначення компенсації вважається день, коли до заяви подані всі необхідні документи, визначені Порядком № 558.
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, 03 серпня 2020 року позивач звернулась до територіального відділу по роботі з громадянами Кальміуського району департаменту із заявою щодо призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №558 від 29.04.2004 року “Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги” (а.с. 12).
За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради було прийнято повідомлення від 03 серпня 2020 року щодо призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради було винесено повідомлення про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги гр. ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року «Про порядок призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» з 03.08.2020 року по 22.07.2022 року (а.с. 12).
Проте, 04.08.2020 року Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради прийнято “до зміни рішення від 04.08.2020 року”, у якому зазначено, що у зв'язку із набуттям чинності Постанови КМУ від 23.09.2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», втратою чинності Постанови КМУ від 29.04.2004 року № 558 «про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» вирішено в призначенні компенсації на звернення від 03.08.2020 року відмовити (а.с. 12).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача також посилається на Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №859.
Суд зазначає, що дійсно, Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 втратив чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №859, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
У пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №859 зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 1 січня 2020 року для осіб, які звернуться за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови, крімпідпункту 2пункту 7 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого зазначеною постановою, який набирає чинності з 1 січня 2021 року.
Проте, суд звертає увагу відповідача на те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №859 набула чинності лише 25.09.2020 року, а компенсація позивачу була призначена ще 03 серпня 2020 року, тобто до набрання чинності вказаної постанови.
Не набула чинності вказана постанова і станом на 04.08.2020 року, коли було прийнято вказане вище спірне “до зміни рішення”, яким у призначенні виплати позивачу відмовлено саме з посиланням на набрання чинності Постанови КМУ № 859, яке не відбулось на той момент.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1/99-рп, частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, оскільки позивач звернулась з відповідними заявами та пакетом документів 03.08.2020 року і компенсація позивачу була призначена 03 серпня 2020 року та на момент її призначення була чинною Постанова КМУ від 29.04.2004 року № 558, рішення про втрату нею чинності Кабінетом Міністрів України, на вказану дату, не приймалось, суд приходить до висновку про протиправність прийняття відповідачем «До зміни рішення 04.08.2020 року» та про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування «До зміни рішення від 04.08.2020 року”.
У той же час суд звертає увагу позивача на те, що скасування судом вказаного “до зміни рішення” означає те, що залишається у силі повідомлення про призначення позивачу компенсації, яке було прийняте відповідачем 03.08.2020 року, що виключає необхідність повторного розгляду заяви позивача про призначення такої компенсації.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог, у частині зобов'язання відповідача, переглянути заяву позивача від 03.08.2020 року про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі та призначити, нарахувати та виплатити компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги за догляду на не професійній основі з 03.08.2020 року по 22.07.2022 року, слід відмовити.
На підставі вищевикладеного суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , шляхом визнання протиправним та скасування «До зміни рішення» від 04.08.2020 року, винесеного відповідачем, щодо відмови у призначенні позивачу компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на її звернення від 03.08.2020 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, враховуючи задоволення похідної немайнової вимоги, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, Законами України «Про соціальні послуги», Постановами Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558, від 23.09.2020 року №859 , Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати «До зміни рішення» від 04.08.2020 року, винесене Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на її звернення від 03.08.2020 року.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, місцезнаходження: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87555), переглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 03.08.2020 року про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на не професійній основі та призначити, нарахувати та виплатити компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги за догляду на не професійній основі з 03.08.2020 року по 22.07.2022 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, місцезнаходження: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87555).
Повне судове рішення складене 30 липня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч