Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1406/20 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т. Б.
Категорія 63 Доповідач Павицька Т. М.
10 серпня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Миніч Т.І., Трояновської Г.С.,
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №274/1406/20 за позовом акціонерного товариства «Житомиробленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Большакової Т.Б. в м. Бердичеві,
У лютому 2020 року акціонерне товариство «Житомиробленерго» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь вартість необлікованої електричної енергії в сумі 183480,64 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 15000, 00 грн та 2752,21 грн витрат по сплаті судового збору. Позовні вимоги мотивувало тим, що 06.09.2018 між акціонерним товариством «Житомиробленерго» Бердичівським районом електромереж (далі - позивач, оператор системи) та ОСОБА_1 (далі - відповідач, споживач) було укладено договір № 424 про постачання електричної енергії. 30 листопада 2018 року сторонами було підписано договір № 03-0424 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі-Договір), відповідно до якого, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії до об'єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , відповідно до Договору сторони наділені правами та обов'язками. 30 липня 2019 року представниками позивача проводилась перевірка дотримання споживачем ПРРЕЕ на об'єкті електропостачання «Торгово-офісний центр» за адресою: площа Привокзальна, 1а, м.Бердичів, Житомирська область. Під час проведення перевірки виявлене порушення п. 4 п.п.5.5.13 ПРРЕЕ, а саме інші дії споживача, які призвели до зміни показників засобу обліку, шляхом впливу дії постійного (змінного) магнітного або електричного поля на прилад обліку, що зафіксовано індикатором імв. М9186995. За результатами перевірки в присутності споживача ОСОБА_1 було складено акт про порушення ПРРЕЕ № 022902, який засвідчили своїми підписами три представника позивача, а відмова споживача підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. Акт про порушення ПРРЕЕ складено у відповідності до вимог щодо складання акта, із зазначенням всіх необхідних даних. Другий примірник акта із зазначенням часу та дати засідання комісії з розгляду складеного акта, вручений під розпис споживачу ОСОБА_1 . У зв'язку із перенесенням, 26.09.2019, без участі споживача, у присутності відповідального за електрогосподарство ОСОБА_3 , відбулося засідання комісії АТ “Житомиробленерго” Бердичівського РЕМ з розгляду складеного акта про порушення. Під час засідання комісією встановлено, що акт про порушення № 022902 від 30.07.2019 складено з дотриманням вимог ПРРЕЕ та визнано правомірним, а споживача причетним до порушення. Розрахунок по акту про порушення ПРРЕЕ № 022902 від 30.07.2019 здійснено у відповідності до вимог п.8.4.10 ПРРЕЕ (затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 зі змінами та доповненнями) за період з дати останнього контрольного огляду до дня виявлення порушення із застосуванням Кв=0,6. За період з 01.07.2019 вартість необлікованої електроенергії розраховано виходячи з суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на балансуючому ринку та тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії. На час звернення з позовною заявою борг за необліковану електричну енергію в сумі 183480,64 грн не сплачено.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2021 року позов АТ «Житомиробленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Житомиробленерго" вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 183480 грн 64 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Житомиробленерго" 15000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 2 752 грн 21 коп. судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване судове рішення не містить оцінки жодним із доводів відповідача, як підстав для відмови в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що доданий до позовної заяви акт про порушення не відповідає установленій формі, відповідно до додатку 8 згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1525 від 18.07.2019 року. Крім того, представництво інтересів АТ «Житомиробленерго» здійснювалося штатним юрисконсультом Товариства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2018 між акціонерним товариством «Житомиробленерго» Бердичівським районом електромереж та ОСОБА_1 було укладено договір № 424 про постачання електричної енергії.
Розділ 4.2 договору №424 передбачає відповідальність споживача.
Пунктом 4.2.10 договору № 424 визначено: відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку та пломб покладається на їх власника або організацію, на території якої вони встановлені.
Відповідно до акта № 101047 про пломбування та технічну перевірку засобів обліку електричної енергії від 05.04.2018, складеного в присутності представника відповідача, на електроустановці споживача встановлений електролічильник типу ЕМS 132.10.1, заводський номер 564877, який знаходиться на балансі споживача. Також встановлено індикатори магнітного впливу: М8946744, М8946745, М9186995.
30 листопада 2018 року сторонами підписано договір № 03-0424 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, відповідно до якого, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії до об'єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , відповідно до Договору сторони наділені правами та обов'язками.
30 липня 2019 року представниками позивача проводилась перевірка дотримання споживачем ПРРЕЕ на об'єкті електропостачання «Торгово-офісний центр» за адресою: площа Привокзальна, 1а, м.Бердичів, Житомирська області. Під час проведення перевірки виявлено порушення п. 4 п.п.5.5.13 ПРРЕЕ, а саме інші дії споживача, які призвели до зміни показників засобу обліку, шляхом впливу дії постійного (змінного) магнітного або електричного поля на прилад обліку, що зафіксовано індикатором імв. М9186995.
За результатами перевірки в присутності споживача ОСОБА_1 складено акт про порушення ПРРЕЕ № 022902, який засвідчили своїми підписами три представника позивача; споживач від підпису в акті відмовився.
З долучених до матеріалів фотокопій фіксації факту порушення ОСОБА_1 Правил роздрібного ринку електричної енергії вбачається порушення, зазначене в акті.
26 вересня 2019 року комісія Бердичівського РЕМ з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, розглянувши даний акт прийшла до спільного рішення: визнати акт правомірним та розрахунок по акту здійснити у відповідності до вимог п.8.4.10 Правил за період з дати останнього контрольного огляду до дня виявлення порушення із застосуванням Кв=0,6.
Таким чином, на підставі вказаного акту та у відповідності до вимог п.8.4.10 Правил, нарахування вартості необлікованої електричної енергії в загальній сумі становить 183 480, 64 грн.
Рішення комісії Бердичівського РЕМ з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ оформлено відповідним протоколом №8 від 26 вересня 2019 року.
Протокол засідання комісії №8 від 26.09.2019, розрахунок вартості і кількості недонарахованої електричної енергії, рахунок №7270 від 26.09.2019, претензія №1311 від 26.09.2019 позивачем направлені відповідачу рекомендованим листом, проте відповідач в добровільному порядку не відшкодував вартість необлікованої електричної енергії.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення на відповідача обов'язку відшкодувати заподіяні збитки.
Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, яка набрала чинності 19.04.2018 року, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з п. п. 1-4, 19-20 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору, своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з п. 5.1.1 ПРРЕЕ, оператор системи має право, зокрема, на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії. Відповідно до п. п. 8.2.4., 8.2.5. Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
За змістом п. п. 8.2.6., 8.2.7. Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку. Зокрема, у розумінні п.п. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Пунктом 48 ПРРЕЕ визначено перелік порушень, за які споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку, пошкодження приладів обліку.
Із змісту пункту 53 Правил убачається, що акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 р. № 526 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Як було встановлено судом першої інстанції, споживачу ОСОБА_1 05.04.2018 на електроустановці споживача встановлений електролічильник типу ЕМS 132.10.1, заводський номер 564877, який знаходиться на балансі споживача.
Також на захисний кожух електролічильника встановлено індикатори магнітного впливу: М8946744, М8946745, М9186995 (акт про пломбування та технічну перевірку засобів обліку електричної енергії №101047).
Згідно даного акту відповідальність за збереження приладів обліку та пломб несе споживач. Зазначені індикатори встановлені згідно п. 8.4.3. ПРРЕЕ з метою запобігання розкрадання електричної енергії.
Ознакою спрацювання індикатору магнітного впливу є порушення геометрії магнітної суспензії під впливом магнітного поля вище порога спрацювання індикатора. В результаті дії магнітного впливу на лічильник відбувається безповоротне зміщення магнітної суспензії індикатора з порушенням її вихідної геометрії, в тому числі і симетрії. Зовнішнє магнітне поле здатне призвести до порушення роботи електролічильника. Під впливом постійного магнітного поля на внутрішні деталі електролічильника він перестає обертатися, при цьому подача електроенергії не припиняється. Відповідно до п. 8.4.2. ПРРЕЕ у разі виявлення порушення - фіксації індикатором впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного поля, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами.
У разі виявлення у споживача порушення у вигляді фіксації впливу фізичних полів індикатором, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи без проведення відповідної експертизи.
Підтвердження фіксації індикаторами впливу магнітного поля свідчить про явні ознаки втручання споживача в параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показів, що є порушенням ПРРЕЕ і не потребує додаткового встановлення факту порушення споживачем ПРРЕЕ, оскільки цей факт підтверджується самим індикатором, яким зафіксовано вплив магнітного поля.
При вирішенні спору, суд першої інстанції обґрунтовано врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 березня 2020 року по справі № 911/825/18, де зазначено, що втручання у роботу приладу обліку, що зафіксовано індикатором впливу, є самостійним видом порушення та не потребує додаткового встановлення факту вчинення споживачем дій стосовно крадіжки електроенергії (правопорушення), цей факт підтверджується самим індикатором.
Розмір збитків підтверджений розрахунком, проведеним згідно з Правилами.
Встановивши, що енергопостачальником було встановлено порушення ПРРЕЕ, що спричинило безоблікове використання відповідачем електричної енергії, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заподіяна позивачу матеріальна шкода, повинна бути відшкодована відповідачем.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на переоцінці доказів, яким правильно надана оцінка судом першої інстанції, як окремо кожному доказу, так і в сукупності.
З приводу вимог апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в сумі 15 000 грн, то апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19) зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).
З матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, вбачається, що позовні вимоги АТ «Житомиробленерго» стосуються стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Також позивач просив суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат шляхом відшкодування за рахунок відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, позивач долучив до позовної заяви копії витягу з договору про надання правничої допомоги від 02 січня 2019 року, копію додаткової угоди №27 від 20 лютого 2020 року.
Так, 20 лютого 2020 року сторони уклали додаткову угоду №27 до договору про надання правничої допомоги №1 від 02 січня 2019 року, за умовами якої сторони домовилися про умови надання адвокатом клієнту наступної професійної правничої допомоги та розмір гонорару. Правова допомога складається з аналізу законодавства, судової практики, вивчення позову, підготовка та надання документів, прийняття участі в засіданнях суду, як представник клієнта по справі за позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , а гонорар становить 15 000 грн.
Згідно з пунктом 1.1 та п.4.2 вищевказаної додаткової угоди № 27 до договору про надання правової допомоги, гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Незважаючи на те, що в додатковій угоді №27 від 20 лютого 2020 року до гонорару включено участь адвоката Приведьона В.М. у засіданнях суду, останній участі в судових засіданнях Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області не приймав. Інтереси АТ «Житомиробленерго» в суді першої інстанції за дорученням представляла Марущак К.В.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь АТ «Житомиробленерго» витрат на професійну правничу допомогу слід змінити, зменшивши розмір таких витрат з 15 000, 00 грн до 5 000, 00 грн.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2021 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу змінити, зменшивши розмір цих витрат з 15, 000 грн до 5000,00 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 11 серпня 2021 року.
Головуючий
Судді